122

Х арківський університет повітряних сил кафедра тактики військ протиповітряної оборони сухопутних військ

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри тактики військ

протиповітряної оборони СВ

кандидат технічних наук доцент

полковник С.В.Орєхов

"__" 201 року

КУРС ЛЕКЦІЙ

З дисципліни «Тактика військ ППО Сухопутних військ»

(Частина 2)

Харків

Лекція № 11

Тема № 7. Система ППО в загальновійськовому бою.

Заняття № 1. Основи протиповітряної оборони військ.

1.Мета ппо її зміст, сили та засоби, які беруть участь у її досягнені.

2.Війська ппо св їх призначення, організаційна структура ,завдання, які вирішуються ними в загальновійськовому бою.

3. Структура системи ппо, основні принципи її побудови. Вступ

Досвід минулих війн, локальних конфліктів останніх років переконливо показав усю зростаючу значимість військ ППО СВ в загальновійськовому бою та операції.

Військові конфлікти, розв'язані за останні роки, показують, що пріоритет в них віддається спільним операціям СВ, ВПС та ВМС. При цьому, в розвитку конфліктів в початковій фазі основні задачі покладаються на ВПС, дії яких завчасно забезпечуються ретельно проведеною розвідкою, а також комплексним застосуванням засобів РЕБ наземного, повітряного та морського базування. Підтвердженням цьому з'явилися події в районі Персидської затоці в 1991 році. Успішне ведення бойових дій військами ППО СВ, в таких умовах в значної ступені буде визначатися рівнем професійної підготовки особового складу та в першу чергу - командирів підрозділів та керівного складу частин та з'єднань.

Цією лекцією ми починаємо вивчення питань застосування військ ППО СВ в бою та операції.

1. Мета ппо, її зміст, сили та засоби, які беруть участь в її досягненні

Задача боротьби з повітряним противником в загальновійськовому бою (операції) вирішується шляхом ведення протиповітряної оборони. Бойовий статут Сухопутних військ визначає, що протиповітряна оборона військ є основною частиною загальновійськового бою (операції). Тому мета протиповітряної оборони і задачі військ ППО витікають з мети загальновійськового бою (операції) і визначаються задачами прикрываємих військ.

Однім з умов, що забезпечують досягнення мети загальновійськового бою (операції) є недопущення нанесення військам таких втрат ударами з повітря, в результаті яких вони не зможуть виконати поставлену задачу. Перешкодити цьому можна: в-перших, нанесенням втрат повітряному противнику з метою ослаблення його авіаційного угрупування; в-других, надійним прикриттям військ від ударів з повітря, т. е. недопущенням свободи дій авіації противника при нанесенні нею ударів, недопущення прицільного бомбометання, ефективного наведення засобів пораження по наземніх цілях.

Ці дві сторони протиповітряної оборони і складають її ціль. Отже, ціль протиповітряної оборони військ полягає в знищенні ЗПН противника в повітрі, збереження боєздатності прикрываємих військ і створенні ними умов для виконання поставлєних задач.

Мета протиповітряної оборони, якісний стан ЗПН противника і своїх сил і засобів ППО, способи та форми їхніх бойових дій визначають зміст протиповітряної оборони. Отже, змістом протиповітряної оборони є:

1) радіолокаційне виявлення авіації противника в повітрі засобами розвідки військ ППО та оповіщення про наліт противника своїх військ, проводка повітряних цілей та видача про них бойової інформації на всіх КП (ПУ) ППО, КП зенітних і винищувальних авіаційних з'єднань та частин;

2) бойові дії та окремі протиповітряні бої (а при участі в протиповітряної операції[операціях] - і протиповітряні битви) військ ППО в взаємодії з ВА та сусідами з метою нанесення повітряному противнику максимально можливих втрат, відбивання ударів з повітря по прикрываємим угрупованням військ і об'єктам в інтересах їх боєздатності;

3) окремі повітряні бои та повітряні битви винищувальної авіації в взаємодії з військами ППО армії (АК) і ВА сусідей з метою знищення у першу чергу літаків-носіїв, літаків РУК, ДРЛО, постановлювальників завад та нанесення втрат ударним ешелонам авіації противника;

4) удари ракетних військ та артилерії, ударної авіації по угрупованню ЗПН з метою зниження їхнього бойового потенціалу;

5) заходи, що проводяться всіма військами (силами) по зниженню ефективності ударів повітряного противника.

В сучасній загальновійськової операції успішно вирішити задачу ефективного захисту військ і об'єктів від ударів з повітря можна лише комплексно, т.е. спільними зусиллями всіх родів військ і видів Збройних Сил. Ця вимога стала одним з принципів підготовки і ведення протиповітряної оборони в операціях.

Комплексне рішення задачі протиповітряної оборони припускає реалізацію цього принципу по тремо напрямам:

1. Комплексній розвідці повітряного противника;

2. Комплексній вогневій поразці його на землі (на море) та в повітрі;

3.Комплексному радіоелектронному подавленні радіоелектронних засобів авіації противника.

