- •Розділ V: “ оптика” розділ VI: “ атомна фізика”
- •Виконаємо обчислення:
- •Розв’язок. Для визначення енергії первинного фотона скористаємося формулою Комптона:
- •Виконаємо обчислення:
- •Контрольна робота №5
- •535. Швидкість електрона (де с – швидкість світла у вакуумі). Знаючи енергію спокою електрона в мегаелектрон-вольтах визначити в тих же одиницях кінетичну енергію т електрона.
- •538. Яку швидкість β (у частках швидкості світла) потрібно надати частинці, щоб її кінетична енергія дорівнювала подвоєній енергії спокою?
- •564. Визначити максимальну зміну довжини хвилі (Δλ)max при комптонівському розсіюванні світла на електронах і вільних протонах.
- •571. Визначити енергетичну освітленість (опромінення) Ee дзеркальної поверхні, якщо тиск р, спричинений випромінюванням, дорівнює 40мкПа. Випромінювання падає нормально до поверхні.
- •602. Обчислити за теорією Бора радіус r2 другої стаціонарної орбіти і швидкість v2 електрону на цій орбіті для атома водню.
- •640. Хвильова функція, що описує рух електрона в основному стані атома водню, має вигляд
- •645. Знайти середню тривалість життя τ атома радіоактивного ізотопу кобальту .
- •659. Визначити теплові ефекти наступних реакцій:
- •660. Визначити швидкості продуктів реакції , що протікає в результаті взаємодії теплових нейтронів з нерухомими ядрами бору.
- •3. Відносні атомні маси Аr і порядкові номери z деяких елементів
- •4. Маси атомів легких ізотопів
- •5. Період напіврозпаду радіоактивних ізотопів
- •6. Маса та енергія спокою деяких частинок
- •7. Одиниці сі, що мають спеціальні найменування
- •Додаткові одиниці
- •Похідні одиниці
- •Рекомендована література
- •* Енергії е0 і ε2 входять до формули у вигляді співвідношення, тому їх можна не виражати в одиницях сi.
Виконаємо обчислення:
.
Приклад 11. У результаті ефекту Комптона фотон при зіткненні з електроном був розсіяний на кут θ = 90º. Енергія розсіяного фотона ε2 = 0,4МеВ. Визначити енергію фотона ε1 до розсіювання.
Розв’язок. Для визначення енергії первинного фотона скористаємося формулою Комптона:
,
(1)
де Δλ = λ2 – λ1 – зміна довжини хвилі фотона в результаті розсіювання на вільному електроні; h – стала Планка; m0 – маса спокою електрона; c – швидкість світла у вакуумі; θ – кут розсіювання фотона.
Перетворимо формулу (1): замінимо в ній Δλ на λ2 – λ1; 2) виразимо довжини хвиль λ1 і λ2 через енергії ε1 й ε2 відповідних фотонів, скориставшись формулою ε = h·c/λ; 3) помножимо чисельник і знаменник правої частини формули на с. Тоді
.
Скоротимо на h·c й виразимо із цієї формули шукану енергію:
,
(2)
де
– енергія спокою електрона.
Обчислення
за формулою (2) зручніше вести у несистемных
одиницях. Оскільки для електрона
,
то
.
Приклад 12. Пучок монохроматичного світла з довжиною хвилі λ = 663нм падає нормально на дзеркальну плоску поверхню. Потік випромінювання Φe = 0,6Вт. Визначити: 1) силу тиску F, отриману цією поверхнею; 2) число фотонів, що падають на поверхню за одну секунду.
Розв’язок. 1. Сила світлового тиску на поверхню дорівнює добутку світлового тиску р на площу S поверхні:
.
(1)
Світловий тиск може бути знайдено за формулою
,
(2)
де Ee – енергетична освітленість; с – швидкість світла у вакуумі; ρ – коефіцієнт відбиття.
Підставляючи праву частину виразу (2) у формулу (1), одержуємо
.
(3)
Оскільки Ee · S являє собою потік випромінювання Φe, то
.
(4)
Виконаємо обчислення, вважаючи що для дзеркальної поверхні ρ = 1,
.
2. Добуток енергії ε одного фотона на число фотонів n1, що за секунду попадають на поверхню, дорівнює потужності випромінювання, тобто потокові випромінювання: Φe = ε · n1, але енергія фотона ε = h·c/λ, тому
,
звідки
.
(5)
Виконаємо обчислення:
.
