4. Порядок очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів.
Як показує досвід Великої Вітчизняної війни, а також сучасних ло-кальних воєн, одним із завдань вірогідного противника є завдання збитків народному господарству, підрив військово-промислового потенціалу країни, проти якої розв’язано військовий конфлікт. Крім того, застосування боєпри-пасів з підривниками сповільненої дії і пастками в значній мірі утрудняє роботи по ліквідації наслідків ударів, що приводить до необхідності при-тягати до даних робіт спеціально підготовлений особовий склад. До того ж післявоєнний досвід показує, що знешкоджувати різні вибухонебезпечні предмети необхідно і після закінчення ведення бойових дій.
У мирний час знешкодження вибухонебезпечних предметів організовує ДСНС через уповноважені органи і підрозділи ОРС ДСНС України. Кожному підрозділу при цьому призначається район (область, сільський район і т.д.), на території якого проводяться роботи по очищенню місцевості від вибухонебезпечних предметів. Збір відомостей про наявність вибухонебезпечних предметів та черговість знешкодження ВНП при цьому покладений на відповідні відділи ГУ (У) ДСНС в областях, районах містах (раніше – військкомати), виходячи з наявності сил і засобів.
Для знешкодження боєприпасів, що не вибухнули, в містах і на ОНГ призначені піротехнічні підрозділи сил ЦЗ України. До даної роботи не можна притягати особовий склад, що не пройшов спеціальної підготовки і що не здав заліки по знанню устрою боєприпасів і їх підривників, а також організації робіт при знешкодженні і знищенні боєприпасів, що не вибухну-ли.
Очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів є складним і тру-домістким завданням, ось вже більше 60 років після закінчення Великої віт-чизняної війни на територіях, де велися бойові дії, знешкоджують і знищу-ють боєприпаси, що не вибухнули.
У Радянському Союзі піротехнічними підрозділами частин цивільної оборони знешкоджено і знищено близько 4,5 мільйонів різних боєприпасів, зокрема 650 тисяч авіаційних бомб.
Очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів включає наступ-ні заходи:
планування і організацію виконання завдань по виявленню і знищен-ню вибухонебезпечних предметів;
організацію розвідки місцевості (об'єктів) на наявність вибухонебез-печних предметів, їх пошук і знищення;
проведення роз'яснювальної роботи серед населення про заходи безпеки і правилах поведінки при виявленні вибухонебезпечних предметів;
облік і звітність по виконаних завданнях.
Організація робіт по виявленню вибухонебезпечних предметів
Відповідальність за організацію збору інформації про виявлення насе-ленням вибухонебезпечних предметів, а також за своєчасну інформацію командирів (начальників) підрозділів про місце їх знаходження і охорону до прибуття групи піротехнічних робіт покладається на військові комісаріати, які забезпечують виконання цих завдань за узгодженням з місцевими органа-ми влади.
Командири (начальники) підрозділів ОРС ДСНС України повинні підтри-мувати постійну взаємодію з місцевими органами, військовими комісаріата-ми й іншими відомствами і організаціями при виконанні завдань по виявлен-ню і знищенню ВНП.
Виявлення боєприпасів, що не вибухнули, в містах, населених пунктах і об'єктах народного господарства (ОНГ) здійснюється в плановому порядку і в порядку виконання термінових заявок військових комісаріатів і органів влади.
Збір відомостей про наявність авіабомб, що не вибухнули, і інших боє-припасів військові комісаріати спільно з місцевими органами, органами МВС організовують завчасно. Як правило, ця робота ведеться в період з листопада по лютий-місяць. Це дозволяє до кінця лютого – початку березня узагальнити отримані дані і скласти обґрунтований план робіт піротехнічних підрозділів по знешкодженню (знищенню) ВНП.
Робота по виявленню вибухонебезпечних предметів проводиться шля-хом опиту населення в містах, населених пунктах, на ОНГ, школах і т.д. Опитування населення ведуть дільничні міліціонери, активісти, педагоги, школярі, студенти, особовий склад піротехнічних підрозділів.
На наявність кожного вибухонебезпечного предмету складається пись-мова заявка, в якій вказується адреса, де вони знаходяться, прізвище особи, яка може вказати місце знаходження боєприпасів, і підпис того, хто подає заявку.