1. Комплексне рішення задачі розвідки повітряного противника припускає участь в ній органів і засобів розвідки всіх видів Збройних Сил. Майбутня війна, певно, буде розв'язана агресором шляхом проведення повітряної (повітряно-космічної) наступальної операції. Успіх у відбитті повітряного нападу противника у значному ступені буде залежати від вчасного приведення сил і засобів ППО в готовність до його відбиття. А це може бути можливо тільки за умови вчасного розтинання розпочала безпосередньої підготовки повітряного нападу і масового злітання авіації та старту БР, що беруть участь у першому масованному ударі.

Головна роль в здобуванні цих розвідувальних даних належить стратегічній і оперативній розвідці, а саме: радіо -і радіотехнічній розвідці, засобам попередження про ракетний напад (ЗПРН), засобам розвідки на повітряних носіях, агентурної розвідки, а також засобам ВМС, що несуть службу в різноманітних районах.

2. Комплексна вогнева поразка повітряного противника означає участь в ньому виділених для виконання цієї задачі вогневих засобів всіх видів Збройних Сил. Зенітні засоби та ВА знищують ЗПН в повітрі, а ударна авіація ВПС, РВ та А АК, ударні сили ВМС поражають ЗПН в пунктах їхнього базування шляхом населення по них ракетних (вогневих) та авіаційних ударів по планам армійської операції.

Розрахунки показують, що у відповідності з бойовими можливостями частка втрат, що наноситься повітряному противнику, за час протиповітряної операції, розподіляється так: військами ППО наноситься 55-60% загальних втрат, авіацією в повітрі 25-30% і ударами РВ і А, силами флотами на землі 15-20%.

Протиповітряна операція, узгоджена і взаємосвязана по меті, задачам, місцю. Крім того, всі війська (сили) зобов'язані організовувати та проводити заходи по зниженню ефективності ударів з повітря. Це груповий вогонь танковых зенитних кулеметів та стрілецької зброї по НЛЦ, інженерне обладнання позицій, рассредоточення, маскування і інші заходи по захисту від ВТЗ, ОМУ, засобів РЕБ противника.

Розглянувши мету і зміст протиповітряної оборони, ми можемо сформулювати її визначення. Протиповітряная оборона військ в бою і операції являє собою бойові дії сил і засобів ППО, авіації по нанесенню поразки повітряному противнику та відбиттю його ударів по прикрываємим військам і об'єктам, а також комплекс заходів, проводимих всіма військами(силами) з метою зниження ефективності ударів із повітря.

Протиповітряна оборона є важливим складником загальновійськового бою (операції) і ведеться безупинно. З цього визначення, а також виходячи з принципу комплексного рішення задачі ППО випливає висновок про те, що протиповітряна оборона в сучасній загальновійськової операції (бою) стала прерогативою загальновійськового командира і керівництво її підготовкою і веденням є складником його роботи при підготовці і веденні загальновійськової операції (бою).

Мета протиповітряної оборони досягається послідовним і одночасним виконанням силами і засобами ППО ряду оперативно-тактичних і вогневих задач.

Задачі військ ППО в загальновійськовому бою і операції умовно можна поділити на дві групи: загальні і окремі (конкретні).

Загальні оперативно-тактичні і вогневі задачі військ ППО випливають з призначення військ (військ ППО СВ). Вони виконуються військами ППО ОК (АК), силами і засобами ППО бригад в будь-якому виді бойових дій.

Такими задачами є:

1) ведення розвідки повітряного противника і оповіщення про нього прикриваемих військ; ця задача поділяється на дві: перша - розтинання безпосередньої підготовки противника до повітряного нападу, а також масового злітання тактичної авіації; друга - відкриття авіації противника, діючої в ударі, вже в повітрі, оповіщення про наліт авіації прикриваємих військ і видавання бойової інформації про дії повітряного противника військам ППО і ВА;

2)недопущення ведення противником повітряної розвідки;

3) знищення літаків, вертольотів, крилатих ракет, безпілотних інших літальних апаратів в польоті;

4) послідовне прикриття військ і об'єктів від ударів із повітря в ході операції;

5) боротьба з повітряними десантами і аєромобильними військами противника в польоті.

На характер загальних задач сил та засобів ППО (особливо вогневих задач) і способи їхнього виконання вагомий вплив виявляє якісний стан ЗПН противника і способи їхнього бойового застосування. Вони повинні відповідати задуму, порядку і послідовності дій військ в даному бою (операції).

Конкретні (окремі) задачі військ ППО будуть розкриватися в ході подальшого вивчення дисципліни при розгляді конкретного вигляду бойових дій військ того або іншого масштабу.

Розглянемо, яку організаційну структуру мають війська ППО СВ для досягнення мети протиповітряної оборони у загальновійськовому бою (операції).