- •Місце і роль дисципліни в системі підготовки фахівців
- •1.2 . Задачі вивчення дисципліни
- •3. Вимоги щодо знань та вмінь, набутих у процесі вивчення дисципліни
- •Орієнтовна робоч а програша з дисципліни “основи аграрного кознсалтингу”
- •Аграрного консалтингу в світі та в україні Питання для теоретичної підготовки
- •Поняття дорадчої діяльності в аграрному секторі економіки
- •Мета дорадчої діяльності.
- •Система аграрного консалтингу
- •Законодавчі документи України про сільськогосподарську дорадчу діяльність
- •Методи роботи сільськогосподарської дорадчої служби
- •Основні завдання дорадчої діяльності
- •Види дорадчих послуг
- •Фінансування дорадчої діяльності
- •Напрями дорадництва
- •Етапи розвитку дорадчої діяльності
- •Моделі служби аграрного консалтингу
- •Програми служби аграрного консалтингу
- •Види консультування
- •Дорадча діяльність в Україні
- •Що є основною метою агроконсалтингової діяльності?
- •Суб’єкти сільськогосподарської дорадчої діяльності.
- •Питання для теоретичної підготовки
- •Особливості організації консультування сільських товаровиробників
- •2. Фази процесу консультування
- •§ 0* Підприємстві обслуговування, високий матеріалів чи миючих засобів
- •2. Сильні сторони: 3. Слабкі сторони:
- •1. Можливості: 4. Перешкоди (загрози)
- •Організація збору даних для рішення задач
- •Питання для самоперевірки
- •Питання для теоретичної підготовки
- •Поняття комунікаційного процесу
- •Фази процесу консу-гьтування
- •Стадії комунікації
- •Категорії людей за ступенем прийняття інновацій
- •Способи передачі інформації: усна мова, письмове повідомлення, телебачення, радіо, кіно, факс, електронна пошта.
- •Вимоги до джерела інформації
- •5.2 Якість та вимоги при письмовій передачі повідомлень. Основні принципи викладання письмових повідомлень
- •Питання для теоретичної підготовки
- •Суть і застосування масових методів консультування
- •Задачі масових методів розповсюдження інформації
- •Засоби масової передачі інформації
- •Роль засобів масової інформації на різних етапах розповсюдження інновацій і у розповсюдженні інформації іагального характеру
- •Урахування особливостей при застосуванні масових методів розповсюдження інформації. Вибір конкретних методів розповсюдження інформації в діяльності дорадчих служб
- •Переваги та недоліки масових методів розповсюдження інформації
- •Мета та роль групових методів навчання
- •Методика організації га порядок проведення Дня поля
- •Переваги та недоліки групових методів навчання і консультування
- •Суть і особливості застосування індивідуальних методів роботи консультантів.
- •Значення, основні принципи і форми індивідуальної роботи із сільськими товаровиробниками.
- •Переваги та недоліки індивідуальних методів роботи із сільськими товаровиробниками
- •Питання для теоретичної підготовки
- •Поняття про інформаційні технології
- •Мета та завдання сучасних інформаційних технологій
- •Прикладні інформаційні технології та їх застосування
- •Базові інформаційні технології та їх застосування
- •Переваги і недоліки використання інформаційних технологій
- •Роль психологічних та етичних аспектів в агроконсалтинговій діяльності
- •Способи психологічного впливу
- •Прийоми атракції та емпатії
- •Правила ведення телефонної розмови
- •Особливості та методи нсвербального спілкування
- •Модуль 2. Сучасні інформаційні технології та етичні аспекти в агроконсалтинговій діяльності Лабораторна робота № 4
- •Завдання для виконання
- •Лабораторна робота № 5 Визначення потреб сільських товаровиробників
- •Методичні вказівки дсо виконання та підготовки до захистгу рефератів Вимоги до структури рсефератів
- •Функції агроконсалтингових служб на різних рівнях.
- •Методичні рекомендації до підготовки до захисту рефератів
- •Питання до заліку з курсу “основи аграрного консалтингу”
- •Завдання інформаційно-консультаційної діяльності.
- •Що таке соціально-спрямовані дорадчі послуги?
- •Місце консалтингу в аграрній політиці держави.
- •Назвіть види масових методів поширення інформації.
- •Вимоги до консультанта з індивідуальної роботи.
- •Кафедра аграрного консалтингу та сервісу
- •Для студентів заочної форми навчання
Зокрема,
при використанні методики Ого88 Маг§іп
не приділяється уваги тому, що з ростом
врожайності і продуктивності збільшується
не загальний розмір перемінних витрат,
а тільки та його частина, яку називають
умовно-перемінною. Умовно-постійні
витрати збільшуються пропорційно площі
посівів, числу тварин у череді. До цієї
категорії належить значна частина
статей витрат. Витрати на збирання,
сортування і транспортування, а також
на внесення добрив для компенсації
виносу елементів живлення з грунту
будуть залежати не тільки від площі,
але і від врожайності. При цьому у
випадку сприятливих погодних умов при
використанні однієї і тієї ж технології
пропорційно росту валового збору буде
збільшуватися не тільки розмір валової
продукції, але і частина перемінних
витрат (умовно-перемінні витрати). При
несприятливих умовах зниження витрат
не буде відбуватися синхронно зі
зниженням виторгу, оскільки умовно-постійні
витрати залишаться незмінними.
Таким
чином, рекомендації, що грунтуються на
розглянутих наближених методах, потрібно
коректувати, якщо можливі значні
коливання врожайності або передбачається
істотне підвищення продуктивності
тварин, при якому залежність між розміром
перемінних витрат і обсягом виробленої
продукції вже не можна вважати лінійною.
