ЗМІСТ

ВСТУП 4

1. АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ 6

2. ВИБІР СХЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ 8

3. ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ АВТОМАТИЗАЦІЇ 10

ВИСНОВОК 14

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 15

Вступ

Сучасний стан автоматизації характеризується різним ступенем оснащеності виробництва автоматичними системами. Однак переважаючою тенденцією, особливо при спорудженні сучасних великих об’єктів, є впровадження комплексної автоматизації, що передбачає автоматизацію усього технологічного процесу і створення єдиної узгоджено діючої системи керування.

Автоматизація на виробництві розвивається від створення локальних систем автоматичного регулювання окремих операцій до створення автоматизованих систем керування технологічними процесами і виробництвом загалом, зокрема створення систем організаційного керування, до яких входять автоматизовані системи керування підприємством, галузеві автоматизовані системи керування і спеціалізовані автоматизовані системи керування функціональних органів управління господарством.

Сьогодні набувають поширення складні датчики, які дозволяють за допомогою сучасної обчислювальної техніки забезпечити збір, передачу, обробку і архівування різноманітної інформації, а потім, при потребі, використання у виробництві.

В даному курсовому проекті описана автоматизована лінія випікання крекеру.

В даний час|нині| крекер виробляють на безперервних потокових лініях, що забезпечують комплексну механізацію всіх технологічних процесів.

Провідним комплексом виробництва крекеру є|з'являється,являється| отримання|здобуття| багатошарового пласта тіста. Цей процес пов'язаний з формуванням двох типів структур: внутрішньої структури шарів тіста і багатошарової макроструктури пласта.

Формування внутрішньої структури шарів відбувається|походить| при замісі крекерного| тіста, коли створюються умови для повнішого|цілковитого| набухання білків муки|борошна|. Цьому сприяє мала кількість цукру і жиру в тісті |вогкість|, підвищена температура тіста і тривалий процес. Такий режим замісу тіста створює оптимальні умови для утворення|утворення| в тісті губчастої структури клейковини, яка спричиняє специфічні фізичні властивості крекерного| тіста, — пружність і еластичність. При використанні муки|борошна| з|із| сильною клейковиною печиво виходить деформованим, з|із| нерівною поверхнею і нерідко|незрідка| з|із| пухирями.

Пружні властивості тіста істотно|суттєво| впливають на процес формування заготовок із тіста. При збільшенні |застосуванні| навантаження заготовки|заготовки,заготівлі| приймають нову форму, але|та| не здатні|здібні| її зберегти після|потім| зняття навантаження. Пружність тіста виявляється в тому, що заготовки|заготовки,заготівлі| після|потім| зняття навантаження миттєво відновлюють колишню форму, а унаслідок|внаслідок| еластичності ця форма відновлюється поступово протягом деякого проміжку часу.

У зв'язку з тим, що ізотропна внутрішня структура пружного тіста не володіє пластичністю, виникає необхідність отримання|здобуття| ще одного напівфабрикату, з|із| якого можна відформувати заготовки із тіста для випічки виробів. Таким напівфабрикатом є|з'являється,являється| багатошаровий пласт, утворений в результаті|унаслідок,внаслідок| багаторазового|багаторазового| плющення і складання шарів тіста.

При формуванні багатошарового пласта забезпечується отримання|здобуття| анізотропної макроструктури. Для цього пласт тіста піддається плющенню з|із| правильним чергуванням поворотів тіста під кутом|ріг,куток| 90°. Напруга|напруження|, що виникає при цьому, рівномірно розподіляється по подовжніх і поперечних осях пласта. Таким чином, анізотропна макроструктура пласта забезпечує як динамічну, так і статичну рівновагу сил, що викликають|спричиняють| деформації тістових заготовок. Після|потім| зняття навантаження відбувається|походить| однакова зміна довжини і ширини заготовок без істотного|суттєвого| спотворення форми.

Смакові достоїнства і засвоюваність печива організмом людини обумовлені тим, що готові вироби відрізняються крихкістю і розсипчастою структурою, а також здатністю|здібністю| поглинати значну кількість води. Хімічний склад печива зумовлений складом сировини: пшенична мука|борошно|, крохмаль, цукор, жири і ін.

В даному курсовому проекті описано саме отримання крекерного тіста.

1. Аналіз технологічного процесу

Рисунок 1. Машинно-апаратурна схема лінії виробництва крекеру

Рідкі рецептурні компоненти (молоко, меланж і ін.) після|потім| фільтрації зберігаються у витратних ємностях 5, з|із| яких насосами 6 завантажуються в об'ємні дозатори (мірники) 2. Блоки жиру завантажують у витратну ємність 9, забезпечену нагрівальною сорочкою. З|із| цієї місткості|ємкості| розплавлений жир перекачують насосом 7 в бункерні ваги 1 або шляхом перемикання кранів 8 здійснюють циркуляцію жиру. Вона необхідна в перервах між операціями дозування жиру, а також, якщо температура жиру знаходиться|перебуває| за межами оптимального інтервалу 38...42 °С.

