Соціальний ефект від впровадження проекту. Соціальний аналіз проекту передбачає вивчення ефекту, який спричинить реалізація інвестиційного проекту в суспільстві.

Соціальну ефективність проекту визначимо на двох рівнях: локальному та муніципальному.

На локальну рівні, при впроваджені проекту, будуть реалізовані такі соціальні потреби працівників як:

• збільшення розміру оплати праці понад встановлений державою мінімальний рівень заробітної плати;

• оплата значної частини вартості або надання безкоштовних путівок до лікувально-оздоровчих закладів;

• забезпечення нормальних (безпечних для здоров’я) умов праці та належної охорони довкілля;

• направлення працівників у середні й вищі навчальні заклади з виплатою стипендій та оплатою навчання;

• стажування керівників і спеціалістів у зарубіжних фірмах; створення підсобних сільськогосподарських підприємств (цехів) тощо.

На муніципальному та загальнодержавному будуть реалізовані такі заходи:

• поліпшення здоров'я населення і його безпека;

• зміна звичних умов життя населення регіону не відбудеться, оскільки виробництво розташовуватиметься за межами населених пунктів;

• створення нових робочих місць та зміна традиційних форм зайнятості.

У випадку реалізації програми грошовими надходженнями наповнюватиметься не лише місцевий бюджет, але й державний. Опалення цими видами продукції дасть змогу зменшити потребу у закупівлі газу, а отже зменшить залежність України від іноземних держав.

Загалом соціальні аспекти будуть наступними:

• вирішення проблем з опаленням;

• боротьба з глобальним потеплінням;

• досягнення енергетичної незалежності України;

• скорочення імпорту та відтоку іноземної валюти;

• сприяння розвитку сільських районів;

• забезпечення роботою низько кваліфікованих робітників.

Розділ 2 оптимізація структури теплозабезпечення соціальних об’єктів млинівського району

2.1. Математична модель структури оптимального тепло забезпечення соціальних об’єктів Млинівського району

Для опалення приміщень державних закладів та адміністративних приміщень можна використовувати місцеві енергетичні ресурси такі як дрова, торфобрикети та тріска. Використання цих ресурсів дозволить не лише зменшити забруднюючі викиди в навколишнє середовище, але і зекономити значні кошти. Побудуємо оптимізаційну модель опалення адміністративних приміщень Млинівського району з використанням місцевих енергетичних ресурсів. Для цього використаємо методику математичного програмування [Дослідження операцій в економіці. За ред. І.К. Федоренка, О.І. Черняка. – К.: Знання, 2007. – 558с.]. Математичне програмування – це розділ математики, що вивчає екстремальні задачі, розробляє методи їх розв’язування та застосування при моделюванні економічних процесів. В загальному випадку математична модель екстремальної задачі полягає у відшуканні екстремуму (мінімуму або максимуму) функції

(2.1)

при обмеженнях

(2.2)

. (2.3)

Тут f і g_i - задані функції, b_i – деякі задані числа.

При побудові моделі врахуємо відомості про кількість адміністративних приміщень у Млинівському районі: 9 амбулаторій середньою площею 170 м², 18 будинків культури середньою площею 1800 м², 17 дитячих садків середньою площею 500 м², 32 школи середньою площею 1900 м², 23 клуби середньою площею 200 м², 85 адміністративних будівель середньою площею 300 м² та 35 фельдшерсько-акушерських пункти (ФАП) середньою площею 90 м². Річна норма тепла становить: 21 5913,6 мегакалорій для амбулаторії, 1 951 776 мегакалорій для будинку культури, 2 129 760 мегакалорій для дитячого садка, 13 366 272 мегакалорій для школи, 161 184 мегакалорій для клубу, 3 571 020 мегакалорій для адміністративної будівлі, 782 838 мегакалорій для ФАП. Поскільки загальна задача оптимізації опалення всіх приміщень є досить складною, розглянемо лише одну її частину – оптимізація опалення шкіл Млинівського району. При побудові моделі в ролі оптимізуючих параметрів моделі виберемо фізичні обсяги (масу) річного споживання різних видів палива (в тоннах), а саме: X₁ – обсяг споживання дров, X₂ - обсяг споживання торфу, X₃ – обсяг споживання тріски. Побудуємо математичні вирази умов обмеження ресурсів.

Умова мінімального рівня кількості теплоти, необхідної для опалення приміщень виглядає наступним чином:

2380X₁ +3500 X₂ + 1200X₃  13 366 272. (2.4)

Тут 13 366 272 мегакалорій – загальна кількість тепла, яка є необхідною для опалення 32 шкіл Млинівського району на протязі опалювального сезону.

Умова обмеження по вартості опалення всіх шкіл сформулюємо наступним чином:

0,769X₁ + 0,75X₂ + 0,130X₃  3 660 160. (2.5)

Тут 3 660 160 грн. сума коштів за опалення всіх шкіл. При умові традиційного опалення газом відповідна сума становить 228 760 х 32 = 7 320 320 грн., тобто в два рази більше від значення 3 660 160 грн. Таким чином, ми намагаємось сформувати схему опалення вдвічі дешевшу від опалення газом.

Умови, які випливають з максимальної кількості використання окремих видів палива, мають наступний вигляд:

0  X₁  5617,9;

0  X₂  3818,2;

0  X₃  11138,6. (2.6)

Тут 5617,9 тонн – максимальна норма споживання дров (норма отримана за умови, що опалення ведеться лише дровами), 3818,2 тонн – максимальна норма споживання торфу, 11138,6 тонн – максимальна норма споживання тріски. Метою задачі є екологічна оптимізація опалення приміщень з використанням місцевих ресурсів. Цій меті відповідає мінімальний показник викиду двоокису вуглецю. Таким чином, цільова функція матиме вигляд:

3.43 X₁ + 50.38 X₂ +3.43 X₃  min. (2.7)

Підсумовуючи вищесказане, сформулюємо математичну модель поставленої задачі.

Математична модель. Математична постановка задачі полягає у визначенні мінімального значення функції

3.43 X₁ + 50.38 X₂ +3.43 X₃  min. (2.8)

при умовах

2380X₁ +3500 X₂ + 1200X₃  13366272;

0,769X₁ + 0,501X₂ + 0,110X₃  3 660 160;

0  X₁  5617,9;

0  X₂  3818,2;

0  X₃  11138,6. (2.9)

Сформульована задача є задачею лінійного програмування. Розв’язування цієї задачі було проведено мною засобами Microsoft Excel (Сервис, надбудова «Поиск решения»). При цьому були отримані результати оптимізації опалення приміщень, наведених в таблицях 2.1 – 2.2.

Таблиця 2.1

Вихідні дані опалення приміщень з використанням газу

	На 1 приміщення	На всі приміщення
Об'єм, м3	38 760	1 240 320
Тепло, Мкал	417 696	13 366 272
Викиди СО2, тонн	51 870	1 659 840
Вартість, грн.	228 760	7 320 320

Таблиця 2.2

Оптимізовані дані опалення приміщень з використанням місцевих ресурсів

	Дрова	Торф	Тріска	На 1 приміщення	На всі приміщення
Маса	175 576	0	27 116 484	_	_
Тепло, Мкал	2380	3500	1200	417 696	13 366 272
Викиди СО2, тонн	3.43	50.38	3.43	1 103,6	35 315
Вартість, грн.	0.769	0.750	0.130	114 380	3 660 160

Порівнюючи табл. 2.1 і табл. 2.2, приходимо до висновку, що в результаті оптимізації опалення приміщень з використанням місцевих ресурсів досягнуті наступні результати:

• кількість тепла, одержаного школами, залишається без змін;

• вартість опалення з використанням місцевих ресурсів зменшиться у два рази;

• кількість викидів СО₂ зменшиться у 47 разів.

Розв'язана нами задача показує можливість оптимізації опалення шкіл з використанням місцевих ресурсів. Такі ж задачі можна поставити і розв'язати для інших типів адміністративних приміщень. Запропонований нами підхід дозволяє досягти суттєвого покращення екологічної та економічної ситуації, пов'язаної з проблемою теплопостачання.

2.2. Основні напрями реалізації програми енергозаміщення для Млинівського району

При введенні нового виробництва часто виникають ситуації, в яких потрібно з’ясувати оптимальну структуру випуску виробів кількох типів з урахуванням плану, встановленого органом підпорядкування підприємства, в умовах жорстких обмежень (лімітів) по ряду ресурсів й запропонувати проект так званого «зустрічного» плану, від якого можна буде очікувати певні економічні вигоди.

Таким чином при розроблені проекту я розглядала інвестиційний проект з виготовлення тріски.

Перш за все, потрібно зазначити, що аналіз ризику проекту свідчить про те, що внутрішній фактор ризику є малим. Екологічність варіантів підтверджена світовими стандартами.

Термін окупності проекту – 2 роки, що є великим позитивним фактором введення нового виробництва на підприємстві.

Аналізуючи проект з точки зору світових вчених, в першу чергу необхідно звернути увагу на чисту теперішню вартість економічного аналізу, а тоді лиш на решту факторів, де чиста теперішня вартість при виготовлення тріски становить 1684,8 тис. грн.

Проте, я більш схиляюсь до твердження вітчизняних вчених, які, у економічному аналізі проекту, головним вважають індекс дохідності інвестицій. Ефект від виготовлення тріски на 1 грн. вкладених інвестицій становить 1,28. Проект по виготовленню тріски окупиться на другому році та принесе 300,227 тис. грн. накопиченого чистого дисконтованого доходу.