
- •1.Анемія – це патологічний стан, який характеризується зменшенням вмісту гемоглобіну або кількості еритроцитів в одиниці об’єму крові, з чим пов’язаний розвиток кисневого голодування тканин.
- •Лікування
- •5. Диспансерний нагляд
- •Лікування
- •3.Визначають 3 групи геморагічних діатезів, в залежності від того, який фактор з тих, що приймають участь в процесі гемостазу, уражений:
- •2.Гемофілія – захворювання, зумовлене порушеннями в системі згортання крові, що пов’язано з дефіцитом одного з факторів згортання крові.
- •Лікування
- •3.Тромбоцитопенічна пурпура ( або хвороба Верльгофа) – захворювання, при якому знижується рівень тромбоцитів у крові і спостерігається схильність до кровотеч.
- •Чинники
- •Лікування
Для студентів.
АНЕМІЯ. ЛЕЙКОЗ. ГЕМОРАГІЧНІ ДІАТЕЗИ ”
1.Анемія – це патологічний стан, який характеризується зменшенням вмісту гемоглобіну або кількості еритроцитів в одиниці об’єму крові, з чим пов’язаний розвиток кисневого голодування тканин.
Причини виникнення ЗДА у дітей:
недостатній початковий рівень заліза в організмі (порушення маточно-плацентарного кровообігу, фетоматеринські та фетоплацентарні кровотечі, внутрішньоутробна мелена, недоношеність, многопліддя, дефіцит заліза в організмі вагітної, переддострокова або пізня перев'язка пуповини, інтранатальна кровотеча внаслідок травматичних акушерських втручань або аномалії розвитку плаценти і судин пуповини).
підвищена потреба в залізі (недоношені, діти з великою масою тіла при народженні, з лімфатичним типом конституції, діти другого півріччя життя).
недостатній вміст заліза в їжі (раннє штучне вигодовування коров'ячим чи козячим молоком, мучною, молочною або молочно-вегетаріанською їжею, незбалансована дієта, в якої нема достатнього вмісту м'ясних продуктів).
збільшені втрати заліза внаслідок кровотечі різноманітної етіології, порушення кишкового всмоктування (хронічні захворювання кишечника, синдром мальабсорбції), а також значні і тривалі геморагічні маточні кровотечі у дівчат.
порушення обміну заліза в організмі (пре і пубертатний гормональний дизбаланс).
порушення транспорту і утілізації заліза (гіпо та атрансферинемія, ензимопатії, аутоімунні процеси).
недостатня резорбція заліза у травному тракті (пострезекційні та агастральні стани).
Чинники:
За головними причинами розрізняють групи анемій:
1. Постгеморагічна анемія , що розвивається внаслідок гострих або хронічних крововтрат.
2. Гемолітична анемія, причиною якої можуть бути інтоксикації, отруєння, переливання несумісної крові, гемолітична жовтяниця новонародженого на тлі резус – конфлікту або за системою АВО.
3. Дефіцитна й апластична анемії, які спричинені розладом еритропоезу під впливом дії радіоактивного опромінення, інтоксикації, отруєння , дефіциту заліза, міді, магнію, вітамінів, білків.
У дітей частіше зустрічається залізодефіцитна анемія.
Класифікація.
А. За зниженням рівня гемоглобіну :
У відповідності до рівню гемоглобіну ЗДА поділяється на ступені тяжкості:
- легку - Hb 110-91 г/л
- середню - Hb 90-71 г/л
- тяжку - Hb 70-51 г/л
- надтяжку -Hb 50 г/л і менше
Б. За ступенем забарвлення еритроцита і за кольоровим показником розрізняють анемії:
1. Нормохромні
2. Гіпохромні
3. Гіперхромні
Клінічні прояви.
Для тривалого перебігу залізодефіцитної анемії середньої важкості та важкої характерні синдроми: „епітеліальний”, серцево – судинний, астеноневротичний, гепатолієнальний, імунодефіцитний.
Синдроми проявляються ізольовано або в поєднанні один з одним.
„Епітеліальний” синдром характеризується:
блідістю шкіри, зокрема вушних раковин, слизових оболонок,
сухістю , лущенням, пігментацією шкіри.
ламкістю і дистрофією волосся та нігтів,
розладами травлення,
втратою апетиту,
проявами стоматиту, глоситу, гастроентериту, дуоденіту.
Астеноневротичний синдром характеризується:
підвищенням збудливості,
емоційною неврівноваженістю,
поступовим відставанням у психомоторному, мовному, фізичному розвитку,
млявістю, апатією, швидкою втомлюваністю,
у дітей старшого віку – головним болем, запамороченням.
Серцево – судинний синдром характеризується:
задишкою,
серцебиттям,
тенденцією до гіпотонії,
тахікардією,
глухістю тонів серця,
систолічним шумом,
гіпертрофією лівого шлуночка.
Гепатолієнальний синдром характеризується:
збільшенням печінки,
збільшенням селезінки.
Імунодефіцитний синдром зумовлюється ураженням бар’єрних тканин і проявляється:
частими ГРВІ,
пневмоніями,
кишковими інфекціями,
виникненням хронічних запальних вогнищ.