Просіяний|просіювати| цукор живильником 4 завантажують в бункерні ваги 3.

Мука|борошно|, крохмаль і подрібнені поворотні відходи розміщуються в бункерах 11. Для приготування рецептурної суміші ці сипкі компоненти в необхідних співвідношеннях вивантажуються з|із| бункерів 11 за допомогою системи живильників 12, зважуються на вагах 18 і накопичуються у виробничому бункері 19. З|із| нього при подачі стислого повітря в продуктопровід| 21 і при перемиканні роторного живильника 20 зважена порція сипкої борошняної суміші подається в завантажувальну воронку машини тістомісилки 17.

Емульсію готують в емульгаторі 10, в який завантажують рецептурні компоненти при безперервному обертанні місильної лопаті при температурі 38...40 °С.

Готову емульсію зливають у витратний бак 13, в якому вона постійно перемішується при температурі 38...40 °С. Насосом 16 емульсію через витратомір 14 дозують в місильну машину 17 або шляхом перемикання кранів 15 здійснюють циркуляцію емульсії в баку 13.

Заміс тіста проводиться|виробляється,справляється| в машині тістомісилки періодичної дії 17. При безперервному обертанні місильних лопатей одночасно паралельними потоками завантажують в машину 17 емульсію і борошняну суміш. Температура тіста підтримується в інтервалі 38...40 ⁰С.^.

2. Вибір схеми автоматизації

Технологічний процес починається з дозування компонентів у об’ємних дозаторах 2, куди насосами 1-4, 2-4 подаються рідкі компоненти з витратних ємностей 4. Витратоміри FE1-1, FE2-1 вимірюють об’єм витратних компонентів. При досягненні максимально допустимого об’єму в дозаторах, пускові пристрої NS1-3, NS2-3 вимикають насоси 1-4, 2-4, а пристрої NS1-5, NS2-5 відкривають клапани 1-6, 2-6 і компоненти надходять у емульгатор 6. Вода також надходить у об'ємний дозатор, після якого встановлений витратомір FE3-1. При заповненні дозатора, пускачем NS3-3 відкривається клапан 3-4 і вода надходить у емульсатор 6. Цукор надходить у живильник 3, з якого потрапляє у бункерні ваги 1, в яких вбудований датчик маси WE5-1. При досягненні потрібної ваги цукру, пускачем NS5-3 відкривається клапан 5-4 і цукор потрапляє у емульсатор 6, а пускачем NS5-5 вимикається привід 5-6 живильника 3. Розтоплений жир насосом 4-4 подається до об’ємного дозатора 1, в якому вбудований датчик маси WE4-1. При досягненні необхідної кількості жиру в бункері 1 закривається клапан подачі 4-6 керуючим органом NS4-5, одночасно відкривається рециркуляційний клапан 4-8 через керуючий орган NS4-7 та відключається насос 4-4 пускаче NS4-3. Рециркуляція жиру здійснюється з метою підтримки його в’язких властивостей. Температуру в ємності 5 з жиром, в якій встановлений датчик температури TE6-1, постійно підтримують за допомогою електронагрівального пристрою, який включається або виключається пускачем

NS6-3.

У емульсаторі 6 встановлений датчик температури TE7-1. Потрібна температура забезпечується електронагрівальним пристроєм, який включається або виключається пускачем NS7-3. Якщо необхідна температура досягнута, то включається мішалка пускачем NS7-5. Аналогічно відбувається і в бакові 7.

Готова емульсія насосом 9-4 подається до тістомісильної машини 8 через трубопровід, в якому встановлений датчик витрати FE9-1. При проходженні необхідної кількості емульсії в продуктопроводі закривається клапан подачі 9-8 керуючим органом NS9-7, одночасно відкривається рециркуляційний клапан 9-6 через керуючий орган NS9-5 та відключається насос 9-4 пускачем NS9-3.

У виробничий бункер 12 через ваговий дозатор 11 завантажуються мука, крихта, крохмаль живильником 10 з бункерів 9 до тих пір, поки не стане необхідної маси дозованих компонентів, яка визначається датчиком маси WE10-1. При достатній масі компонентів, вимикається привід 10-4 пускачем NS10-3 для припинення подачі сировини у ваговий дозатор 11, вмикається привід 10-6 роторного живильника 13 пускачем NS10-5 для подачі компонентів у продуктопровід і відкриваєть клапан 10-8 керуючим органом NS10-7, що подає стисле повітря у продуктопровід до тістомісильної машини 8.

У тістомісильній машині 8 встановлений датчик температури TE11-1. Потрібна температура забезпечується електронагрівальним пристроєм, який включається або виключається пускачем NS11-3. Якщо необхідна температура досягнута, то включається мішалка пускачем NS11-5.

Перетворювачі WT, FT і TT перетворюють і передають сигнали на контролер. Усі необхідні обчислення, прийняття і відання сигналів виконує контролер.