
- •Історичне підґрунтя інклюзивної освіти. 5-8
- •Тестування в умовах інклюзивного навчання.120-121
- •Соціальна та медична моделі порушень. 8-9
- •Оцінювання навчальних досягнень та розвитку учнів з особливими освітніми потребами. 101-102
- •Категоріальність дітей з особливими потребами та термінологічні визначення.10-13
- •Категоріальність дітей з особливими потребами: діти інваліди; діти з незначними порушеннями; діти з соціальними проблемами; обдаровані діти.
- •Інструментарій оцінювання. 117-120
- •Основні принципи інклюзивної освіти. 13-14
- •Портфоліо - технологія якісного оцінювання навчальних досягнень.109-113
- •Освітні закони України та нормативно-правові положення стосовно навчання дітей з особливими потребами. 22-24
- •Особливості безбального оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами.106-109
- •Класифікація порушень психофізичного розвитку у дітей.30
- •Педагоги як провідники змін.43-45
- •Особливості впровадження інклюзивного навчання в Україні. Характеристика спеціальної освіти та її ,ресурсні можливості.31-34
- •Індивідуальний навчальний план як складова курикулуму.84-85
- •Загальноосвітні.Спеціальні та корекційно-розвивальні програми, їх адаптація та модифікація.76-77
- •Передумови успішної розбудови інклюзивного середовища.40-42
- •Роль сім'ї в процесі інтегрування дитини з особл потребами в загальноосвітнє середовище.-50-51
- •Диференційоване викладання як засіб задоволення навчальних потреб усіх учнів.126-130
- •Батьки як члени навчальних команд. 52-60
- •Взаємозв'язок диференційованого викладання та оцінювання.130-137
- •Основні принципи інклюзивної освіти. 13-14
- •Корекційно-розвивальна робота та її значення у процесі навчання дітей із порушеннями психофізичного розвитку.64-67
- •Особливості впровадження інклюзивного навчання в Україні. Характеристика спеціальної освіти та її ,ресурсні можливості.31-34
- •Курикулум (навчально-методичне забезпечення інклюзивної освіти.)визначення та складові.75-76
- •Соціальна та медична моделі порушень. 8-9
- •Співпраця фахівців як умова успішності інклюзивного навчання.79-80
- •Міжнародна політика і законодавча база інклюзивної освіти. 18-21
- •Батьки як члени навчальних команд. 52-60
- •Історичне підґрунтя інклюзивної освіти. 5-8
- •Портфоліо - технологія якісного оцінювання навчальних досягнень.109-113
- •Категоріальність дітей з особливими потребами та термінологічні визначення.10-13
- •Категоріальність дітей з особливими потребами: діти інваліди; діти з незначними порушеннями; діти з соціальними проблемами; обдаровані діти.
- •Аналіз основних компонентів індивідуального навчального плану.86-87 91-92
- •Мультидисциплінарна навчальна команда та її діяльність в умовах інклюзивного навчального закладу.78-79
- •Соціальна та медична моделі порушень. 8-9
- •Роль сім'ї в процесі інтегрування дитини з особл потребами в загальноосвітнє середовище.-50-51
- •Основні принципи інклюзивної освіти. 13-14
- •Курикулум (навчально-методичне забезпечення інклюзивної освіти.)визначення та складові.75-76
Портфоліо - технологія якісного оцінювання навчальних досягнень.109-113
Як вже зазначалося, у школі функціонують критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, які реалізуються в нормах оцінок, що встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах. Об’єкти оцінювання – складові навчальної діяльності учня: змістовий, операційний, мотиваційний. Однак, оцінювання навчальної діяльності школярів не має обмежуватися лише оцінкою знань, умінь і навичок. Важливо контролювати й оцінювати особистісні зміни, які формуються внаслідок цілеспрямованого корекційного впливу на пізнавальні процеси, емоційно‐вольову сферу, мовленнєву діяльність учнів. У цьому полі важливо оцінювати характеристики, які комплексно визначають особистісний розвиток: сформованість загальнонавчальних та ключових компетенцій, досвід практичної й творчої діяльності, емоційно‐ціннісні ставлення, професійну спрямованість тощо. Однак, не лише практично, а й теоретично розв’язати проблему кількісної оцінки зазначених показників дуже складно, оскільки немає надійних технологій навіть для оцінювання знань, тим паче особистісних характеристик: компетенцій, потенційних можливостей та ін. Портфоліо (у широкому розумінні) – це спосіб фіксування, накопичення й оцінки індивідуальних досягнень школяра протягом певного періоду навчання. Портфоліо належить до «аутентичного», тобто істинного, найбільш наближеного до реального оцінювання, до індивідуалізованої оцінки, зорієнтованої не лише на процес оцінювання, а й самооцінювання. Найголовніша перевага портфоліо, порівняно з традиційними технологіями оцінювання, полягає в тому, що воно характеризує якість навчання різнобічно і багатовимірно, з різних позицій: оцінки мислительної діяльності учня, його міждисциплінарних умінь, умінь висувати проблему, розв’язувати нестандартні завдання, знання навчальних предметів і опанування навичками, наполегливістю досягнення результату та ін. Портфоліо має бути процесуальним. Тобто, застосовуватися для простежування поточного та кінцевого оцінювання результатів навчальної діяльності учнів, у якому втілено отримані ними міждисциплінарні знання, уміння та навички, на різних рівнях вивчення окремих предметі (найперше на достатньому та високому). Портфоліо завжди візуалізоване (може бути у вигляді спеціальної папки, картотеки). Однак, його зміст не може зводитися до папки учнівських робіт. Це має бути спеціально спланована та організована індивідуальна добірка матеріалів і документів, яка демонструє зусилля, динаміку й досягнення учня в різних галузях. Ось чому кінцеву мету навчального портфоліо вбачають в унаочненні прогресу навчання за результатами навчальної діяльності. Залежно від конкретних цілей навчання добирається тип портфоліо: портфоліо документів; портфоліо досягнень; рефлексивний портфоліо. Загалом портфоліо вчителя розглядається як спосіб фіксування, накопичення та оцінки індивідуальних досягнень школяра з особливостями психофізичного розвитку протягом певного періоду навчання. Оцінювання матеріалів портфоліо здійснюється відповідно до завдань, на яких вони спрямовані, із залученням кількісних та якісних оцінок.