Фахівці
дорадчих служб постійно зустрічаються
із ситуаціями, коли правила підготовки
і прийняття рішень досить добре відомі,
але необхідна для їх застосування
інформація відсутня. У цьому разі
можливі різні ситуації, наприклад:
інформацію,
яка точно й повно відображає всі
обставини, взагалі не вдасться одержати
(не існує, є комерційною таємницею,
занадто дорого купувати і т.і.);
детальна
і точна інформація може бути отримана
пізніше;
частина
інформації доступна, але іншої частини
важливих даних немає.
Практично
у всіх випадках може бути використаний
метод аналогій, що вимагає залучення
даних, які можуть служити такою аналогією
в кожному конкретному випадку. Звідси
випливає висновок про необхідність
створення своєрідної інформаційної
бази, у якій зберігаються і коли-небудь
зібрані і використані дані, і результати
проведених розрахунків, і додаткові
дані найрізноманітнішого роду.
Організація збору даних для рішення задач
Так,
при
розробці бізнес-плану інвестиційного
проекту можуть бути інікористані такі
джерела інформації:
кошторис
витрат на будівництво будь-якого
об'єкта (ці дані можна використовувати
для визначення співвідношення між
вартістю основного устаткування, що
в більшості випадків уже відома, і
такими нажливими, але менш визначеними
параметрами як вартість будівельно-монтажних
робіт, допоміжного устаткування й
інших робіт);
індекси
подорожчання будівельно-монтажних
робіт, що публікуються Держкомстатом;
проспекти фірм-постачальників
технологічного устаткування; оцінки
вартості устаткування, навчання і
шефа-монтажу на основі прайс-листів і
інших рекламних публікацій різних
фірм;
інформацію,
включену в документи митного і
податкового відомств;
дані
фінансової і статистичної звітності
підприємств;
бухгалтерську
документацію з обліку витрат на
виробництво, включаючи дані систем
автоматизації обліку;
технологічні
карги;
матеріали
програмного комплексу Сгокз Магціп;
дані
фірм-посгачальників устаткування про
чисельність персоналу, що обслуговує
це устаткування, про споживання
установкою електроенергії, про
нормативну витрату води і т.і.;
дані
про нормативні запаси оборотних коштів,
про норми нарахування амортизації й
ін.
Нехай,
наприклад, для якогось господарства
розробляється бізнес-план інвестиційного
проекту впровадження лінії переробки
молока на сир і сметану. Якщо до моменту
попередніх розрахунків не вистачає
даних про витрату ресурсів на одиницю
продукції при використанні даної
установки, але є дані про аналогічну
установку більшої або меншої потужності,
то можна застосувати наявні дані про
структуру витрат по статтях. Загальний
розмір витрат можна одержати на основі
пропорції між потужністю відомої і
проектованої лінії, попередньо зробити
відповідні поправки з обліком різниці
(як правило, більш потужні лінії на
одиницю продукції вимагають дещо менше
таких ресурсів, як праця, водопостачання,
електроенергія; витрати молока на
кілограм сиру або сметани, швидше за
все, не зміняться).
Відзначено,
що обговорення результатів попередніх
розрахунків проходить тим продуктивніше,
чим ближче включені в розрахунок
параметри до реального. Тому бажання
не очікувати одержання
точної
і повної інформації, а прасуватися
вперед на основі наближених значень
вихідних дани;, цілком виправдано.
Деталі можна уточнити пізніше, але без
попередніх оцінок результатів багато
питань на даній стадії робітне будуть
виникати. Це значить, що проблеми будуть
виявлені пізніше процес завершення
розробки бізнес-плану затягнеться.
Звичайно,
в сучасних умовіх з'являються нові
способи одержання інформації, зв'язані
з комп'ютерними інформаційними
технологіями. Використання Інтернег
дозволяє успішно знаходити рекламну
інформацію фірм-виг<>товлювачів або
продавців устаткування. Наприклад,
можна досить оперативно знайти
характеристики декількох типів
холодильних танків, що важливо знати
при попередній оцінці проектів підвищення
якості і, відповідно, ціни молока за
рахунок забезпечення стерильності і
цілісності.
Важливі
для економічіїих розрахунків правила
оподатковування, а також списки тзварів,
за які при перевезеннях через кордон
необхідно сплатити митні збори, без
особливої праці (але не завжди безкоштовно)
можуть бути отримані через комп'ютерні
мережні системи «Ліга» і «Право - М».
Ці
системи корисні як джерела інформації
не тільки при підготовці консультацій
з фінансових проблем підприємств АПК,
але і самі по собі, оскільки письменність
у питаннях права не менш важлива, ніж
знання економіки галузі.
Додатковими
джерелами інформації можуть бути
адміністративні звіти, довідки, протоколи
засідань, матеріали з проведення
семінарів, публікації у засобах масової
інформації, що відображають дослідження
й ін. Інформація, отримана з подібних
джерел, як правило, є надійною, об'єктивною,
тому що вона не відображає інтереси
співробітників дорадчих формувань. Ці
матеріали можуть містити елементи
інформації зі зворотного зв'язку
(позитивні оцінки діяльності або
недоліки, критичні зауваження, незакриті
проблеми і т.д.).
Найменші
фінансові і тимчасові витрати має
зворотний зв'язок, реалізований
консультантами, фахівцями й іншими
співробітниками дорадчих формувань
безпосередньо після надання послуг.
Але отримана інформація може не
відповідати дійсності, що може бути
зв'язане з небажанням клієнта скривдити
співробітника формування. Цього можна
уникнути, залишивши сільськогосподарським
товаровиробникам після надання послуг
стислий листок-оцінку, яку він потім
самостійно заповнить і направить третій
стороні (керівнику працівника, що
проводив консультування). Через якийсь
час керівник