Контрольна робота №5
Таблиці варіантів для спеціальностей, навчальними планами яких передбачено за курсом фізики шість контрольних робіт
Варіант |
Номера завдань |
|||||||
0 |
510 |
520 |
530 |
540 |
550 |
560 |
570 |
580 |
1 |
501 |
511 |
521 |
531 |
541 |
551 |
561 |
571 |
2 |
502 |
512 |
522 |
532 |
542 |
552 |
562 |
572 |
3 |
503 |
513 |
523 |
533 |
543 |
553 |
563 |
573 |
4 |
504 |
514 |
524 |
534 |
544 |
554 |
564 |
574 |
5 |
505 |
515 |
525 |
535 |
545 |
555 |
565 |
575 |
6 |
506 |
516 |
526 |
536 |
546 |
556 |
566 |
576 |
7 |
507 |
517 |
527 |
537 |
547 |
557 |
567 |
577 |
8 |
508 |
518 |
528 |
538 |
548 |
558 |
568 |
578 |
9 |
509 |
519 |
529 |
539 |
549 |
559 |
569 |
579 |
501. Між скляною пластиною і плоско-опуклою лінзою знаходиться рідина. Знайти показник заломлення рідини, якщо радіус r3 третього темного кільця Ньютона при спостереженні у відбитому світлі з довжиною хвилі λ = 0,6мкм дорівнює 0,82мм. Радіус кривизни лінзи R = 0,5м.
502. На тонку плівку в напрямку нормалі до її поверхні падає монохроматичне світло з довжиною хвилі λ = 500нм. Відбите від неї світло максимально підсилене внаслідок інтерференції. Визначити мінімальну товщину dmin плівки, якщо показник заломлення матеріалу плівки n = 1,4.
503. Відстань L від щілин до екрана в експерименті Юнга дорівнює 1м. Визначити відстань між щілинами, якщо на відрізку довжиною ℓ = 1см укладається N = 10 темних інтерференційних смуг. Довжина хвилі λ = 0,7мкм.
504. На скляну пластину покладена опуклою стороною плоско-опукла лінза. Зверху лінза освітлена монохроматичним світлом довжиною хвилі λ = 500нм. Знайти радіус R лінзи, якщо радіус четвертого темного кільця Ньютона у відбитому світлі r4 = 2мм.
505. На тонку гліцеринову плівку товщиною d = 1,5мкм нормально до її поверхні падає біле світло. Визначити довжини хвиль λ променів видимої ділянки спектра (0,4 ≤ λ ≤ 0,8мкм), які будуть ослаблені в результаті інтерференції.
506. На скляну пластину нанесено тонкий шар прозорої речовини з показником заломлення n = 1,3. Пластинка освітлена паралельним пучком монохроматичного світла з довжиною хвилі λ = 640нм, що падає на пластинку нормально. Яку мінімальну товщину dmin повинен мати шар, щоб відбитий пучок мав найменшу яскравість?
507. На тонкий скляний клин падає нормально паралельний пучок світла з довжиною хвилі λ = 500нм. Відстань між сусідніми темними інтерференційними смугами у відбитому світлі b = 0,5мм. Визначити кут α між поверхнями клина. Показник заломлення скла, з якого виготовлено клин, n = 1,6.
508. Плоско-опукла скляна лінза з f = 1м лежить опуклою стороною на скляній пластинці. Радіус п’ятого темного кільця Ньютона у відбитому світлі r5 = 1,1мм. Визначити довжину світлової хвилі λ.
509. Між двома плоско-паралельними пластинами на відстані L = 10 см від границі їхнього зіткнення перебуває дріт діаметром d = 0,01мм утворюючи повітряний клин. Пластини освітлюються нормально падаючим монохроматичним світлом (λ = 0,6мкм). Визначити ширину b інтерференційних смуг, спостережуваних у відбитому світлі.
510. Установка для спостереження кілець Ньютона освітлюється нормально падаючим монохроматичним світлом (λ = 590нм). Радіус кривизни R лінзи дорівнює 5см. Визначити товщину d3 повітряного проміжку в тім місці, де у відбитому світлі спостерігається третє світле кільце.
511. Яке найменше число Nmin штрихів повинна мати дифракційна решітка, щоб у спектрі другого порядку можна було бачити роздільно дві жовті лінії натрію з довжинами хвиль λ1 = 590нм і λ2 = 589,6нм? Яка довжина ℓ такої решітки, якщо період решітки d = 5мкм?
512. На поверхню дифракційної решітки нормально до його поверхні падає монохроматичне світло. Період дифракційної решітки в n = 4,6 рази більше довжини світлової хвилі. Знайти загальне число М дифракційних максимумів, які теоретично можна спостерігати в цьому випадку.
513. На дифракційну решітку надає нормально паралельний пучок білого світла. Спектри третього і четвертого порядку частково накладаються один на одного. На яку довжину хвилі в спектрі четвертого порядку накладається межа (λ = 780нм) спектра третього порядку?
514. На дифракційну решітку, що містить n = 600 штрихів на міліметр, падає нормально біле світло. Спектр проектується поміщеною поблизу решітки лінзою на екран. Визначити довжину ℓ спектра першого порядку на екрані, якщо відстань від лінзи до екрана L = 1,2м. Межі видимого спектра: λчерв = 780нм, λф = 400нм.
