2.2 Оцінка фінансового стану підприємства

Аналіз ліквідності балансу ТОВ «ПАО». Одним із етапів аналізу фінансового стану підприємства є оцінка ліквідності та платоспроможності. Платоспроможність - можливість підприємства своєчасно задовольнити платіжні зобов'язання. Ліквідність - здатність підприємства перетворити свої активи в грошові кошти для покриття боргових зобов'язань.

Поняття "платоспроможність" і "ліквідність" взаємопов'язані. Від рівня ліквідності підприємства залежить платоспроможність. Разом з тим ліквідність характеризує як поточний стан розрахунків, так і перспективний. Підприємство може бути платоспроможним на звітну дату, але втратити її в майбутньому.

Недостатня ліквідність, як правило, означає, що підприємство невзмозі скористуватися новими вигідними комерційними можливостями. На цьому рівні недостатня ліквідність означає, що немає свободи вибору, і це обмежуй свободу дій керівництва.

Більш значна нестача ліквідності свідчить, що підприємство не може оплатити свої поточні борги та зобов'язання. Це може призвести до інтенсивного продажу довгострокових вкладень та активів, а в найгіршому випадку - до неплатоспроможності та банкрутства.

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні засобів за активом, згрупованих за рівнем їх ліквідності, і розташованими в порядку зменшення ліквідності із зобов'язаннями за пасивом, згрупованими за строками їх погашення і розташованими в порядку збільшення строків, і проводиться в наступній послідовності.

Побудова балансу ліквідності. Залежно від рівня ліквідності активи підприємства поділяються на наступні групи (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Групування активів підприємства

Групи	Умовне позна-чення	Сума рядків балансу	Характеристика
Високо-ліквідні	А1	Р220-Р240	Грошові кошти і поточні фінансові інвестиції
Швидко-ліквідні	А2	Р150-Р210	Дебіторська заборгованість, яка буде погашена за умовами договорів
Повільно-ліквідні	A3	Р100-Р 140,Р250	Запаси (сировина й матеріали, незавершене виробництво тощо) та інші оборотні активи (зокрема, дебіторська заборгованість, строк сплати якої минув)
Важко-ліквідні	А4	Р080	Активи, що передбачено використовувати більше одного року(або операційного циклу, якщо він перевищує рік)
Примітка: Р 220 - рядок 220

Групування зобов'язань підприємства за строками їх погашення наведено в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6

Групування зобов'язань підприємства

Групи	Умовне позначення	Сума рядків балансу	Характеристика
Найбільш термінові	ПІ	Р530-Р610	Поточні зобов'язання за розрахунками
Коротко­строкові	П2	Р500-Р 520	Короткострокові кредити та позикові кошти
Довго­строкові	ПЗ	Р480	Довгострокові зобов'язання
Постійні	П4	Р380, Р430	Зобов'язання перед власниками з формування власного капіталу

Найбільш термінові - це поточні зобов'язання підприємства перед постачальниками, державою і працівниками, оплата яких визначається моментом виникнення заборгованості за наслідками здійснених господарських операцій.

Побудуємо баланс ліквідності підприємства (табл. 2.7) за даними балансу ТОВ «ПАО» (додаток 1,2).

Таблиця 2.7

Аналіз ліквідності балансу підприємства, тис.грн.

№ з/п	Гру-пи акти-вів	2011р.	2012р.	2013р.	Гру-пи зобов'язань	2011р.	2012р.	2013р.	Платіжний надлишок (нестача)
									2011	2012	2013
1	А1	597,2	554,6	578,1	ПІ	4850,3	5100,5	5642,4	-4253,1	-4545,9	-5064,3
2	А2	3274,4	4438,8	6741,5	П2	1321,0	3284,0	1587,9	1953,4	1154,8	5153,6
3	А3	13895,3	15228,8	16875,5	ПЗ	-	-	-	13895,3	15228,	16875,5
4	А4	12167,7	14421,5	16780,3	П4	23765,0	26261,3	33786,2	-11597,3	-11839,8	-17005,9
Баланс		29936,4	34643,7	40975,4	X	29936,4	34645,8	41016,5	-	-	-

Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки наведених груп активів і зобов'язань. Баланс підприємства вважають абсолютно ліквідним, якщо виконуються наступні співвідношення:

А1> П1, А2 > П2, A3 > ПЗ, А4 < П4

(2.1)

У разі, якщо одна або декілька нерівностей системи мають протилежний знак порівняно з оптимальним варіантом, ліквідність балансу відрізняється від абсолютної.

