3. Структура системи ппо, основні принципи її побудови.

Як Вам відомо, захист військ і об'єктів від ударів з повітря носить комплексний характер і здійснюється спільним зусиллями всіх родів військ і видів Збройних Сил. При цьому можна сказати про наявність системи комплексного захисту військ від авіаційно-ракетних ударів противника, в якій одній з найважливіших її підсистем є система ППО.

Система протиповітряної оборони в загальновійськової операції (бою) є побудована по єдиному задуму та плану складна система, яка являє собою сукупність взаємозалежних складених елементів, що функціонують водночас, систем:

зенітного ракетно-артилерійського прикриття;

винищувального авіаційного прикриття;

розвідки повітряного противника та оповіщення про нього військ;

управління силами та засобами ППО.

Основу системи ППО складає система ЗРАП.

Система ЗРАП – є сукупність угруповання та система вогню зенітних з'єднань, частин та підрозділів в смузі АК, бригади побудованих по єдиному задуму та плану протиповітряної оборони військ та об'єктів в операціях (бою).

Система винищувального авіаційного прикриття – є сукупність угруповання винищувальної авіації та відведених смуг (районів) бойових дій частин, з'єднань для виконання бойових завдань по прикриттю військ та об'єктів від ударів та розвідки з повітря в операціях. Під угрупованням ВА розуміють об'єднані в систему та розгорнуті на аеродромах в смузі ОК винищувально-авіаційні з'єднання та частини, частини спеціальних військ, тил та органи управління для виконання спільно з військами ППО та частинами інших видів Збройних Сил, поставлених їм бойових задач.

Система розвідки повітряного противника та оповіщення про нього військ – є побудоване за єдиним задумом та планом угруповання радіотехнічних частин АК, радіолокаційних підрозділів зенітних частин та розподіл їх зусиль у просторі та в часу для спільної бойової роботи по розвідці повітряного противника та видаванню бойової інформації на всі КП (ПУ) в інтересах забезпечення бойових дій зенітних та винищувальних авіаційних з'єднань та частин.

Система управління силами та засобами протиповітряної оборони – є сукупність органів та пунктів управління військ ППО та ВА функціонально зв'язаних з допомогою засобів зв'язку та АСУ в єдину в смузі АК (бригади) автоматизовану систему управління їх бойовими діями в загальновійськової операції (бою).

Кожна з вищенаведених підсистем, в свою чергу, є складною системою й докладно вони будуть розглядатися далі.

Система ППО існує не сама по собі, а функціонує в зовнішній середі, до якої відносяться передусім повітряний противник, війська що прикриваються, умови ТВД, а також взаємодіючі сили та засоби. Прогнозуєми можливі дії повітряного противника в майбутній війні та характер сучасної загальновійськової операції додають нові вимоги до системи протиповітряної оборони.

Основними вимогами до системи ППО є:

постійна висока готовність до відбиття раптових ударів ЗПН;

висока ефективність та стійкість;

мобільність;

спроможність ведення ефективної боротьби зі всіма типами та класами ЗПН до застосування ними своєї бортової зброї, тобто бути протиракетною, протилітаковою та противертолітною.

Розглянемо ці вимоги більш докладно.

Постійна висока готовність системи ППО базується на високій готовності частин, підрозділів ППО та інших сил та засобів, що притягаються для боротьби з повітряним противником. Постійна висока готовність системи ППО позбавляє повітряного противника переваг, пов'язаних з раптовістю нанесення удару, дозволяє повністю використати бойові можливості сил та засобів ППО, сприяє надійному прикриттю військ та об'єктів.

Вона забезпечується, передусім, безперервною розвідкою повітряного противника, спроможністю системи управління вчасно реагувати на зміни повітряної обстановки, раціональним встановленням ступеня готовності до відкриттю вогню активних засобів. Немаловажну роль в виконанні цієї вимоги грають також бойовий склад сил та засобів ППО, ВА та РЕБ, якісний стан техніки та озброєння, рівень підготовки та морально-психологічний стан особистого складу.

Висока ефективність та стійкість — вимоги до системи ППО, що не потребують особливих пояснень. Оцінка ефективності системи ППО буде неповної, якщо не досліджувати поведінку системи в достатньо широкому діапазоні зміни умов обстановки. Це можна зробити шляхом зміни чинники системи ППО. Найчастіше такими чинниками є: масштаб дій повітряного противника, можливий характер його вогневого та радіоелектронного впливу на систему ППО; зміна характеру дій військ, що прикриваються; умови району бойових дій; зниження (поповнення) запасів ракет, боєприпасів та інших матеріальних засобів в ході бойових дій. Спроможність системи ППО зберігати ефективність на достатньому рівні при зміні зовнішніх умов називається стійкість.

