Вправи та завдання.

1. І. Прочитайте фразеологізми. З'ясуйте за фразеологічним словником значення незрозумілих вам висловів. Визначте, які з них мають зневажливо-знижене експресивне забарвлення, а які - поетичне, урочисто-піднесене. Як це впливає на їхнє стилістичне використання?

Аж за боки братися, іронія долі, сьоме небо, мати за честь, з позиції сили, замилювати очі, нитка Аріадни, олімпійський спокій, витрішки продавати, дістати відкоша, випити гірку чашу, лебедина пісня, сіль землі, терновий вінок, чаша терпіння, варити воду, без задніх ніг, азбучна істина, неопалима купина, бісики пускати, за вовка промовка, бути на коні, крапля в морі, прикипіти очима, осідлати Пегаса.

II. Доберіть до фразеологізмів, де можливо, синоніми та антоніми.

III. З двома фразеологізмами (на вибір) складіть речення. Підкресліть фразеологізми як члени речення.

2. І. Випишіть фразеологізми. Визначте стилістичну функцію цих мовних засобів у кожному реченні.

1. Але Гепа, бачачи, що суддя крізь пальці дивиться на його порушення, тепер уже навмисне перечепив Маруню, і той знову заорав носом (В. Нестайко). 2. На старого Сірка трохи напала балакучка, як часто після доброї вдачі, він був у доброму гуморі (І. Багряний). 3. Немає таких академій, щоб набирали без клепок, а випускали з клепками (О. Гончар). 4. Майдан весь заставлений возами так, що й курці ніде клюнути (І. Нечуй-Левицький). 5. Я б давно мав синицю в руках, а жадаю сягнуть журавля (П. Карась). 6. І в них (дорослих) теж чогось вискакували клепки, розсихались обручі, губились ключі від розуму, не варив баняк, у голові літали джмелі, замість мізків росла капуста, не родило в черепку, не було лою під чуприною (М. Стельмах). 7. Не хочеш - не кажи. Я лізти в душу силоміць не звикла (Леся Українка). 8. Як любити такого, коли поруч сісти несила? Уже краще в ополонку сторч головою, ніж з таким на рушник стати (Б. Левін).

II. Визначте синтаксичну роль фразеологізмів у реченнях та доберіть до них синоніми.

ІV. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ ТА ФРАЗЕОЛОГІЇ.

Стилістика — це мовознавча наука, яка вивчає різновиди мови, типи й види мовлення, усе те, що називають стилями й підстилями; їхнє функціонування й розвиток.

Зі стилістичного погляду лексика сучасної української мови поділяється на:

• стилістично нейтральну, яка вживається в усіх стилях мовлення (яблуня, ходити, далеко);

• стилістично забарвлену, яка співвідноситься з одним чи кількома (але не з усіма) стилями мовлення (кумека­ти., вирушити). За допомогою стилістично забарвлених слів твориться певний колорит мовлення, досягається експресивність висловлювання.

Стилістично забарвлена лексика
Групи (підгрупи)		Приклади
Книжна лексика	суспільно-політична	вибори, громадянин
	офіційно-ділова	інструкція, вирушити
	наукова	зіставлення, фауна
	професійна	бетонування, домна
Розмовна лексика		дітлахи, здоровань

Особливе місце в лексичній стилістиці належить багато­значним словам, омонімам, синонімам, антонімам.

Тропи. З багатозначністю тісно пов’язані тропи (метафора, мето­німія, синекдоха, персоніфікація, уособлення, порівнян­ня, епітет, гіпербола, алегорія та ін.). У науковому й офіційно-діловому стилях уживання тропів обмежене, а в художньому, публіцистичному та конфесійному вони використовуються активно.

Пароніми. В українській мові є слова, утворені від одного кореня за допомогою різних афіксів. Вони близькі за зовнішньою формою, звучанням, але мають різне значення. Такі лексеми називають паронімами (від грец. пара— біля й оуоца — ім’я). Мовна практика свідчить, що за недостатньої уваги до лексичних значень слів пароніми часто не розрізняють і вживають довільно, сплутуючи й спотворюючи зміст висловленого. Порівняйте значення паронімів:

адресат — той, кому пишуть;	адресант — той, хто пише;
акціонерний —- заснований на акціях;	акціонерський — належить, властивий акціонерам;
ефектний — показний, виразний;	ефективний — результативний;
абонент — той, хто користується абонементом;	абонемент — документ про право користування чимось;
білити — робити щось білим;	біліти — ставати білим;
буланий — чорний (про коня);	булатний — з гартованої криці;
дільниця — адміністративно-управлінська одиниця;	ділянка — невелика територія;
підозрілий — той, хто викликає підозру;	підозріливий — схильний до підозри, недовірливий;
економний — ощадливий;	економічний — такий, що має відношення до економіки;
буран — хуртовина в степу;	бурун — навальна піниста хвиля на морі;
вихований — має моральні принципи і навички;	виховний — стосується виховання;
музикальний — має здатність сприймати музику (музикальний слух);	музичний — стосується музики (музична школа);
компанія — товариство;	кампанія — низка заходів;
сердечний — пов’язаний із серцем;	сердешний — бідолашний;
талант — обдарування	талан — доля

Пароніми, як і омоніми, широко використовують у художній літературі та в щоденному усно-розмовному спілкуванні для створення каламбурів (жартівливої гри слів), увиразнення й підсилення милозвучності фрази та складання скоромовок:

Бабрались в брудній баюрі

Два бобри брунатно-бурі.

— Правда, брате-бобре, добре!

— Дуже добре, брате-бобре!

Інші засоби. У художній літературі та публіцистиці для відобра­ження колориту описуваної місцевості, відтворення зви­чаїв, побуту, особливостей мови населення вживаються діалектизми.

У художньому й публіцистичному стилях з метою соціаль­ної характеристики персонажів та як засіб створення гумо­ристичного ефекту використовується просторічна лексика.

Одним із засобів вияву експресії, жартівливого або зневажливого ставлення до окремих явищ дійсності є жаргонізми.

Для відтворення колориту доби, а також для надання текстові урочистого, піднесеного звучання вживаються старослов’янізми, застарілі слова, неологізми.

За допомогою слів іншомовного походження твориться колорит офіційності, досягається урочистість, пафосність мовлення чи, навпаки, гумористичний або сатиричний ефект.