На підставі поступивших і узагальнених заявок розробляється і затверд-жується план знешкодження та знищення ВНП і віддається наказ.
У наказі призначаються підрозділи для виконання завдань по виявленню і знищенню ВНП.
У вказаних підрозділах, на основі плану і наказів, розробляють плани виконання поставленого завдання в призначених районах, віддають накази і організовують їх виконання.
На командира (начальника) підрозділу, призначеного для виконання зая-вок по виявленню і знищенню вибухонебезпечних предметів або для плано-вого очищення місцевості, покладаються наступні завдання:
планування і організація очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів у межах призначеної території;
організація спеціальної підготовки і навчання особового складу при-йомам пошуку, знешкодження і знищення ВНП, дотримання заходів безпеки і правил використання технічних засобів;
підготовка і приведення в повну готовність транспорту, технічних за-собів і іншого майна, необхідного для виконання поставлених завдань;
забезпечення виконання термінових заявок групами піротехнічних робіт в терміни, встановлені відповідним наказом;
безпосереднє керівництво діяльністю підлеглих груп;
ведення контролю за якістю виконання поставлених завдань і дотри-манням техніки безпеки;
забезпечення всіма видами постачання, необхідним майном і засо-бами;
облік і оформлення актами виконаних завдань.
Розвідка місцевості на наявність вибухонебезпечних предметів
Розвідці підлягає місцевість, відносно якої немає вичерпних документ-тальних даних про відсутність або ліквідацію на цій місцевості вибухоне-безпечних предметів.
Для виконання даного завдання виділяється розвідувальна група, на яку покладається визначення об'ємів і умов виконання майбутніх робіт на місце-вості.
Командиром (начальником) групи призначається обов'язково офіцер, а склад визначається залежно від об'єму і термінів виконання розвідки.
В цілях постановки завдання розвідувальній групі з особовим складом, виділеним в неї, проводиться практичний інструктаж по організації і техніці безпеки при проведенні розвідки.
При проведенні інструктажу вказується:
район, що підлягає розвідці і його особливості;
завдання і порядок проведення розвідки;
способи виконання завдання;
запобіжні засоби;
порядок оформлення документами результатів розвідки;
порядок матеріально-технічного забезпечення;
спосіб, термін і місце представлення донесень.
Командира (начальника) розвідувальної групи забезпечують картою або схемою з нанесеними на них даними про наявність вибухонебезпечних пред-метів на місцевості (об'єкті), місцях підривів і вказівкою ділянок місцевості або об'єктів, на яких необхідно провести розвідку.
Завдання особовому складу розвідувальної групи командир (начальник) групи ставить безпосередньо на місцевості, належній перевірці, де вказує:
межі площ, що підлягають розвідці;
шляхи підходу до площ і початкове положення;
способи розвідки і порядок її ведення;
порядок контролю за якістю розвідки;
запобіжні засоби;
сигнали початку і закінчення виконання завдання і перерв в ході її виконання;
місця відпочинку під час перерв;
місце пункту медичної допомоги.
В день проведення розвідки, після прибуття розвідувальної групи до місця виконання робіт, командир (начальник) групи виводить особовий склад до виділених ним ділянок, де уточнює завдання і дає необхідні додаткові вказівки по веденню розвідки.
Розвідка місцевості організовується осередковим способом (рис. 1).
Початкові положення і проходи до них підлягають ретельній перевірці міношукачем і щупом, під безпосереднім керівництвом командира (началь-ника) групи. Межі перевірених смуг місцевості позначаються прапорцями.
При проведенні розвідки командир (начальник) групи і командири (нача-льники) відділень (розрахунків) стежать за виконанням особовим складом встановленого порядку, якістю виконання завдання і дотриманням запобіж-них засобів.
Виявлені в ході розвідки вибухонебезпечні предмети позначаються чер-воними прапорцями. Про їх кількість і місця виявлення особовий склад докладає командирові (начальникові) групи під час перерв і після закінчення розвідки. Про перші виявлені ВНП доповідається по команді негайно і до-водиться до всього особового складу групи, ведучого розвідку на даній ді-лянці.
Результати розвідки командир (начальник) групи щодня наносить на карту (схему), указує місця виявлених ВНП і відзначає межі площ, на яких, за даними розвідки місцевості і іншим достовірним відомостям, необхідно про-водити суцільне очищення від вибухонебезпечних предметів.
