повідомлення має бути структуроване, з ясною аргументацію, що викладається, у повідомленні ідеї мають бути логічними, головні і другорядні частини легко відрізнятися одна від одної;

основні аспекти у повідомленнях мають формулюватися стисло, аргументацію варто спрямовувати на досягнення головної задачі.

Повідомлення або інформація мають викладатися так, щоб вони викликали стимул у товаровиробників прочитати, прослухати, подивитися їх і т.і.

Однією з невід'ємних складових роботи дорадчих служб у регіонах є участь у формуванні Регіонального банку науково- технічної і ринкової інформації з питань ведення сільського господарства (РБнД), без якого неможливо надавати кваліфіковані інформаційні і консультаційні послуги сільськогосподарським виробничим формуванням і населенню.

Для ведення РБнД у структурі служби має бути передбачено посади адміністратора бази (банку) даних, програміста і бібліотекаря. РБнД - це довідково-інформаційний фонд, який містить галузеву науково-технічну і ринкову інформацію таких видів: перспективну (прогнозну), поточну (оперативну) та ретроспективну (архівну) і має відповідати таким вимогам користувачів:

• своєчасно оновлюватись (актуалізуватись);

• забезпечувати легкий доступ до інформації, що міститься в ньому;

• слугувати засобам оперативного розповсюдження інформації і, в першу чергу, ринкової;

здійснювати на основі інформаційних ресурсів обслуговування нормативною, правовою та іншою інформацією своїх користувачів.

Розпочинати формування РБнД слід з систематизації і використання вже існуючих масивів сільськогосподарської науково- технічної, ринкової, правової та інших видів агроінформації, а також сервісних послуг.

5.2 Якість та вимоги при письмовій передачі повідомлень. Основні принципи викладання письмових повідомлень

Ведення ділового листування з клієнтами являється важливим елементом діяльності консультанта і потребує від нього уміння та навиків. При написанні повідомлення важливо враховувати, щоб той, хто буде його читати, достатньо швидко і просто зміг зрозуміти

ін нокну суті» повідомлення. Оснонні принципи ІІИКЛПДШІІІМ письмоиих Н(»и|домлст> полягають у наступному:

• повідомлення повинні бути достатньо простими і короткими;

• інформація, що подається в повідомленні, повинна бути новною

І «рігіумілою;

• повідомлення повинні закінчуватись проханням про відповідь;

• копії всіх повідомлень потрібно зберігати в офісі дорадчої міужби.

ЛЕКЦІЯ 4. МАСОВІ, ГРУПОВІ ТА ІНДИВІДУАЛЬНІ МЕТОДИ

РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ, НАВЧАННЯ, КОНСУЛЬТУВАННЯ ТА РОБОТИ З СІЛЬГОСПВИРОБНИКОМ

Питання для теоретичної підготовки

1. Суть і застосування масових методів консультування.

2. Задачі масових методів розповсюдження інформації.

3. Засоби масової передачі інформації.

4. Роль засобів масової інформації на різних етапах ронювсюдження інновацій і у розповсюдженні інформації загального МІрнктеру.

5. Урахування особливостей при застосуванні масових методів розповсюдження інформації. Вибір конкретних методів інгніовсюдження інформації в діяльності дорадчих служб.

6. Переваги та недоліки масових методів розповсюдження інформації.

7. Мета та роль групових методів навчання

8. Методика організації та порядок проведення Дня поля.

9. Переваги та недоліки групових методів навчання і консультування.

10. Суть і особливості застосування індивідуальних методів роботи консультантів.

11. Значення, основні принципи і форми індивідуальної роботи із сільськими товаровиробниками.

12. Вимоги до консультанта з індивідуальної роботи

13. Переваги та недоліки індивідуальних методів роботи із сільськими товаровиробниками

1. Суть і застосування масових методів консультування

Одним із найважливіших інструментів у діяльності дорадчих

служб є засоби масової інформації (ЗМІ), які складають основу масових методів в дорадчій діяльності. їх використання допомагає спеціалістам-консультантам значно підвищити ефективність освітніх програм і заходів.

Масові методи - це різні види інформування за допомогою радіо, телебачення, аудіо- і відеотехніки, електронних засобів, друкованих видань (спеціалізовані журнали, газети, брошури, плакати, буклети, офіційні повідомлення), засобів наочної агітації.

Під час роботи з засобами масової інформації, як інструментом реалізації масових методів дорадчих служб, варто мати на увазі їх вибірковий вплив на товаровиробників. Це можна пояснити на таких прикладах.

ЗМІ не в змозі навчити людей технічним питанням (наприклад, їздити на автомобілі), але ЗМІ можуть поставити перед людьми проблеми, які треба вирішувати, і вказати шляхи їх вирішення.

Кожний ЗМІ має свою аудиторію. Наприклад, реклама обладнання для пасіки на телеканалі “1+1” неефективна, а в журналі “Бджільництво” — ефективна. ЗМІ не можуть передавати всю

наявну в різних джерелах інформацію. Рішення про те, яку інформацію передавати по радіо, телебаченню або в газетах, приймає, як правило, редактор, власник ЗМІ або урядові органи. Співробітники консалтингового формування мають працювати зі ЗМІ так, щоб вони у своїх передачах або статтях висвітлювали питання, які відповідають потребам товаровиробників. Тільки в тому випадку, якщо передана інформація буде задовольняти потреби товаровиробників, допомагати їм у вирішенні їхніх проблем, вона буде користуватись у них попитом.

«Вибірковість» інформації полягає в тому, що жодна людина не може читати або слухати все, що друкується або передається. Тому, передана інформація має відбиратися дуже ретельно. Інформація «взагалі» у багатьох випадках не викликає інтерес в окремого товаровиробника. Основний підхід до добору інформації має полягати в тому, щоб вона викликала в товаровиробників потребу читати, слухати або дивитися, спонукала їх до обговорення прочитаного або почутого з оточуючими, сприяла більш енергійному використанню перспективних прийомів, методів, технологій, техніки, що рекомендуються на практиці. Більшість людей отримують інформацію через:

• телебачення;

• радіо;

• газети.

Телебачення і радіо використовують з метою: