1.2. Які уміння формує у людині сучасна риторика.

Риторика – ораторське мистецтво, теорія ораторського мистецтва; наука красномовства, наука про закони управління мисленнєво-мовленнєвою діяльністю. Риторика розвиває в людині цілу систему особистісних якостей:

• культуру мислення (самостійність, самокритичність, гнучкість, оперативність, відкритість мислення, ерудицію);

• культуру мовлення (правильність, виразність, точність, ясність, стислість, доцільність);

• культуру поведінки (ввічливість, тактовність, толерантність, коректність);

• культуру спілкування (повагу до співрозмовника через вивчення його інтересів, управління поведінкою аудиторії, залучення однодумців, відповідальність за своє слово);

• культуру виконавської майстерності (виразність та доцільність жестів, міміки, правильність дикції та інтонації).

Риторика і культура мовлення пронизує всі сфери сучасного суспільства. Мова – це форма мислення та засіб комунікації. Риторика необхідна для формування культурного рівня людини, можливості встановлювати стосунки з суспільством. Професійна кар'єра залежить від культури спілкування, уміння налагоджувати відносини із колегами, керівниками.

Необхідно всіляко пропагувати ідею усного публічного мовлення, пропагувати риторичні норми й навчати ораторському мистецтву, починаючи з школи. Звісно ж, це найважливіша громадське завдання сьогодні, яке дозволить сформувати у суспільстві справді демократичний клімат, призведе до формування громадянської відповідальності за власне рішення під час виборів чи на референдумі, сприятиме формуванню уваги і інтересу до чужої думки, формуванню політичної й міжособистісної толерантності, такої потрібної для нашого суспільства.

Риторика формує в людині незалежно від того, чи пов’язана її професійна діяльність з активною потребою спілкуватися, говорити, уміння управляти своїм мисленням і мовленням. Це дає змогу повніше реалізувати себе як особистість в обранні спеціальності. Ефективна мисленнєво-мовленнєва діяльність – основа професіоналізму. Знання з риторики сприяють повнішій, успішнішій самореалізації, соціалізації людини.

Ось чому сьогодні відроджується увага до риторики у навчальних закладах усіх рівнів. Адже, як сказав Цицерон, ораторами не народжуються – ораторами стають.

2. Виступ. Композиція мовлення

2.1. Виступ – це один із видів усного мовлення, який переслідує певну мету (донести інформацію, переконати).

Публічний виступ передбачає спілкування однієї людини з групою. Форми такого спілкування теж можуть бути різними: лекція викладача для студентів або для зацікавлених людей; це можуть бути мітинг чи збори, наприклад, присвячені висуненню кандидатів у народні депутати. Ця форма спілкування однієї людини з групою потребує спеціальних знань з етики та психології, певних умінь і навичок.

Формами публічного виступу, що використовуються у сфері ділового спілкування, є повідомлення і ділова доповідь.

Повідомлення – це невеликий публічний виступ на якусь тему, що готується здебільшого за одним джерелом. Ділова доповідь – це діловий документ, який містить виклад питань життя і діяльності певного колективу обов’язково з висновками та пропозиціями.

Роди промов	Види промов
Соціально-політичні	Доповідь на з’їзді партії Дипломатична промова Мітингова промова Агітаційна промова Інформаційний огляд подій
Академічні	Наукова доповідь Наукове повідомлення Лекція
3. Судові	Звинувачувальна промова (прокурорська) Захисна промова (адвокатська) Самозахисна промова
Соціально-побутові	Ювілейна, вітальна, прощальна промова Застільна промова – тост Похоронна (поминальна) промова
5. Богословсько-церковні	Проповідь Промова на соборі