При визначенні меж таких площ зовнішньою їх межею повинна бути лінія, що проходить не менше чим в 200м від крайніх виявлених вибухоне-безпечних предметів.
Донесення про проведену розвідку разом з картами (схемами), коротким описом результатів виконаної роботи (умови виконання завдання по даній місцевості, розміри виявлених площ, орієнтири (репера) їх меж і інші відо-мості) командир (начальник) розвідувальної групи представляє начальникові, що вислав розвідку, у встановлені терміни.
На площах, де в ході розвідки точно встановлена наявність вибухо-небезпечних предметів, а також відбулися випадки підриву і не проведено очищення до моменту розвідки, проводиться суцільне очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів, яку виконують групи піротехнічних робіт.
На групи піротехнічних робіт покладається пошук і знищення вибухо-небезпечних предметів, термінова перевірка місцевості і виявлення ВНП в цілях їх знешкодження або знищення, а також забезпечення безпеки народно-господарських робіт.
Рис. 1 - Схема організації розвідки місцевості осередковим способом:
1 - указка, що позначає межі ділянки розрахунку; 2 - прапорець, що позначає межі осередку і служить орієнтиром для руху персоналу; 3 – номер розрахунку, що працює міношукачем
Послідовність підготовки групи піротехнічних робіт і проведення ін-структажу такі ж, як і для розвідувальної групи. Доповненням є те, що при проведенні інструктажу указується порядок знищення виявлених вибухо-небезпечних предметів.
Командир (начальник) групи піротехнічних робіт за 1-2 дні до початку виконання завдання по суцільному очищенню місцевості від вибухонебез-печних предметів проводить з командирами (начальниками) підрозділів ре-когносцировку виділеної ділянки, під час якої ставить їм завдання і встанов-лює:
ділянки підрозділів, вихідне положення перед початком виконання завдань, маршрути руху до ділянки;
напрями головних і допоміжних проходів, сили, час і порядок дій того, хто їх проробляє;
способи і порядок виконання завдання, звертаючи увагу на особи-вості ділянки;
сили і порядок проведення контролю за якістю виконання завдання;
час і порядок проведення підривних робіт;
сигнали початку, перерв і закінчення виконання завдання;
місце медичного пункту, а також перевіряє знання заходів безпеки.
Напередодні для виконання завдання проробляються: головний – вихід-не положення шириною 6-8м; допоміжний прохід – протилежний головному і проходи між підрозділами, шириною 4-5м.
Командири (начальники) підрозділів, напередодні дня виконання завдан-ня, на місцевості ставлять завдання командирам (начальникам) відділень (розрахунків), вказуючи:
межі ділянки групи і ділянки розрахунків;
особливості ділянок, порядок дій розрахунків і вживані заходи роз-відки;
місця вихідних положень і порядок їх перевірки на безпеку;
час підривних робіт;
метод контролю за якістю виконання завдання;
запобіжні заходи
місця відпочинку під час перерв;
місце медичного пункту.
Командир (начальник) відділення (розрахунку) для виконання поставле-ного завдання виводить особовий склад до призначеної ділянки і ставить йому завдання, при цьому:
указує межі ділянки відділення (розрахунку), вихідне положення, міс-ця проходів і відпочинку;
пояснює порядок і способи виконання поставленого завдання, а також запобіжні заходи;
оголошує сигнали початку, перерв і закінчення виконання завдання;
перевіряє справність засобів розвідки, знання завдання, порядок його виконання і запобіжних заходів.
Пошук вибухонебезпечних предметів виконується способом суцільного очищення місцевості (рис. 2).
Рис. 2 - Схема організації пошуку ВНП при суцільному очищенні місцевості:
1 - покажчик межі ділянки відділення (розрахунку); 2 - покажчик межі ділянки працівника; 3 - білі прапорці, що позначають межі проходів і перевіреної місцевості; 4 - працівник з міношукачем (щупом)
Виявлені ВНП позначаються червоними прапорцями. Про перші виявле-ні боєприпаси негайно доповідають командирові (начальникові) відділення (розрахунку) і командирові (начальникові) підрозділу. Кожен працівник веде облік знайденим ним вибухонебезпечним предметам і про загальну їх кіль-кість доповідає командирові (начальникові) відділення (розрахунку) під час перерв на відпочинок і після закінчення виконання завдання.
