2. Особливості безбального оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами.106-109

Вимоги до означеного виду оцінювання полягають у такому. Не мають оцінюватися особистісні якості дитини, її пізнавальні процеси (увага, сприймання, пам'ять, мислення), темп роботи, інакше кажучи, оцінюється виконана робота, а не її виконавець. Оцінюючи діяльність молодшого школяра, учитель має пам’ятати, що той ще нездатний відокремлювати негативні результати своїх дій і вчинків від позитивної оцінки себе. Тому під час оцінювання важливо формувати у дитини розуміння – оцінюється те, що вона зробила, а не її особистість. Це потрібно підкреслювати не лише в розгорнутому словесному оцінюванні, а й лаконічних висловлюваннях. Учень має розглядати оцінку як показник рівня його знань і вмінь, розуміти, що оцінюються його конкретні дії. Треба застосовувати прийоми оцінювання, які, з одного боку, дають можливість зафіксувати індивідуальне досягнення кожної дитини, а з іншого – не провокують учителя порівнювати успіхи дітей між собою. У такому порівнянні діти з особливостями психофізичного розвитку будуть найменш успішними. Ось чому, оцінюючи знання, уміння й навички учня, не слід вдаватися до замінників балів: «зірочок», «білочок», «черепашок» тощо. Недопустимо вивішувати у класі «Екран успішності», у якому порівнюються досягнення учнів між собою. Замінники балів не мають бути причиною заохочення або покарання дитини з боку вчителя та батьків. Для дитини з особливими освітніми потребами вагоміше, ніж для однолітка з нормальним розвитком, коли учитель помічає і заохочує навіть незначні успіхи, таким чином розвиває у неї віру у власні сили та можливості.

1. Класифікація порушень психофізичного розвитку у дітей.30

Н.Коберник, В.Н.Синьов

• Діти із сенсорними порушеннями (зору, слуху, мовлення, опорно-рухового апарату).

• Діти із затримкою психічного розвитку.

• Діти з астенічними, реактивними станами та конфліктними переживаннями.

• Діти з психопатоподібними формами поведінки.

• Розумово відсталі діти.

• Діти з початковими проявами психічних захворювань (шизофренія, епілепсія тощо).

 

Т.О. Власова та М.С.Певзнер представляють інше групування:

• Діти з відхиленнями у розвитку, пов’язаними із органічними порушеннями ЦНС.

• Діти з відхиленнями в розвитку, пов’язаними із функціональною незрілістю ЦНС.

• Діти з відхиленнями, пов’язаними із деприваційними ситуаціями.

• Ще одна класифікація, запропонована В.А.Лапшиним та Б.П.Пузановим:

• Діти з сенсорними порушеннями (зору та слуху).

• Діти з інтелектуальними порушеннями (розумова відсталість та затримка психічного розвитку).

• Діти з порушеннями мовлення.

• Діти з комплексними, комбінованими порушеннями.

• Діти з викривленим (дисгармонійним) розвитком.

 

Пізніше В.М.Коберником та В.М.Синьовим була запропонована подібна класифікація із виокремленням наступних груп:

• Діти зі стійкими порушеннями слухової функції (глухі, слабочуючі, пізньооглухлі).

• Діти з порушеннями зору (сліпі, слабобачучі).

• Діти зі стійкими порушеннями інтелектуального розвитку на основі органічного ураження ЦНС.

• Діти з тяжкими мовленнєвими порушеннями.

• Діти з комплексними розладами.

• Діти з порушеннями опорно-рухового апарату.

• Діти із затримкою психічного розвитку.

• Діти з психопатичними формами поведінки.

 

Міжнародна класифікація психічних та поведінкових розладів (МКХ-10)

• «Розумова відсталість»

• «Порушення психічного розвитку»

• «Поведінкові та емоційні розлади, що починаються в дитячому і підлітковому віці»,

• «Розлади поведінки»

• «Змішані розлади поведінки та емоцій»

• «Емоційні розлади, специфічні для дитячого віку»

• порушення соціального функ

• «Тікозні розлади»

• «Інші поведінкові та емоційні розлади, що починаються в дитячому та підлітковому віці