ВисновКи

Перехід на ринкові умови господарювання, запровадження комерційних засад у діяльність підприємств, приватизація державних підприємств потребують нових підходів до формування фінансових ресурсів.

Пошук фінансових джерел розвитку підприємства, забезпечення найефективнішого інвестування фінансових ресурсів набуває важливого значення в роботі фінансових служб підприємства за умов ринкової економіки.

Метою роботи є розроблення теоретико-методичних підходів і практичних рекомендацій щодо удосконалення системи управління капіталом ТОВ «ПАО».

Об'єкт дослідження – процес управління капіталом та джерелами його формування на ТОВ «ПАО».

Формування майна і капіталу відбувається в процесі створення підприємств і реалізації їх фінансових відносин при здійсненні господарсько-фінансової діяльності. Це проявляється в формуванні, перш за все. статутного капіталу при створенні підприємств, а в процесі їхньої діяльності – відповідних джерел грошових коштів.

1. У процесі формування фінансових ресурсів підприємств важливе значення має структура їхніх джерел. Підвищення питомої ваги власних коштів позитивно впливає на фінансову діяльність підприємств. Висока питома вага залучених коштів ускладнює фінансову діяльність підприємства та потребує додаткових витрат на сплату відсотків за банківські кредити, дивідендів на акції, доходів на облігації, зменшує ліквідність балансу підприємства. Тому в кожному конкретному випадку необхідно детально продумати доцільність залучення додаткових фінансових ресурсів.

Таким чином, ми з'ясували, що існують такі способи фінансування майна підприємства :

• за рахунок внутрішніх джерел;

• за рахунок зовнішніх джерел;

На практиці потреби у фінансуванні часто задовольняють, комбінуючи всі джерела фінансування. Необхідно врахувати, що фінансування за рахунок власного капіталу не приводить до виникнення зобов'язань, а за рахунок позичкового капіталу викликає фінансові зобов'язання підприємства. Водночас треба мати на увазі, що за всі зовнішні фінансові ресурси підприємства необхідно платити проценти. Тому ці ресурси є предметом особливої уваги менеджерів підприємства.

2. Управління капіталом підприємства – це сукупність цілеспрямованих методів, операцій, важелів, прийомів впливу на різноманітні види фінансів для досягнення певного результату. Цей процес здійснюється за рахунок моделювання фінансової звітності та з урахування фінансового лівериджу.

Фінансовий ліверидж вимірює ефект, що полягає в підвищенні рентабельності власного капіталу за допомогою збільшення частки позикового капіталу в загальній його сумі.

Дослідження показали, що діяльність підприємства фінансується за рахунок власних коштів. Баланс підприємства можна вважати в достатній мірі ліквідним, хоча воно і постійно відчуває потребу у коштах (факт ускладнюючий положення підприємства). Зроблені розрахунки оборотності елементів поточних активів привели до висновку, що керівництво підприємства не в достатній мірі використовує наявні резерви, тому що зміна швидкості обороту не відбиває підвищення виробничо-технічного потенціалу підприємства.

3. Аналізуючи структуру балансу, тобто майна і джерел його утворення, можна зробити висновок, що збільшилася валюта балансу на 6370,5 тис.грн. (на 18,39 %). Це зумовлено зміною в структурі майна і джерел його утворення. Так, збільшилася вартість необоротних активів на 2358,8 тис.грн. (на 16,36 %), оборотних активів з 20222,2 тис.грн. до 24195,1 тис.грн., тобто на 3972,9 тис.грн.

Що стосується джерел утворення господарських засобів, то збільшилася сума власного капіталу на 7524,9 тис.грн. і зменшилася сума зобов'язань на 1154,4 тис.грн. Щодо змін у структурі активів, то зменшилася питома вага необоротних активів на 0,71 п.п, і відповідно збільшилася питома вага оборотних активів на 0,62 п.п. і витрат майбутніх періодів на 0,09 п.п. У структурі джерел засобів також відбулися зміни, зокрема питома вага власного капіталу зросла на 6,58 п.п., і відповідно зменшилась питома вага зобов'язань на 6,58 п.п.

Перевищення оборотних активів над поточними зобов'язаннями показує спроможність підприємства платити за поточними зобов'язаннями, а також наявність чи відсутність надійного фінансового "тилу" у вигляді фінансових ресурсів.

4. Як показують розрахунки, в 2013р. фінансовий стан підприємства з точки зору його ліквідності поліпшився. Робочий капітал підприємства збільшився на 5127,3 тис.грн., в той час як його зобов'язання зменшилися на 1154,4 тис.грн. Відбулися зміни в структурі робочого капіталу, а саме зростання розрахунків з покупцями, збільшення грошових коштів і запасів.

Коефіцієнт покриття як в 2012р., так і в 2013р. відповідає нормативному значенню, тобто у підприємства є реальна можливість покриття поточних зобов'язань за рахунок його оборотних засобів. На кожну гривню поточних зобов'язань підприємства припадає на початок звітного періоду 2,41 тис.грн. оборотних активів, а на кінець звітного періоду - 3,35 тис.грн.

Значення коефіцієнта швидкої ліквідності в 2012р. становить 0,60, є меншим за нормативне і свідчить, що за рахунок грошових коштів та очікуваних фінансових надходжень може бути погашено лише 60% поточних зобов'язань підприємства. В 2013р. значення цього показника, становить 1,01, що відповідає його нормативному значенню, і свідчить про можливість повністю погасити поточні зобов'язання підприємства за рахунок грошових коштів і очікуваних фінансових надходжень (дебіторська заборгованість).