Після перевірки місцевості за допомогою міношукачів і щупів прово-диться пошук боєприпасів магнітним бомбошукачем МБИ-1. В цьому ви-падку послідовно перевіряються смуги місцевості шириною 1м.
Командири (начальники) підрозділів і відділень (розрахунків) протягом всього часу невідлучно знаходяться на місці дії підрозділу, відділення (розра-хунку), безпосередньо керують працівниками, контролюють дотримання ни-ми правил пошуку і перевіряють якість виконання поставлених завдань.
При необхідності вийти з осередку, працівник відзначає білим прапор-цем місце свого останнього стояння під час пошуку і отримавши дозвіл ко-мандира (начальника) відділення (розрахунку), рухається по перевіреній міс-цевості до головного проходу.
Після закінчення пошуку виявлені вибухонебезпечні предмети знешкоджуються або знищуються на місці.
Знешкодження і знищення боєприпасів
Всі виявлені боєприпаси, що не вибухнули, діляться на три категорії:
До першої категорії відносяться боєприпаси, які не можуть мимоволі спрацювати і допускають можливість транспортування відповідно до правил перевезення боєприпасів (боєприпаси із знешкоджуваними або незведеними підривниками, що стоять на запобіжнику).
До другої категорії відносяться боєприпаси, що виключають можли-вість їх транспортування, оскільки чутливі до механічних дій (боєприпаси із зведеними підривниками, механізмами підривників сповільненої дії, що за-стопорилися, і т.п.).
До третьої категорії відносяться боєприпаси, небезпечні відносно ми-мовільного вибуху, а також з підривниками невідомих типів (до цієї категорії умовно відносяться всі ВНП з моменту їх падіння (установки) до закінчення терміну, рівного максимальному часу уповільнення відомих типів підривни-ків, вживаних противником). Після закінчення цього терміну боєприпаси умовно відносяться до другої категорії, до тих пір, поки в результаті роботи не буде встановлена дійсна категорія боєприпасів.
Встановлення категорії небезпеки ВНП є найбільш відповідальною опе-рацією в комплексі робіт по їх знешкодженню і знищенню. Від правильного рішення цього питання, а також забезпечення безпеки для особового складу, що виконує роботу.
Правильно визначити категорію небезпеки ВНП можна тільки за умови детального знання конструкції, тактико-технічних властивостей, особливо-стей дії боєприпасів і, в першу чергу, їх підривників.
Категорію небезпеки ВНП, а також спосіб їх знешкодження і знищення визначає особисто командир (начальник) групи піротехнічних робіт.
Терміни виконання робіт по знешкодженню і знищенню ВНП встано-влюються залежно від обстановки, що склалася, з урахуванням наступних по-ложень:
1) всі ВНП, виявлені на поверхні землі, застряглі в міжповерхових перекриттях будинків і в інших місцях, де умови дозволяють визначити тип підривника без тривалого процесу відкопування, знешкоджуються негайно після виявлення;
2) відкопування ВНП, що заглибилися в ґрунт в безпосередній близь-кості до промислових об'єктів й інших споруд, які мають велике державне значення, а також на лініях шосейних і залізних доріг і на найважливіших магістралях міст і населених пунктів, починати негайно після виявлення;
3) відкопування ВНП, що заглибилися в ґрунт в місцях, де знаходження їх не наносить серйозного збитку для безперебійної роботи промисловості і транспорту і не приводить до різкого порушення нормального життя насе-леного пункту, починати не раніше терміну, рівного максимальному часу уповільнення підривників, вживаних противником, обчислюваного з момен-ту падіння (установки) боєприпасу; оточення небезпечної зони навколо таких ВНП повинне бути проведене негайно після їх виявлення;
4) відкопування ВНП, що заглибилися в ґрунт за межею населеного пункту, далеко від залізних і шосейних доріг і не призвели до істотних пору-шень в діяльності об'єктів народного господарства і населених пунктів, про-водиться в останню чергу або залежно від наявності сил і засобів, але не раніше закінчення триразового терміну максимального уповільнення підрив-ників, вживаних противником.
