2. Правила оформлення контрольної роботи

2.1. Загальні вимоги

Контрольна робота виконується українською мовою, має бути переплетена у м’яку палітурку.

Текст друкують за допомогою принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210  297 мм), 14 – м шрифтом (Times New Roman) через 1,5 інтервал. Текст необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: верхнє, нижнє – 20 мм, ліве – 20 мм, праве – 20 мм.

Під час виконання роботи необхідно дотримуватись рівномірної щільності, контрастності й чіткості зображення в усьому тексті. У контрольній роботі мають бути чіткі, не розпливчасті лінії, літери, цифри та інші знаки. Всі лінії, літери, цифри і знаки повинні бути однаково чорними в усьому тексті.

Текст основної частини поділяють на розділи та підрозділи.

Заголовки структурних частин «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Заголовки друкують жирним шрифтом.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів слід починати з абзацного відступу та друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Заголовки друкують жирним шрифтом. Якщо заголовок складається з двох чи більше речень, їх розділяють крапкою.

Підрозділи продовжують на тій самій сторінці, де закінчився попередній текст, відступаючі два інтервали. Між заголовками підрозділів і текстом відстань повинна бути один інтервал. Не можна починати заголовок на одній, а закінчувати на наступній сторінці, не можна писати заголовок на одній, а текст підрозділу на іншій сторінці.

Абзацний відступ повинен бути однаковим в усьому тексті і дорівнювати 1,25 см.

2.2. Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами.

Першою сторінкою контрольної роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок контрольної роботи. Номер сторінки на титульному аркуші не проставляють. На наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини дипломної роботи, як «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» не мають порядкового номера. Тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «6.ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Розділи роботи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення роботи і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад: 1, 2, 3 і т.д.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремленого крапкою. Після номера підрозділу ставлять крапку, наприклад: 2.3. – третій підрозділ другого розділу. Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

Ілюстрації (рисунки, схеми, графіки, діаграми) необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках контрольної роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування у тексті або в додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 – другий рисунок першого розділу. Номер ілюстрації, її назву та пояснювальні підписи розміщують посередині під ілюстрацією.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: Таблиця 1.2 – друга таблиця першого розділу.

Якщо в розділі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

Формули в контрольній роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) – перша формула третього розділу.

2.3. Ілюстрації

Ілюструють контрольну роботу, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, що допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов’язаних із другорядними деталями тексту, запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації. За рисунком наводиться текст з аналізом наведених даних.

Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).

Підпис під ілюстрацією зазвичай має чотири основних елементи:

— найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис.»;

• порядковий номер ілюстрації, який вказується арабськими цифрами;

• тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із характеристикою зображеного;

• експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, що виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом.

Приклад:

Рис. 1.2. Схема розміщення елементів касети:

1 — розмотувач плівки;

2 — сталеві ролики;

3 — привідний валик;

4 — опорні стояки.

Приклад оформлення таблиць наведено в Додатку Д.

Основними видами ілюстративного матеріалу в контрольній є: рисунок, таблиця, схема, діаграма, графік.

2.4. Таблиці

Цифровий матеріал слід оформляти у вигляді таблиць відповідно до рисунку 4.2. Приклад оформлення таблиць наведено в Додатку Д.

Таблиця розташовується безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці.

Таблиця може мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) симетрично до тексту і розміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці.

Статистична таблиця – це комбінація горизонтальних рядків та вертикальних граф. Заголовки граф мають починатися з великих літер, підзаголовки — з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. У кінці заголовків і підзаголовків крапки не ставлять. Висота рядків повинна бути не меншою від 12 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті так, щоб її можна було читати без повороту контрольної роботи або з поворотом за стрілкою годинника. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку.

При перенесенні таблиці на наступну сторінку назву вміщують тільки над її першою частиною, над іншими частинами праворуч пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер, наприклад: «Продовження табл. 1.2». Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки.

2.5. Формули

Формули розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки.

Порядкові номери формули позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого берега сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в подальшому тексті. Інші нумерувати не рекомендується.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою і в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Рівняння і формули повинні бути відокремлені від тексту. Вище і нижче кожної формули залишають інтервал, що становить не менше одного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його переносять після знака рівності (=), або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х).

Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна під одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.

2.6. Посилання

При написанні контрольної роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати, які він наводить у роботі, або на ідеях і висновках яких розробляється проблема.

Посилання в тексті контрольної роботи слід зазначати у квадратних дужках порядковим номером за переліком джерел, наприклад: «… у працях 17 …».

Посилання на ілюстрації контрольної роботи вказують порядковим номером, наприклад, «рис. 1.2», на формули – порядковим номером формули в дужках «…у формулі (4.1)».

На всі таблиці в тексті мають бути посилання, при цьому слово «таблиця» пишуть скорочено, наприклад: «… в табл. 1.2».

2.7. Список використаних джерел

Список використаних джерел слід розміщувати у алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків (див. Додаток В).

Список джерел вимагає розміщення усього списку у такій послідовності:

- закони України;

- укази президента, постанови уряду;

- документацію підприємства, що досліджується, директивні і нормативні матеріали міністерств;

- монографії, брошури, підручники, статті із журналів, нормативні та інші джерела;

- інтернет–ресурси.

Вимоги до оформлення джерел:

а) посилання на книгу:

1. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз і планування.  Київ: Центр навчальної літератури, 2003.  224 с.

б)  посилання на статтю:

1. Атамас П. Й. Перспективи гармонізації податкового і бухгалтерського обліку амортизації основних засобів // Академічний огляд.  2003.  № 1.  C. 89-97.

2. Economic and financial indicators // The Economist. – 2003. – August 9th – 15th. – P. 76-77.

в) посилання на електронні джерела інформації:

1. Офіційний сайт Державного комітету статистики України. Оперативна статистична інформація. http: // www.ukrstat.gov.ua/.

2. Офіційний сайт НПІГ «Інтерпайп». http: // www.interpipe.ua/.

2.8. Додатки

Додатки розміщують у порядку появи посилань у тексті контрольної роботи.

Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки і мати заголовок. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток» і велика літера на позначення послідовності (Додаток А). При перенесенні додатка на наступну сторінку праворуч пишуть слова «Продовження» і вказують номер, наприклад: «Продовження табл. А.2».

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь (наприклад: додаток А, додаток Б).

За необхідності текст додатків може поділятися на розділи, підрозділи, пункти, які слід нумерувати в межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 – підрозділ 3.1 додатка В; Д.4.1.2 – пункт 4.1.2 додатка Д; Ж.1.3.3.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатка, слід нумерувати в межах кожного додатка, наприклад, рисунок В.3 – третій рисунок додатка В; таблиця А.2 – друга таблиця додатка А; формула (А.1) – перша формула додатка А.

Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх нумерують, наприклад, рисунок А.1, таблиця А.1, формула (В.1).

У посиланнях у тексті додатка на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати: «... на рисунку А.2 ...», «... на рисунку А.1 ...» – якщо рисунок єдиний у додатку А; «... в таблиці Б.3 ...», або «... в табл. Б.3 ...»; «... за формулою (В.1) ...» , «... у рівнянні Г.2 ...».