Матеріал для самоконтролю.

Питання.

1. Поняття про мову та її функції.

2.Різновиди мовлення.

3.Фізіологічний механізм мовної діяльності.

4.Поняття про спілкування.

5.Засоби,функції та різновиди спілкування.

6.Компоненти, які сприяють розвитку комунікації

7.Одяг та його значення для ефективності спілкування.

8.Культура спілкування.

Тестові завдання:

1. Яка з нижче вказаних властивостей не належить до структури спілкування:

а) комунікативна;

б) інтерактивна;

в) перцептивна;

г) емпативна?

2. Яке з визначених нижче положень не відноситься до спілкування:

а) обмін думками;

б) різновид людської діяльності;

в) специфічна соціальна форма інформаційного зв'язку;

г) процес взаємодії між людьми,під час якого встановлюється психологічний контакт,який характеризується передачею певної інформації;

д)правильної відповіді немає; в) всі відповіді правильні

3. Комунікативна функція мови - це:

а) форма передачі думок;

б) сполучення слів у реченні;

в) функція спілкування, передач думок, бажань, прагнень.

4. Форма мовлення, при якій говорить лише одна особа, а решта тільки сприймають її мову, називається:

а) внутрішнім мовленням;

б) діалогічним мовленням;

в)монологічним мовленням

5. Основними різновидами спілкування є:

а) міжособистісне, міжгрупове, особистісно-групове;

б) формальне, неформальне;

в) короткочасне, довготривале;

г) завершене, незавершене;

д) опосередковане, безпосереднє; є) вербальне, невербальне;

ж) всі відповіді правильні.

6. Засобами спілкування є:

а) мова;

б) мовлення;

в)жести, міміка, інтонація; г) всі відповіді правильні

7.Культура поведінки і спілкування людини залежить від того:

1. що діється у світі;

2. які закони ухвалює парламент;

3. як підвищуються ціни на товари й продукти харчування

4. всі відповіді правильні

8.До одягу належать:

1. натільний одяг, або власне одяг, що прикриває торс і верхні частини кінцівок;

2. головні убори /хустки, чепці, капелюшки, шапки, капюшон;

3. взуття, в тому числі й прикриття для гомілки /панчохи, гетри/;

4. рукавички, муфти.

5. всі відповіді правильні

Словник основних психологічних термінів

Афазія - повна або часткова втрата здатності говорити внаслідок ураження мовних центрів головного мозку.

Афективне мовлення - може називатися мовленням умовно, оскільки в ньому немає чіткого мотиву (прохання, наказу, повідомлення), а його місце посідає афективне напруження, яке дістає вихід у формі вигуку ("Ох!", "Ах!").

Вербальне спілкування - спілкування за допомогою слів.

Діалогічне мовлення - мовлення, при якому активні в рівній мірі всі учасники. Виникає як відповідь на питання, не вимагає спеціальної підготовки.

Довготривале спілкування - це взаємодія в межах однієї чи кількох тем, обмін розгорнутою інформацією щодо змісту предмета спілкування.

Завершене спілкування - коли повністю вичерпано зміст теми.

Знакова система - набір знаків, об'єднаних загальними правилами їх взаємозв'язку і практичного використання.

Ідентифікація - це спосіб розуміння іншої людини через усвідомлюване чи неусвідомлюване уподібнення її самому суб'єкту, що пізнає.

Інтерактивна функція (функція впливу) - проявляється в тому, що спілкування передбачає певний вплив на інших людей, зміну їх поведінки.

Комунікативна функція - це різні форми та засоби обміну і передавання інформації, завдяки яким стає можливим збагачення досвіду, нагромадження знань, передача інформації тощо.

Комунікація - передача інформації завдяки мові та іншими знаковими засобами.

Короткочасне спілкування - що виникає із ситуаційних потреб діяльності чи взаємодії і обмежується розв'язанням локальних комунікативних завдань.

Логопедія - галузь педагогіки, яка вивчає порушення мовлення і розробляє методи корекції і профілактики.

Міжгрупове спілкування - передбачає участь у цьому процесі двох спільностей, кожна з яких обстоює свою позицію або ці обидві групи намагаються дійти згоди щодо певного питання.

Міжособистісне спілкування - характерне для первинних груп, в яких усі члени підтримують між собою безпосередні контакти, спілкуються один з одним.

Мова - система знаків, які опосередковують діяльність, а також засіб спілкування, яким реалізується в мовленні.

Мовлення - процес практичного використання людиною мови для спілкування з іншими людьми.

Мовлення внутрішнє - різновид мовної діяльності, що виступає в ролі механізму мовного мислення. Направлене на себе, носить скорочений характер. Це неозвучений мовленнєвий процес.

Мовлення зовнішнє - спілкування між людьми у формі бесіди або різних технічних пристроїв.

Мовлення писемне - характеризується чітким задумом, складною смисловою програмою, логікою мовлення, а також підвищеними вимогами до мислительної діяльності.

Мовлення усне - проходить в змінних умовах. Відрізняється скороченою кількістю слів і простою граматичною конструкцією: монологічне, діалогічне.

Монологічне мовлення - вирази, що об'єднані однією складною думкою, проголошені однією особою.

Невербальне спілкування - спілкування за допомогою немовних засобів, жестів, міміки, інтонації, зовнішності тощо.

Незавершене спілкування - коли зміст теми розмови залишається не розкритим до кінця і не відповідає очікуванням сторін.

Неопосередковане (безпосереднє) спілкування - взаємодія сторін, між якими встановлюється комунікативний зв'язок, коли співрозмовники безпосередньо сприймають один одного, встановлюють контакти.

Опосередковане спілкування - це комунікація, в яку включена проміжна ланка - третя особа, технічний засіб або матеріальна річ.

Особистісно-групове спілкування - має місце тоді, коли одну із сторін спілкування репрезентує особистість, а іншу - група (спілкування викладача з групою студентів, оратора з аудиторією).

Перцептивна функція - проявляється в безпосередньому сприйманні людьми одним одного й пізнанні фізичних, індивідуальних, психологічних особливостей, притаманних кожній стороні.

Спілкування - це процес взаємодії між людьми, під час якого встановлюється психологічний контакт, який характеризується передачею інформації, певних знань, вмінь, навичок, досвіду тощо. Особливість спілкування - в його нерозривному зв'язку з діяльністю.

Стереотипізація - це класифікація форм поведінки та інтерпретація їхніх причин через співвідношення із зразками, що відповідають соціальним стереотипам.

Культура спілкування — це цілісна система, яка складається із взаємопов'язаних моральних та психологічних компонентів, кожен з яких вносить своє в характеристику цілого.

Одягом називають всі види прикриття, що укріплюється на тілі або одягаються і служать захистом від зовнішніх дій навколишнього середовища, незалежно від того, як: частину тіла вони прикривають.

Тілесний вигляд — це характерний вираз обличчя, що виникає під впливом думок, почуттів, стосунків, які в певних ситуаціях чи життєвих інтервалах є домінуючими.

Установка — це стан готовності індивіда чи групи певним чином (позитивно чи негативно) реагувати на об'єкти (чи суб'єкти) та вплив.