Порівняння найбільш ліквідних коштів (А1) і швидколіквідних активів (А2) з найбільш терміновими зобов'язаннями (ПІ) і короткостроковими пасивами (П2) дозволяє оцінити поточну ліквідність. Порівняння ж активів, що повільно реалізуються, з довгостроковими і постійними пасивами відображає перспективну ліквідність. Поточна ліквідність свідчить про платоспроможність (чи неплатоспроможність) підприємства на найближчий проміжок часу до моменту, що розглядається. Перспективна ліквідність є прогнозом платоспроможності на підставі порівняння майбутніх надходжень і платежів. Фактичне співвідношення на початок аналізованого періоду 2011р. за даними табл.2.7:

597,2<4850,3

3274,4>1321,0

13895,3>0

12167,7<23765,0

Фактичне співвідношення за 2012рік:

554,6 < 5100,5

4438,8 > 3284,0

15228,8 >0

14421,5<26261,3

Враховуючи те, що перша нерівність має протилежний знак, ніж в оптимальному варіанті, ліквідність балансу в 2011р. і 2012р. не може бути абсолютною. Фактичне співвідношення на кінець аналізованого періоду 2013р. за даними табл. 2.7:

578,1 < 5642,4

6741,5 > 1587,9

16875,5 >0

16780,3 < 33786,2

Перша нерівність не виконується і має протилежний знак, ніж в оптимальному варіанті, ліквідність балансу в 2013р. також не є абсолютною. Але незважаючи на це, виконання четвертої нерівності свідчить про дотримання підприємством мінімальної умови фінансової стійкості, наявність власних оборотних активів.

На більшості підприємств не виконується перша умова нерівності (2.1). Як правило, це викликано двома причинами: по-перше, недоцільністю при високій інфляції утримувати в складі активів значну частку високоліквідних активів, тобто грошей і короткострокових цінних паперів (зі строком погашення до одного року), так як вони знецінюються в першу чергу. Тому є сенс переводити їх в інші, більш захищені від впливу інфляції види активів, тобто запаси сировини, матеріалів, палива, в устаткування, будівлі і споруди;

по-друге, в умовах високої інфляції підприємствам невигідно своєчасно погашати кредиторську заборгованість, так як за рахунок неї виникає непряме кредитування підприємства.

Використовуючи наведену методику аналізу ліквідності балансу потрібно враховувати наступні недоліки.

1. Третя група активів (A3) відноситься до "оборотних", а сполучена з нею група пасивів - до зобов'язань, які можуть бути задоволені в строк більш, ніж через рік. Відмітимо, що не всі необоротні активи відносяться до "важколіквідних". Існують високоліквідні необоротні активи (наприклад, право оренди торгівельних майданів або будівля в центрі населеного пункту), єдина проблема в реалізації яких полягає у досить тривалих строках оформлення угоди. Оскільки цей термін не може перевищувати один рік (деякі документи на продаж нерухомості дійсні тільки протягом одного місяця), то такі активи можуть бути зараховані до третьої групи. Тому реструктуризація балансу за швидкістю реалізації активів повинна проводитися зі знанням їх деталізованого складу, і група A3 може бути доповнена статтею "Високоліквідні необоротні активи".

2. Система нерівностей (2.1) не враховує покриття платіжної нестачі за другою групою за рахунок надлишку за першою, платіжної нестачі за третьою за рахунок надлишку за першими двома. Випадки, коли за однією з груп є платіжна нестача, а за іншою - надлишок, дуже часто зустрічаються на практиці.

3. Виходячи з "балансу" активу і пасиву, остання нерівність системи (за четвертою групою) буде забезпечено "автоматично".

Для комплексної оцінки ліквідності балансу в цілому можна визначити загальний показник ліквідності за формулою:

(А1*ПВа1 + А2*ПВа2 +АЗ*ПВаЗ) / (П1*ПВп1 + П2 +ПВп2 +ПЗ*ПВпЗ),

(2.2)

де ПВа та ПВп - питома вага відповідних груп активів та пасивів в їх загальному підсумку. Наприклад, в 2011р. загальна ліквідність підприємства становила:

(597,2*2+3274,4*10.9+13895,3*46.4)/ (4850,3*16,2+1321,0*4,4)=8,1

У 2012р. загальна ліквідність підприємства становила:

(554,6*1,6+4438,8*12,8+15228,8*44,0)/(5100,5*14,7+3284,0*9,5)=6,9

У 2013р. загальна ліквідність підприємства становила:

(578,1*1,4 + 6741,5*16,5 +16875,5*41,2) / (5642,4*13,8+3,9*1587,9)=9,6

Загальний показник ліквідності балансу показує відношення суми всіх платіжних засобів до суми всіх платіжних зобов'язань з урахуванням їх ліквідності. Цей показник дає змогу порівнювати баланси підприємств за різні періоди, баланси різних підприємств та визначати найбільш ліквідні баланси.

