законом. Експертами-дорадниками є працівники закладів науки та освіти.

Суб’єктами сільськогосподарської дорадчої діяльності є дорадники, експерти-дорадники, дорадчі служби.

На виконання статті 11 Закону України „Про сільськогосподарську дорадчу діяльність” Міністерством аграрної політики України 26 квітня 2005 року було видано наказ № 176 „Про затвердження Положення про кваліфікаційне свідоцтво сільськогосподарського дорадника та сільськогосподарського експерта-дорадника”. Це Положення визначає порядок видачі, форму, зупинення дії та/або регулювання кваліфікаційного свідоцтва сільськогосподарського дорадника, сільськогосподарського експерта- дорадника та проведення кваліфікаційних іспитів.

5. Методи роботи сільськогосподарської дорадчої служби

Спеціалісти дорадчих формувань окрім професійної майстерності мають володіти методами ведення дорадчої діяльності — інформування, навчання та консультування під час впровадження нововведень.

Методи ведення дорадчої діяльності поділяються на дві групи: соціально-психологічні,

• економічного аналізу.

До соціально-психологічних методів консультування належать методи:

• масового розповсюдження інформації (з використанням методик вибору і залучення ефективних засобів масової інформації, реклами та ведення виставкової діяльності);

• групового навчання і консультування (з використанням методик проведення науково-практичних семінарів, днів поля, лекцій, активного навчання і підготовки управлінських рішень — мозкового штурму, “сазе кіисіу” (кас студі), ділової гри тощо);

• дистанційного навчання і консультування (з використанням \¥еЬ-технологій, баз (банків) інформації, електронної діагностики, листування, аудіо-, відео-, телефонних гарячих ліній, телеконференцій тощо).

До методів економічного аналізу які використовуються під час обґрунтування господарських рішень і порад зокрема належать:

• діагностики проблем клієнтів (проведення соціологічних досліджень, ЗМОТ-аналізу, фінансового аналізу тощо);

• економічний аналіз і варіантне напрацювання управлінських рішень (складання часткових бюджетів, визначення маржинального доходу, проведення факторного аналізу тощо);

• бізнес-плануваиня та інвестиційне проектування.

6. Основні завдання дорадчої діяльності

Основними завданнями дорадчої діяльності є:

підвищення рівня знань і вдосконалення практичних навичок прибуткового ведення господарства суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сільській місцевості, та сільського населення в умовах ринкової економіки;

надання суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність у сільській місцевості, та сільському населенню дорадчих послуг з питань економіки, технологій, управління, маркетингу, обліку, податків, права, екології тощо;

поширення та впровадження у виробництво сучасних технологій, новітніх досягнень науки і техніки;

сприяння розвитку несільськогосподарського

підприємництва в сілкій місцевості, у тому числі сільського зеленого туризму, зайнятості сільського населення тощо;

робота з сільською молоддю, ініціювання та реалізація молодіжних програм.

7. Види дорадчих послуг

Дорадчі послуги - послуги, що надаються суб’єктами сільськогосподарської дорадчої діяльності суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність у сільській місцевості, сільському населенню, а також органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади.

Сільськогосподарські дорадчі послуги поділяються на:

• соціально необхідні

• платні.

Соціально необхідні дорадчі послуги - послуги, які на сучасному етапі розвитку соціально-економічних відносин є нерентабельними, відсутні на ринку сільськогосподарських дорадчих послуг, але вони ефективні у реалізації державної аграрної політики в межах загальнодержавних інтересів.

Надання соціально необхідних дорадчих послуг здійснюється через програмно-цільове фінансування за рахунок бюджетних коштів.