Рішення на знешкодження (відкопування) ВНП негайно після його вияв-лення повинно бути ретельно обґрунтовано, оскільки особовий склад, що притягається до робіт, в цьому випадку наражається на підвищену небезпеку у зв'язку з можливістю вибуху ВНП в результаті закінчення терміну уповіль-нення.
Рішення на знешкодження (відкопування) ВНП, що знаходяться на тери-торії міста (населеного пункту) приймає начальник відділу ДСНС міста (населеного пункту); на території окремого ОНГ – начальник відділу ДСНС об'єкту.
Знешкодження (відкопування) боєприпасів, пов'язане з розбиранням бу-дівель (споруд) або їх внутрішніх конструкцій, що належать приватним осо-бам, повинне бути узгоджене з місцевими органами влади. До знешкодження ВНП в даному випадку можна приступити тільки в тому випадку, якщо є письмове підтвердження виконавського комітету (селищної ради) про дозвіл виробництва робіт і подальше відшкодування збитків квартиронаймачеві.
Роботи по знешкодженню і знищенню ВНП в населеному пункті під-розділяються на дві частини: забезпечення і безпосереднє знешкодження або знищення.
В цілях організації і виконання робіт по знешкодженню і знищенню ВНП на території міста начальником відділу ДСНС міста призначається штаб забезпечення.
У нього входять відповідальні представники від служб цивільної захисту міста, району (об'єкту): охорони громадського порядку, інженерної, проти- пожежної, медичної і інших, а також представники міського (районного) виконкому.
Начальником штабу забезпечення призначається військовий комендант або командир (начальник) того підрозділу, з якого виділений піротехнічний підрозділ для ведення робіт. Він підпорядковується начальникові відділу ДСНС міста і організовує виконання всіх заходів, що забезпечують знешкод-ження і знищення ВНП.
Знищення ВНП є найбільш небезпечним заходом в загальному комплексі завдань і проводиться тільки під особистим керівництвом офіцерів-фахівців з ВНП.
Як правило, всі виявлені боєприпаси знищуються на місці їх виявлення того ж дня. При неможливості знищення ВНП в день виявлення забезпечує-ться їх цілодобова охорона.
Прийняте командиром (начальником) групи піротехнічних робіт рішень-ня на знищення ВНП у всіх випадках затверджується командиром (начальни-ком), що вислав групу.
Затвердження рішення і визначення найбільш доцільного способу зни-щення ВНП в складних умовах (виявлення невідомих боєприпасів або зна-ходження ВНП в спорудах, в безпосередній близькості до них, в містах, насе-лених пунктах і т.п.) проводиться комісією, яка призначається наказом нача-льника ГУ (У) ДСНС області.
До складу комісії входять: начальник гарнізону, начальник ГУ (У) ДСНС області, начальник інженерної служби підрозділу (частини), командир (нача-льник) групи піротехнічних робіт, офіцер-фахівець з виявлених вибухоне-безпечних предметів і представник місцевого органу влади. Про необхідність створення такої комісії негайно доповідається по команді.
Час і порядок знищення ВНП встановлює командир (начальник) групи піротехнічних робіт на підставі затвердженого рішення з урахуванням умов місцевості і вимог безпеки. Він же здійснює безпосереднє керівництво під-готовкою і проведенням підривних робіт, тобто перевіряє знання особовим складом правил техніки безпеки, матеріальної частини вибухонебезпечних предметів, проводить інструктаж про порядок виконання майбутніх робіт і про дотримання запобіжних заходів при їх виконанні. Особовий склад розписується в журналі обліку про знання правил робіт і заходів безпеки. Після чого командир (начальник) групи піротехнічних робіт віддає наказ на проведення підривних робіт команді підривників і що притягається для за-безпечення підривних робіт особовому складу. У наказі він вказує:
об'єм майбутніх робіт;
порядок підготовки і виконання підривних робіт;
черговість і спосіб підривання;
ділянки робіт кожного підривника;
склад і завдання оточення, його місцезнаходження і час зняття;
сигнали (команди) підривних робіт;
місця укриттів, хто їх готує і час готовності;
працівників, що виділяються для виготовлення зарядів ВР і запальних трубок;
порядок показу підривникам (у разі потреби) місць знаходження виявлених ВНП на закритій місцевості.
Особовий склад команди підривників повинен пройти спеціальну під-готовку і успішно здати заліки по знанню і умінню правильно проводити підривні роботи і заходи безпеки. Допуск до виконання підривних робіт кож-ного працівника проводиться наказом командира (начальника) частини (під-розділу).