Поняття стійкості системи ППО прийнято вважати узагальнюючим по відношенню до деяких інших її властивостей. Так, по сучасним поглядам, стійкість системи ППО можна досягнути при дотриманні скритності угруповання сил та засобів ППО, досягненні необхідної завадостійкості та живучості. Завадостійкість системи ППО зумовлюється живучістю РЛС розвідки, радіоелектронних засобів зенітних комплексів, ліній зв'язку та полягає в спроможності вести бойові дії в умовах радіоелектронного придушення противником. Живучість – це властивість підрозділів, частин, з'єднань зберігати чи швидко відновлювати боєздатність (спроможність виконувати бойові задачі в відповідності з призначенням в умовах вогневої протидії противника). Поняття стійкість та живучість стосується не лише системи ППО, але й до її підсистем. Стійкість та живучість системи ППО залежить від стійкості й живучості систем розвідки, управління, зенітного та винищувально-авіаційного прикриття. Вплив стійкості системи ППО на її ефективність полягає в тому, що порушення її стійкості призводить до зниження ефективності. Взаємозв'язок цих явищ полягає в залежності як стійкості, так і ефективності від одних й тих же факторів: кількісного та якісного складу угруповання сил та засобів ППО; величини їхніх втрат; безперервності та твердості управління; інтенсивності вогневого та радіоелектронного впливу противника. Стійкість системи ППО порушується, насамперед, в результаті виникнення збоїв в управлінні силами та засобами ППО або при повній його втраті, а також при порушенні системи розвідки і системи вогню внаслідок втрат сил та засобів ППО.

Принципово важливим є запитання про необхідні рівні ефективності протиповітряної оборони.

Під необхідним рівнем ефективності системи ППО ми розуміємо чисельне значення критерію ефективності бойових дій сил та засобів в даній системі ППО, при якому забезпечується певний ступінь надійності захисту військ та об'єктів від ударів з повітря.

Визначення необхідних рівнів ефективності — складна задача, що вирішується за допомогою математичних моделей бойових дій, що реалізуються на ЕОМ, та узагальнення досвіду бойових дій, навчань і т.д.

Нажаль, поки немає єдиних твердо встановлених значень необхідного рівня ефективності протиповітряної оборони для тих або інших умов обстановки. У підручнику [1, 6, 8] самостійно ознайомитеся з методиками, як можливими варіантами визначення необхідних рівнів ефективності системи ППО.

В залежності від рівня ефективності системи ППО існує градація: “надійна ППО”, "середня ППО", "слабка ППО". Зустрічається у літературі замість визначення ступеня надійності " середня ППО" поняття "стійка ППО".

Вважається, що при оцінці ефективності протиповітряної оборони в оперативному масштабі можна спиратися на наступні дані. Протиповітряну оборону слід вважати "слабкою", якщо МОЧ числа знищених ЗПН не перевищує 12%, "середньою'' - якщо вона знаходиться в межах 12 - 18%, "надійною" - якщо його величина більш 18% від загального числа в ударі ЗПН за час відбиття кожного масованого удару або до витрачання одного бойового комплекту зенітних ракет, що беруть участь.

Робота щодо подальшої конкретизації необхідних рівнів ефективності протиповітряної оборони триває.

Мобільність означає спроможність військ ППО СВ забезпечити виконання бойовий задачі з проведенням маневру, перегрупування, а також швидкого пересування як до початку, так і в ході бойових дій. Мобільність тісно пов'язана з однією з вимог до системи ППО – постійної високої готовності до відбиття раптових ударів ЗПН.

Вимога забезпечення ведення ефективної боротьби з всіма типами і класами ЗПН до застосування ними бортової зброї включає:

а) ретельний і всебічний аналіз угруповання ЗПН противника, складу, базування, можливого масштабу і характеру дій при нанесенні ударів по нашим військам та об'єктам;

б) зіставлення кількісно-якісного складу сил в системі ППО (з урахуванням взаємодіючих засобів), їх бойових можливостей по напрямках і рубежах з бойовими можливостями повітряного противника;

в) побудова угруповання сил та засобів ППО, бойових порядків зенітних частин та підрозділів таким чином, щоб зосередженню зусиль повітряного противника протиставити зосереджені зусиль військ протиповітряної оборони.

Приклад: Противник на даному напрямку зосередив велику кількість бойових вертольотів. Проаналізувавши його базування, визначивши найбільш імовірні рубежі і напрямки дій вертольотів вогневої підтримки, начальник ППО зосереджує на цих рубежах і напрямках сили та засоби ППО, які здатні найбільш ефективно боротися з вертольотами, при необхідності звертається до старшого начальника за засобами підсилення. Зенітними частинами і підрозділами задачі визначаються з урахуванням їх можливостей по поразці ЗПН.

Товариші! Ми розглянули загальні вимоги до системи ППО. До кожної з підсистем системи ППО додаються свої, специфічні вимоги, що будуть розглядатися в подальшому.

Для створення системи ППО, що відповідає вимогам, необхідно знати основи її побудови. Переходимо до розгляду другого питання лекції.