В цілому відбулися позитивні зміни у складі показників, якими характеризується фінансова стійкість. Значення коефіцієнту автономії перевищує нормативне значення і свідчить про незначну залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування, так в 2013р. підприємство на 82% фінансувалось за рахунок власного капіталу. Відповідно, протягом періоду відбулося зменшення фінансової залежності. У структурі пасиву підприємства як на початок, так і в 2013р., відсутні довгострокові зобов'язання - (коефіцієнт поточних зобов'язань дорівнює одиниці). Негативний характер носять зміни коефіцієнта страхування бізнесу, протягом періоду резервний капітал на підприємстві не поповнювався і лише незначна частина майна підприємства покривається відповідними резервами.

Зменшення коефіцієнту співвідношення залученого та власного капіталу свідчить про зменшення залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Так, в 2012р. на 1 тис.грн. власного капіталу припадало 0,32 тис.грн. залучених засобів, що на 0,10 тис.грн. більше, ніж в 2013р. При чому власника залучених засобів у загальній сумі джерел утворення незначна, відповідно 24% і 18%. Динаміка наведених показників, у тому числі коефіцієнта фінансової стійкості (+1,52) свідчить про покращання фінансового стану підприємства. В наявності можлива тенденція до зниження фінансової стійкості підприємства.

5. В 2013р. весь прибуток використовувався на поповнення власного капіталу у розрізі нерозподіленого прибутку і фактично акумулюється як своєрідний спецфонд, яким розпоряджається виключно керівництво товариства. В 2013р. прибуток спрямовано на резервний капітал. Як негативний факт слід відмітити також невеликий розмір резервного фонду та малі темпи його зростання (5% в 2011р.) на фоні стрімкого розширення виробничих потужностей підприємства.

Як показують проведені розрахунки, в 2011 році підприємство працювало з обсягом реалізації на 16,9% перевищуючому точку беззбитковості. У 2012-2013 роках спостерігається незначне падіння обсягів реалізації, що виявляється вище точок беззбитковості в 2012 році - на 17,1%, у 2013році - на 17,8%. Варто помітити, що заходи щодо зниження постійних витрат у 2013 році встановили високу точку беззбитковості, що значно вище

в порівнянні з 2011 і 2012 роком. Однак це не врятувало підприємство від зменшення прибутку. Причинами можуть бути - неефективна маркетингова стратегія і неконкурентоздатність реалізованої продукції.

6. За розрахунками виробничий ліверидж складає: 0,45. Такий рівень виробничого левериджу означає, що зменшення обсягу реалізації на 1% зменшує прибуток від реалізації на 0,45 %. Якщо необхідно збільшити прибуток на 10%, то необхідно збільшити обсяг реалізації на 22,2% (10%:0,45). Фінансовий леверидж становить 0,29. Аналогічно, такий рівень фінансового лівериджу означає, що зменшення прибутку до оподаткування на 1% зменшує чистий прибуток на 0,29%.

У 2012р. весь прибуток використовувався на поповнення власного капіталу у розрізі нерозподіленого прибутку і фактично акумулюється як своєрідний спеціальний фонд, яким розпоряджається виключно керівництво підприємства. У 2013р. прибуток спрямовано на резервний капітал. Як негативний факт слід відмітити також невеликий розмір резервного фонду та малі темпи його зростання (5% в 2010р.) на фоні стрімкого розширення виробничих потужностей підприємства.

Для ТОВ «ПАО» доцільним є більш ефективне використання нерозподіленого прибутку, тобто спрямування його на виробничий розвиток. В роботі розроблено проект для ТОВ «ПАО» щодо інвестування накопиченого обсягу нерозподіленого прибутку у впровадження нової лінії по виробництву снеків.

Підприємство може виділити 850 тис. грн. власних коштів або отримати довгостоковий кредит на придбання нової лінії по виробництву снеків TURBO-XZ 10321-04 (Німеччина).

На основі проведених розрахунків складено план формування прибутків і збитків ТОВ «ПАО» у зв’язку з реалізацією проекту.

Отже, за даним проектом обсяг чистого прибутку становитиме у перший рік реалізації проекту становитиме 151,5 тис.грн., у другий рік – 255,6 тис.грн, у третій рік – 370,8 тис.грн., у четвертий рік – 466,2 тис.грн., а у п’ятий рік – 523,0 тис.грн. Рентабельність реалізації продукції щорічно зростатиме з 6,65% до 9,14%.

На підставі аналізу показників ефективності інвестиційних проектів можна зробити висновок, що розроблений проект є ефективним та потребує впровадження. Цей проект дасть змогу збільшити обсяг власного капіталу у першому плановому періоді ще на 144 тис.грн. (151,5 тис.грн. * 95% (за обліковою політикою підприємства).

7. На підставі проведених розрахунків можемо зазначити, що оптимальною структурою капіталу для ТОВ «ПАО» на даному етапі розвитку є співвідношення 70% власного капіталу і 30% позичкового. Дотримуючись саме цих показників та враховуючи потребу в ресурсах для забезпечення вищевикладених проектів підприємству доцільно зменшити частку власного капіталу від 81,97% у 2013 році до 70% у плановому періоді. Це можливо завдяки отриманню кредитних ресурсів під запланований інвестиційний проект. Але частка позикових ресурсів не повинна перевищувати 30% на подальший плановий період.

Планується збільшення капіталу підприємства на 39%. Ці фінансові ресурси буде використано на фінансування інвестиційного проекту щодо відкриття нового виробничого напрямку, а також щодо розширення мережі кафе за рахунок регіонального фактору.

Дані заходи потребують відповідних джерел. Потреба у збільшенні основних засобів буде забезпечуватись довгостроковими і власними ресурсами. Збільшення оборотних активів відбудеться завдяки нарощуванню власного капіталу та поточним зобов’язанням. Політика розподілу прибутку ТОВ «ПАО» дасть можливість успішно виконати дане завдання, щодо росту власного капіталу.