Структура і обсяги робочого капіталу тов «пао», грн.

Показники	2011р.	2012р.	2013р.	Робочий капітал
				приріст	зменшення
Оборотні активи
матеріальні оборотні активи	13633,8	14785,8	16874,6	2088,8	-
дебіторська заборгованість за послуги	1100,0	1843,0	3490,7	1647,7	-
дебіторська заборгованість за розрахунками	2174,4	2595,8	3250,8	655,0	-
грошові кошти та їх еквіваленти	597,2	554,6	578,1	23,5	-
інші оборотні активи	261,6	443,0	0,9	-	442,1
Оборотні активи, разом	17766,9	20222,2	24195,1	3972,9
Поточні зобов'язання
короткострокові кредити банків	1321,0	3094,1	1577,5	1516,6	-
векселі видані	-	189,9	10,4	179,5
кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	3418,9	3537,6	3856,7	-	319,1
поточні зобов'язання за розрахунками	1428,5	1560,2	1783,2	-	223,0
інші зобов'язання	2,9	2,7	2,3	0,4	-
Поточні зобов'язання, разом	6171,3	8384,5	7230,1	1154,4	-
Робочий капітал, разом	-	-	-	5127,3	-
Чистий приріст / зменшення = + 5127,3

Як видно з таблиці 2.8, в 2013р. фінансовий стан підприємства з точки зору його ліквідності поліпшився. Робочий капітал підприємства збільшився на 5127,3 тис.грн., в той час як його зобов'язання зменшилися на 1154,4 тис.грн. Відбулися зміни в структурі робочого капіталу, а саме зростання розрахунків з покупцями, збільшення грошових коштів і запасів.

Розмір робочого капіталу є показником безпечності, тобто можливості підприємства платити за поточними зобов'язаннями. Однак цей індикатор не є самодостатнім. Узагальнимо визначені показники ліквідності за даними фінансової звітності підприємства (баланс) в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9

Показники ліквідності тов «пао»

№ з/п	Показники	2011р.	2012р.	2013р.	Відхилення від поперед.(+/-)
					2012р.	2013р.
1	Коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт ліквідності)	2,32	2,41	3,35	+0,09	+0,94
2	Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,51	0,60	1,01	+0,09	+0,36
3	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,06	0,07	0,08	+0,01	+0,01
4	Частка оборотних засобів в активах	0,57	0,58	0.59	+0,01	+0,01
5	Робочий капітал (розмір власних оборотних засобів), тис.грн.	11597,3	11837,7	16965,0	+240,4	+5127,3

Коефіцієнт покриття як в 2012р., так і в 2013р. відповідає нормативному значенню, тобто у підприємства є реальна можливість покриття поточних зобов'язань за рахунок його оборотних засобів. На кожну гривню поточних зобов'язань підприємства припадає на початок звітного періоду 2,41 тис. грн. оборотних активів, а на кінець звітного періоду - 3,35 тис. грн.

Значення коефіцієнта швидкої ліквідності в 2012р. становить 0,60, є меншим за нормативне і свідчить, що за рахунок грошових коштів та очікуваних фінансових надходжень може бути погашено лише 60% поточних зобов'язань підприємства. В 2013р. значення цього показника, становить 1,01,що відповідає його нормативному значенню, і свідчить про можливість повністю погасити поточні зобов'язання підприємства за рахунок грошових коштів і очікуваних фінансових надходжень (дебіторська заборгованість). Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності як в 2012р. (0.07), так і 2013р. (0,08) є меншим за нормативне. Так як коефіцієнт абсолютної ліквідності складає 0,07, то підприємство в 2012р. спроможне погасити лише 7% поточної заборгованості за рахунок наявних грошових коштів. В 2013р. значення даного коефіцієнта змінилося і становило 0,08, що свідчить про можливість підприємства погасити 8% .своїх поточних зобов'язань за рахунок наявних грошових коштів. Отже, можна говорити про позитивну тенденцію до збільшення ліквідності підприємства і покращання його платоспроможності за умови дотримання тієї ж політики і нарощування суми наявних грошових коштів.

Платоспроможність підприємства ширше за поняття ліквідності і поряд з ним включає поняття фінансової стійкості. Підприємство може мати ліквідну структуру балансу і в той же час бути фінансове нестійким. На практиці такі ситуації зустрічаються досить часто, тому платоспроможність підприємства необхідно визначати виходячи із значень як коефіцієнтів ліквідності балансу, так і фінансової стійкості.

Аналіз фінансової стійкості підприємства. Під фінансовою стійкістю підприємства розуміють його платоспроможність в часі з дотриманням умови фінансової рівноваги між власними та залученими засобами. Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитися за рахунок грошових надходжень, а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх джерел формування активів.

