Тема 7. Моніторинг соціально-трудової сфери як інструмент регулювання й удосконалення соціально-трудових відносин

7.1. Дослідження соціально-економічних відносин у сфері праці. Зміст, мета і завдання.

Соціальні дослідження дають аналіз соціальних процесів за допомогою методів, які дозволяють систематизувати факти і виявити взаємозв'язки суспільних явищ з метою обґрунтування рекомендацій діяльності людини і машини.

Предметом досліджень в економіці праці є соціально-трудові відносини і соціальні процеси праці. Основними видами досліджень є: теоретичні, які виявляють загальні соціальні закономірності суспільних явищ; емпіричні і прикладні, які дозволяють одержувати конкретні рішення; цілісні, коли вивчається вся сукупність явищ і об'єктів; вибіркові, які дозволяють вивчати лише частину питань або об'єктів генеральної сукупності.

Основними завданнями досліджень у сфері економіки і соціології праці є:

- вивчення і удосконалення соціальних процесів, що визначають ефективність управління;

- підвищення згуртованості і стабільності трудового колективу, співпраці, усунення і встановлення причин текучості кадрів;

- розвиток методів вирішення соціальних наслідків технічних і організаційних нововведень, удосконалення системи підбору і розміщення кадрів;

- формування трудової мотивації, з урахуванням чинників, що її визначають, і розробка заходів щодо удосконалення умов праці і гуманізації трудової діяльності, підвищення задовільності праці;

- підвищення якості трудового життя, розробка соціальних програм, створення ефективної системи соціального партнерства.

7.2. Суть моніторингу соціально-трудових відносин, його основні завдання. Методична та інформаційна база

Моніторинг – це система послідовного збору даних про явища, процеси, які аналізують за допомогою певних показників з метою оперативної діагностики стану об'єкту, його дослідження і оцінки в динаміці.

Моніторинг соціально-трудової сфери – це комплексна державна система постійного спостереження за фактичним станом справ у соціально-трудовій сфері.

Основними завданнями моніторингу є:

- постійне спостереження за станом соціально-трудової сфери і отримання оперативної інформації про неї;

- об'єднання інформаційних потоків, які формуються різними органами, які здійснюють моніторинг;

- своєчасне встановлення змін в соціально-трудовій сфері;

- попередження негативних тенденцій, які ведуть до формування і розвитку соціальних конфліктів;

- здійснення короткострокового прогнозування розвитку соціально-трудових відносин;

- оцінка ефективності і повноти реалізації законів та інших нормативних актів, що стосуються соціально-трудових питань.

Об'єкти моніторингу – спеціально відібрані (базові) підприємства, організації, установи різних форм власності і галузей економіки, окремі соціально-демографічні і професійні групи населення, а також макроекономічні показники, що характеризують розвиток галузей економіки України.

Інформаційну базу моніторингу соціально-трудової сфери складають:

- матеріали державної централізованої і галузевої статистичної звітності;

- дані базових підприємств, не охоплені державною статистикою;

- дані вибіркових одноразових обстежень підприємств, груп населення, домогосподарств;

- дані спеціальних соціологічних опитів населення, трудових колективів і експертів;

- результати дослідження науково-дослідних організацій, задіяних в системі моніторингу.

Моніторинг в Україні проводиться Міністерством праці і соціальної політики України, Державним комітетом статистики України спільно з Міністерством економіки, Державних комітетом у справах національностей і міграції та іншими державними органами виконавчої влади.

Слід розуміти, що основним методом моніторингу соціально-трудової сфери є соціологічне дослідження.

Види соціологічних досліджень класифікуються:

а) за метою дослідження:

- конкретні – направлені на вирішення конкретних проблем в соціально-трудовій сфері;

- теоретичні – направлені на встановлення загальних соціальних закономірностей, розробку методології дослідження тощо;

б) за періодичністю проведення:

- одноразові – аналізують стан об'єкту на певний момент;

- періодичні – передбачають вивчення об'єкту в розвитку;

в) за об'єктами дослідження:

- когортне – різновид періодичного дослідження, коли вивчається один і той же об'єкт через певні періоди часу;

- панельне – різновид періодичного дослідження, коли повторне дослідження проводиться з тією ж вибіркою, але конкретні особи, які потрапляють у вибірку, можуть бути різними;

г) за повнотою дослідження генеральної сукупності:

- цілісне – коли вивчається вся сукупність, всі одиниці, які входять до її складу;

- вибіркове – коли вивчається лише частина генеральної сукупності – вибірка.

У дослідженні соціально-трудової сфери прийнято використовувати такі основні методи підбору інформації: анкетування ; інтерв'ю; спостереження; аналіз документів; соціометричне; тестування; експеримент.