Вправи та завдання.

1. Прочитайте терміни. Визначте, які з них загальновживані, а які вузькоспеціальні. Для якої галузі знань характерні останні? Якими з поданих термінів користуєтеся ви під час навчання? Значення незрозумілих вам термінів з’ясуйте за тлумачним словником.

Середньовіччя, важкі метали, синтаксис, аксіома, ресурсозабезпеченість, косинус, напівшпагат, формула, похідна функції, епітет, гіпотеза, цитоплазма, реактивний рух, опорний стрибок, півострів.

З двома термінами (на вибір) складіть усно речення.

2. Прочитайте текст, обґрунтуйте його належність до наукового стилю. З якою галуззю науки він співвідносний? Як ви це визначили?

Подільські товтри

Загальна площа Національного природного парку «Подільські Товтри», що на Хмельниччині, — 261 316 гектарів.

Товтри - це місцева назва скелястої дугоподібної гряди, висота якої в межах парку сягає в середньому 400 метрів над рівнем моря. Над навколишньою Подільською рівниною ця гряда піднімається на 60—65 м. Її довжина досягає 250 км, ширина 15-20 км. Окремі форми піднімаються у вигляді витягнутого валу або окремих конусоподібних горби іноді мають форму морських атолів; найбільш поширеною формою є кряжі у вигляді витягнутих валів шириною до 0,5 км. Поверхня їхня здебільшого хвиляста, схили опуклі.

«Подільські Товтри» відзначаються геологічною будовою, рідкісною невластивою рівнинно-платформним областям. Це сукупність викопних рифових споруд узбережжя бар’єрного характеру, що утворися в мілководних міоценових морях.

У межах парку росте майже 1700 видів рослин, з яких близько 300 - ендемічні та субендемічні подільські види, а також рідкісні рослини. Фауна налічує 55 видів ссавців, 214 - птахів, 10 - плазунів, 11 - земноводних та низку видів безхребетних тварин, які ще потребують детальних досліджень. Наявність на території парку старих лісових масивів та карстових печер сприяє поширенню тут хижих птахів та кажанів

«Подільські Товтри» сьогодні не мають аналога в Європі і є унікальними за своєю природою (3 довідника).

II. Випишіть ужиті в тексті терміни. Користуючись тлумачним або відповідним термінологічним словником, з’ясуйте значення незрозумілих вам слів. Доберіть самостійно 2-5 термінів цієї ж галузі знань і доповніть ними ваші записи.

ІІІ. ФРАЗЕОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: СКЛАД, ОСНОВНІ ОЗНАКИ.

Фразеологія — розділ мовознавства, що вивчає сталі звороти мовлення.

До складу фразеології української мови входять фразеоло­гізми, ідіоми, порівняння, прислів’я, приказки, крилаті висло­ви, афоризми, каламбури, професійні вислови, народнопоетичні включення, вислови термінологічного характеру.

Фразеологізм — стійке сполучення слів, граматично ор­ганізованих за моделлю словосполучення або речення, яке ха­рактеризується семантичною злитістю компонентів, цілісністю :зачення й автоматичним відтворенням у мові: і з сміху люди бувають; гуртом і батька легше бити.

Ідіома — стійке словосполучення, що виражає єдине понятя і, втративши свою внутрішню форму, іншою мовою дослівно не перекладаються: замилювати очі, море по коліна.

Порівняння — вид простого тропа, в якому одне явище як поняття виявляється шляхом зіставлення з іншим явищем: бі­лий, як молоко; чистий, як сльоза.

Прислів’я — виражений реченням народний вислів по­вчального змісту, що передає узагальнений суспільний досвід або формулює життєву закономірність: не плюй у колодязь — доведеться води напитись.

Приказка — стійкий вислів, що відзначається лаконічною Судовою й використанням образної виразності, але не форму­лює певної закономірності чи правила: вода камінь точить; ні сіло ні впало.

Крилаті вислови — часто повторювані влучні словесні фор­мули, джерело яких може бути встановлене: варварські методи, неопалима купина.

Афоризм — стійкий вислів, що в стислій формі виражає яку-небудь думку узагальнено: захочеш і будеш; хто шукає, той знайде.

Каламбур — фігура мовлення, що полягає в гумористич­ному використанні багатозначності слова або звукової схожості різних слів: наздогад буряків дайте нам капусти; у городі — бузина, а в Києві — дядько.

Професійні вислови — стійкі словосполучення, що внаслі­док переосмислення вийшли за межі мови професійних груп і набули образного звучання: увійти в роль; дати зелену вули­цю; брати в шори.

Народнопоетичні включення — стійкі мовні моделі, що вживаються як зачин чи кінцівка в народній творчості (народні побажання, заклинання, обіцянки, клятви, вітання): бий тебе сила Божа; багато казать — та мало слухать; а щоб тебе пранці поїли.

Вислови термінологічного характеру — термінологічні сполуки, що вийшли за межі своєї терміносистеми й набули пе­реносного значення: питома вага, поставити наголос.

Фразеологізми як мовні одиниці мають такі ознаки:

• усталена конструкція словосполучення чи речення: тримай язика за зубами; заховала, як котове сало;

• слова — компоненти фразеологізмів — втратили своє зна­чення і всі разом виражають одне лексичне значення: глек розбити (посваритися), раків пекти (червоніти), байдики бити (ледарювати);

• не створюються у процесі мовлення: вони автоматично від­творюються під час спілкування в міру потреби: Вони па­цають ногами, бовтаються, грім тріщить у них над голо­вами, але їм те й за вухом не свербить (В. Винниченко);

• у складі речення виступають одним членом: Од цариці при­йшов указ лоби голити (Т. Шевченко);

• надають тексту певного стилістичного забарвлення: Отож, як Дурило уже зміцнів і огидло хлопцеві байдикувати, він раптом, ні сіло ні впало. Захотів навідатись до рідної хати. Спакував у кишеню речі, доброго костура в руки взяв — і як говорять, ноги на плечі та й пішов, куди знав (В. Симоненко);

• можуть формувати синонімічні ряди: грати в мовчанку, ні пари з уст, язик ковтнути, води в рот набрати — мовчати;

• можуть встановлювати антонімічні зв’язки: хоч греблю гати — як кіт наплакав; душа в душу — як кіт із со­бакою.