Фінансова стійкість відображає збалансованість засобів та джерел їх формування, доходів і витрат, грошових і товарних потоків, оцінюється на підставі співвідношення власного і залученого капіталу підприємства, темпів нагромадження власних засобів внаслідок господарської діяльності, співвідношення довгострокових і поточних зобов'язань, достатності забезпечення матеріальних оборотних засобів власними джерелами.

Загальна оцінка фінансової стійкості передбачає визначення: стійкості капіталу; ресурсної стійкості; стійкості управління.

Фінансова залежність чи співвідношення між власним капіталом підприємства і його зобов'язаннями — це ключ до фінансової стабільності і надійності підприємства, з одного боку, і до інтенсивності використання капіталу та рентабельності в цілому - з іншого. Чим активніше використовує підприємство залучений капітал, тим більше у акціонерів потенційних можливостей отримати прибуток. Одночасно зростає і ризик невиконання всіх зобов'язань, взятих підприємством при залученні цього капіталу.

Узагальнюючим показником фінансової стійкості є надлишок або недостача джерел формування запасів, що отримується у вигляді різниці між величиною джерел формування та вартістю запасів. При цьому мається на увазі забезпеченість Запасів такими джерелами, як власні оборотні засоби, довгострокові та короткострокові кредити, кредиторська заборгованість.

Для характеристики джерел формування запасів застосовується кілька показників, які відображають ступінь охоплення різних видів джерел:

1. Наявність власних оборотних засобів визначається за формулою:

Нв = Ф1 Р380 + Ф1 Р430 + Ф1 Р630 - Ф1 Р080,

(2.3)

де Нв - наявність власних оборотних засобів.

2. Наявність довгострокових джерел формування запасів визначається шляхом збільшення наявних власних оборотних засобів на суму довгострокових зобов'язань:

Нд = Нв+Ф1Р480 = Ф1Р380 +Ф1Р430+ Ф1Р630 + Ф1Р480 - Ф1Р080,

(2.4)

де Нд- наявність довгострокових джерел формування.

3. Показник загальної величини джерел формування запасів дорівнює сумі власних оборотних засобів, довгострокових джерел та короткострокових зобов'язань:

Нз=Нд+Ф1Р620=Ф2Р380+Ф1Р430+Ф1Р630+Ф1Р480+Ф1Р620-1Р080,

(2.5)

де Нз - загальна величина джерел формування.

Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідають три показники забезпеченості джерелами їх формування:

1) Надлишок (+) або недостача (-) власних оборотних засобів:

±Нв = Нв - Зв

(2.6)

де Зв - вартість запасів.

2) Надлишок (+) або недостача (-) довгострокових джерел формування:

+Нд = Нд-Зв

(2.7)

3) Надлишок (+) або недостача (-) загальної величини джерел формування запасів:

+Нз = Нз-Зв

(2.8)

Забезпеченість запасів джерелами їх формування дозволяє класифікувати фінансовий стан за ступенем його стійкості. Можливе виділення чотирьох типів фінансової стійкості.

1.Абсолютна стійкість фінансового стану характеризується тим, що сума власних оборотних засобів перевищує вартість запасів господарюючого суб'єкта. При цьому спостерігається надлишок власних оборотних засобів або рівність суми власних оборотних засобів та запасів.

2.Нормальна стійкість фінансового стану, при якій гарантується платоспроможність господарюючого суб'єкта, при цьому вартість запасів господарюючого суб'єкта менша або дорівнює сумі довгострокових джерел формування. При абсолютній і нормальній стійкості фінансового стану спостерігається високий рівень доходності та відсутність порушень платіжної дисципліни.

3. Нестійкий (передкризовий) фінансовий стан характеризується тим, що зберігається можливість відновлення платоспроможності за рахунок поповнення власного капіталу та збільшення власних оборотних засобів, а також додаткового залучення довгострокових кредитів. Характеризується недостачею власних оборотних засобів, довгострокових джерел формування, надлишком або рівністю загальної величини основних джерел формування запасів та вартістю запасів; порушеннями фінансової дисципліни, збоями в надходженні грошових коштів на поточний рахунок, зниженням прибутковості діяльності.

4. Кризовий фінансовий стан (господарюючий суб'єкт знаходиться на межі банкрутства), коди грошові кошти, короткострокові цінні папери та дебіторська заборгованість не в змозі покрити навіть кредиторської заборгованості та прострочених позик. Рівновага платіжного балансу в даній ситуації забезпечується за рахунок прострочених платежів по оплаті праці, кредитам банку, постачальникам, бюджету тощо. Характеризується недостачею власних оборотних засобів, довгострокових джерел формування та загальної величини основних джерел формування запасів. Умови, за якими можна визначити тип фінансової стійкості підприємства узагальнено в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10