515. На грань кристала кам’яної солі падає паралельний пучок рентгенівського випромінювання. Відстань d між атомними площинами дорівнює 280пм. Під кутом θ = 65º до атомної площини спостерігається дифракційний максимум першого порядку. Визначити довжину λ хвилі рентгенівського випромінювання.
516. На непрозору пластину з вузькою щілиною падає нормально плоска монохроматична світлова хвиля (λчерв = 600нм). Кут відхилення променів, що відповідають другому дифракційному максимуму, φ = 20º. Визначити ширину а щілини.
517. На дифракційну решітку, що містить n = 100 штрихів на 1мм, нормально падає монохроматичне світло. Зорова труба спектрометра наведена на максимум другого порядку. Щоб навести трубу на інший максимум того ж порядку, її потрібно повернути на кут Δφ = 16º. Визначити довжину хвилі λ світла, що падає на решітку.
518. На дифракційну решітку падає нормально монохроматичне світло (λ = 410нм). Кут Δφ між напрямками на максимуми першого й другого порядків дорівнює 2º21'. Визначити число п штрихів на 1мм дифракційної решітки.
519. Період дифракційної решітки в n = 4 рази більше довжини світлової хвилі монохроматичного світла, що нормально падає на їх поверхню. Визначити кут α між двома першими симетричними дифракційними максимумами.
520. Відстань між штрихами дифракційної решітки d = 4мкм. На решітку падає нормально світло з довжиною хвилі λ = 0,58мкм. Максимум якого найбільшого порядку дає ця решітка?
521. Пластинку кварцу товщиною d = 2мм помістили між паралельними ніколями, у результаті чого площина поляризації монохроматичного світла повернулася на кут φ = 53º. Якої найменшої товщини dmin варто взяти пластинку, щоб поле зору поляриметра стало зовсім темним?
522. Паралельний пучок світла переходить із гліцерину в скло так, що пучок, відбитий від межі розділу цих середовищ, виявляється максимально поляризованим. Визначити кут γ між падаючим й заломленим пучками.
523. Кварцову пластинку помістили між схрещеними ніколями. При якій найменшій товщині dmin кварцової пластини поле зору між ніколями буде максимально прояснено? Стала обертання α кварцу дорівнює 27 град/мм.
524. При проходженні світла через трубку довжиною ℓ1 = 20см, що містить розчин цукру концентрацією С1 = 10%, площина поляризації світла повернулася на кут φ1 = 13,3º. В іншому розчині цукру, налитому в трубку довжиною ℓ2 = 15см, площина поляризації повернулася на кут φ2 = 5,2º. Визначити концентрацію С1 другого розчину.
525. Пучок світла послідовно проходить через два ніколі, площини пропускання яких утворюють між собою кут φ = 40º. Приймаючи, що коефіцієнт поглинання k кожного ніколя дорівнює 0,15, знайти, у скільки разів пучок світла, що виходить із другого ніколя, ослаблений у порівнянні з пучком, що падає па перший ніколь.
526.
Кут падіння ε
променя на поверхню скла дорівнює 60º.
При цьому відбитий пучок світла виявився
максимально поляризованим. Визначити
кут
заломлення променя.
527. Кут α між площинами пропускання поляроїдов дорівнює 50º. Природне світло, проходячи через таку систему, послабляється в n = 8 разів. Нехтуючи втратою світла при відбитті, визначити коефіцієнт поглинання k світла в поляроїдах.
528. Пучок світла, що розповсюджується в скляній посудині із гліцерином, відбивається від дна посудини. При якому куті ε падіння відбитий промінь світла максимально поляризований?
529.
Промінь світла переходить із рідини в
скло. Кут падіння ε
променя дорівнює 60º,
кут заломлення
.
При якому куті падіння εв
промінь світла, відбитий від межі розділу
цих середовищ, буде максимально
поляризований?
530. Промінь світла падає на скляну пластину, нижня поверхня якої перебуває у воді. При якому куті падіння εв світло, відбите від межі скло – вода, буде максимально поляризоване?
531.
Частинка рухається зі швидкістю
,
де с
– швидкість світла у вакуумі. Яку частку
енергії спокою становить кінетична
енергія частинки?
532. Протон з кінетичною енергією Т = 3ГеВ при гальмуванні втратив третину цієї енергії. Визначити, у скільки разів змінився релятивістський імпульс α - частинки.
533. При, якій швидкості β (у частках швидкості світла) релятивістська маса деякої частинки речовини в n = 3 рази більше маси спокою?
534.
Визначити відношення релятивістського
імпульсу р
-
електрона
з кінетичною енергією Т
= 1,53МеВ
до комптонівського імпульсу
електрона.