Порівняння балансів ліквідності за кілька періодів надає інформацію про тенденції зміни фінансового стану підприємства. Як видно із розрахунків динаміка загального показника ліквідності балансу свідчить про погіршення у 2012 році у порівнянні з 2011р. від 8,1 до 6,9. А на кінець досліджуваного періоду 2013р. загальний показник ліквідності знову підвищився до 9,6, що перевищує початковий показник 2011р. на 1.5. Виявлена тенденція свідчить про позитивні зрушення в економіці підприємства.

Крім абсолютних показників для оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства розраховують відносні показники. Позитивна зміна показників ліквідності - збільшення їх значення. Наведемо деякі пояснення до значення і сутності показників ліквідності:

Коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт ліквідності) показує, скільки гривень оборотних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Якщо оборотні активи перевищують за величиною поточні зобов'язання, то підприємство вважається ліквідним.

Цей показник має особливе значення для оцінки підприємства покупцями, інвесторами, кредитними установами; залежить від галузі виробництва, виду діяльності, тривалості виробничого циклу, структури запасів, форм розрахунку з покупцями тощо.

У літературних джерелах рекомендоване значення коефіцієнту покриття є різним - більше 1,0; 2,0; 2,5. Якщо коефіцієнт буде дорівнювати 1,0, то підприємство у разі погашення поточної заборгованості повинно припинити функціонування, так як у нього не буде оборотних засобів для продовження процесу виробництва, ведення поточної діяльності. Дослідним шляхом встановлено, що ресурси підприємства повинні бути не менш як вдвічі більше від існуючої поточної заборгованості, так як лише в такій ситуації воно зможе при повному погашенні заборгованості продовжувати функціонувати.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (коефіцієнт "критичної оцінки", проміжний коефіцієнт ліквідності) характеризує, яка частина зобов'язань може бути погашена не лише за рахунок грошових коштів, але й за рахунок очікуваних надходжень за відвантажену продукцію (виконані роботи, надані послуги). Зазначимо, що вірогідність результатів розрахунків залежить від якості дебіторської заборгованості (строків утворення, фінансового стану боржника тощо). Значна питома вага сумнівної дебіторської заборгованості може створити умови для загрози фінансової стійкості підприємства. Отже, проводячи аналіз за допомогою цього коефіцієнту, слід звертати увагу не тільки на числове значення показника, але й на .якість дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних зобов'язань може бути погашена активами, що мають абсолютну ліквідність. Нормативні значення цього показника, наведені при різних методиках, повинні дорівнювати або бути більшими 0,2; 0,5; 0,7.

В умовах інфляції доцільно частку грошових коштів в активах зменшувати практично до нуля, так як гроші знецінюються в першу чергу. Цей коефіцієнт і його нормальні величини, вказані у відповідній економічній літературі, мають значення, як правило, тільки в умовах низькоінфляційної, збалансованої економіки.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності на даний час реально може знаходитися в межах зазначених нормальних обмежень тільки для підприємств, які займаються посередницькою діяльністю в основному торгівельно-закупівельного, біржового та фінансового характеру. У підприємств виробничої сфери, навіть якщо вони мають нормальний фінансовий стан, визначений за коефіцієнтом покриття, величина коефіцієнту абсолютної ліквідності близька до нуля.

Оборотні активи в господарській діяльності використовуються тільки в певному поєднанні з основними засобами. Від оптимального співвідношення майна оборотного та постійного капіталу значною мірою залежить ефективність роботи суб'єкта господарювання. Наявність виробничих запасів у підприємства характеризує його можливість продовжувати господарську діяльність. Частка виробничих запасів в оборотних активах визначається як відношення виробничих запасів до оборотних активів і показує їх питому вагу в складі оборотних активів.

Величина робочого капіталу і спроможність підприємства платити за поточними зобов'язаннями особливо цікавить керівництво підприємства і кредиторів, які надають короткострокові кредити (банки, постачальники).

В таблиці 2.8 показані зміни в структурі й обсязі робочого капіталу, наведені дані використовуються для оцінки приросту зменшення робочого капіталу і контролю ліквідності підприємства.

Перевищення оборотних активів над поточними зобов'язаннями показує спроможність підприємства платити за поточними зобов'язаннями, а також наявність чи відсутність надійного фінансового "тилу" у вигляді фінансових ресурсів.

Таблиця 2.8