Матричні принтери

При друці на матричному принтері зображення на папері формується з точок, отриманих ударом голки (металевого стрижня) по фарбуючій стрічці. Голки (9 або 24) закріплені в друкуючій головці, рядка, що переміщається вздовж стрічки. Такий принцип друку називається контактним.

Виведення тексту здійснюється спеціальною інтегральною мікросхемою, яка називається генератором символів. Ця мікросхема отримує коди символів, які потрібно вивести, і формує блоки шляхом висунення відповідних голок. Такі блоки називаються точковими матрицями (звідси і назва принтерів).

Л ідер по виробництву матричних принтерів — японська компанія Epson.

Струменеві принтери

На струменевих принтерах друк проводиться мікрокраплями чорнил, що викидаються з друкуючої головки через маленькі отвори (сопла). Головка принтера може мати від 12 до 64 сопел. Резервуар для чорнила (картрідж) кріпиться на головці принтера. Принцип переміщення головки і паперу такий же, як і у матричних принтерів. Головки бувають двох типів:

&             п'єзоелектричні, коли крапелька чорнила виштовхується з сопла при прогинанні п’єзопластини під впливом імпульсу електричного струму;

&             бульбашкові, коли мікрокрапельки чорнила виштовхуються з сопла бульбашкою, що виникла при миттєвому скипанні чорнил, розігрітих термоелементом.

При друці символів і графіки використовується той же точковий (матричний) принцип формування зображення.

Л азерні принтери

Принцип створення зображення на лазерному принтері приблизно такий же, як в копіювальних апаратах. За допомогою лазерного променя, що переміщується по поверхні барабана оптико-механічною системою, проводиться зміна заряду в місцях зображення. До відмічених таким чином місць прилипає порошок (тонер). Потім проводиться перенесення тонера з барабана на папір і подальше «припікання» до неї порошку під впливом температури.

Зараз майже кожна організація оснащена дорогими лазерними принтерами. Але дбайливий господар ніколи не відмовиться від послуг дешевих матричних принтерів, на яких можна робити чорнові роздрукування документів. Існують також області застосування, де без матричного принтера не обійтися. На відміну від друкуючих пристроїв безударної дії, голки матричних принтерів грунтовно «вбивають» інформацію в носій. Ця особливість використовується для друку відразу декількох копій документа через копіювальний папір, наприклад при оформленні авіаквитків.

2. Засоби копіювання документів

Класифікація засобів копіювання документів приведена на рис.3.

 

Найбільш поширеним способом копіювання в даний час є електрографічне (електрофотографічне, ксерографічне) копіювання. Більше 70 % світового парку копіювального устаткування складають електрографічні копіювальні апарати, ксерокси, за допомогою яких виготовляється понад 50 % всіх копій, що отримуються в світі. Копії документів, отриманих за допомогою подібного устаткування, називаються в повсякденному житті ксерокопіями.

До переваг електрографічного копіювання можна віднести наступні якості:

&             висока оперативність, продуктивність і якість копіювання;

&             можливість масштабування документа при копіюванні;

&             можливість отримання копій з різних оригіналів;

&             порівняно невисока вартість апаратів і витратних матеріалів;

&             простота обслуговування.

Електрографічне копіювання включає послідовність процедур, подібних тим, що використовуються в лазерних принтерах (рис.4).

 

 

 

 Рис.4. Послідовність процедур при електрографічному копіюванні

1.                Світлоекспозиція: проектування документа на поверхню зарядженого фотонапівпровідникового покриття барабана або пластини, що викликає «стікання» заряду з освітлених ділянок напівпровідникового покриття і формування невидимого електростатичного зображення документа;

2.                Проявлення: перетворення прихованого електростатичного зображення на видиме в процесі налипання фарбуючого порошку (тонера) на заряджені ділянки;

3.                Друк: перенесення фарбуючого порошку з барабана або пластини на папір або іншу основу;

4.                Закріплення: розчинення фарбуючого порошку на копії в парах ацетону.

Найдавніший спосіб копіювання — фотографічне копіювання. Він забезпечує найвищу якість, але вимагає дорогих витратних матеріалів і тривалого процесу отримання копії (експозиція, прояв, промивка, сушка). Важливий, вельми поширений різновид фотографічного копіювання — мікрофотокопіювання, засноване на мікрофільмуванні документів.

Самий оперативний спосіб копіювання (десятки метрів в хвилину) — термокопіювання. Він дозволяє отримувати копію на спеціальному, достатньо дорогому, термореактивному папері або на звичайному папері, але через термокопіювальний папір. Недоліки термокопіювання — невисока якість, недовгий термін зберігання копій (потемніння з часом), дорожнеча термобумаги.

До інших способів копіювання можна віднести електрографічне копіювання, засноване на оптичному прочитуванні документів і електроіскрової реєстрації інформації на спеціальний носій копії. Такі копії використовують як основу для подальшого тиражування документів засобами трафаретного друку.

Для копіювання великоформатної креслярсько-технічної документації використовується синькографія. Оригінал виконується на кальці. Процес полягає в експонуванні оригіналу контактним способом на світлочутливий папір і вибілюванні її яскравим світлом в місцях, де немає зображення.