Без знання матеріальної частини виявлених ВНП, техніки безпеки, при-йомів і способів їх знищення особовий склад до знищення вибухонебезпеч-них предметів не допускається.
Знищення боєприпасів повинне проводитися послідовно, починаючи від вихідного положення або іншого рубежу, з таким розрахунком, щоб забезпе-чувався швидкий і безпечний відхід підривників в укриття.
Підривні роботи тривають до знищення всіх виявлених вибухонебезпеч-них предметів і отримання команди (сигналу) "Відбій, припинити підривні роботи".
Після закінчення чергової серії підривних робіт проводиться перевірка результатів вибухів.
У разі відмов підходити до зарядів дозволяється тільки командирові групи підривників або його заступникові не менше ніж 15 хвилин після при-пинення вибухів.
Детальніше організація робіт по виявленню, відкопуванню, знешкоджен-ню і знищенню ВНП буде викладена в подальших розділах.
Проведення роз'яснювальної роботи серед населення про заходи без-пеки і правилах поведінки при виявленні вибухонебезпечних предметів.
Роз'яснювальна робота серед населення по заходах безпеки при вияв-ленні ВНП проводиться з метою попередження випадків підриву населення і є складовою частиною завдання по виявленню і очищенню місцевості від вибухонебезпечних предметів.
Для цього необхідно використовувати всі засоби. Проводити бесіди і ін-формації на зборах робітників, службовців і учнів, а також на різних район-них і обласних нарадах керівників підприємств, на обласних, районних і мі-ських курсах цивільного захисту. Вести індивідуальні бесіди при опитуванні населення по виявленню вибухонебезпечних предметів, виступати офіцерам і працівникам по радіо, телебаченню, публікувати статті в періодичному друці. Видавати спеціальні плакати і пам'ятки, демонструвати кінофільми по запо-біжних заходах при виявленні вибухонебезпечних предметів.
Роз'яснювальна робота покладається на військові комісаріати, які притягають для цього органи МВС, активістів різних організацій, офіцерів в запасі і відставці, а також особовий склад піротехнічних підрозділів ОРС МНС України.
Роз'яснювальна робота організовується зі всім населенням, але особливу увагу необхідно приділяти дітям. Аналіз випадків підриву населення на боє-припасах показує, що 80-90% потерпілих складають діти шкільного, а іноді і дошкільного віку. Тому доцільно не рідше за два рази на рік проводити бесі-ди з учнями всіх шкіл, розташованих на території, закріпленій за частинами (підрозділами). Особливо ретельно цю роботу необхідно проводити перед початком танення снігу, розгортанням польових робіт, перед виїздом учнів в табори відпочинку і туристичні походи, а також перед початком навчального року.
Особовому складу піротехнічних підрозділів, за наявності спеціальної підготовки і практичного досвіду поводження з вибухонебезпечними предме-тами, легко проводити таку роботу. У живій бесіді, наводячи приклади з осо-бистої практики, можна в доступній формі роз'яснити запобіжні заходи при виявленні вибухонебезпечних предметів і відповісти на неясні питання.
Не можна випускати з уваги і наочну агітацію. Необхідно надавати допо-могу в оформленні різних стендів по запобіжних заходах.
При організації роз'яснювальної роботи серед школярів слід врахову-вати, що якісне її проведення можливе тільки при тісній і постійній взаємодії особового складу піротехнічних підрозділів з школярами.
Вся роз'яснювальна робота організовується в тісній взаємодії з місцеви-ми органами влади.
Облік і звітність про виконані завдання
Документами обліку планованих і виконаних завдань по виявленню і знищенню вибухонебезпечних предметів є:
карта території, на якій наносяться площі, що підлягають розвідці і очищенню від вибухонебезпечних предметів, а також очищені площі і місця виявлення і знищення складів, груп або окремих вибухонебезпечних пред-метів;
журнал обліку виявлених вибухонебезпечних предметів і прийнятих заходів для їх знищення;
журнал обліку випадків підриву населення і особового складу на ви-бухонебезпечних предметах;
журнал обліку роботи, що проводиться серед населення по заходах обережності при виявленні вибухонебезпечних предметів;
журнал обліку виконаних загоном (групою) завдань по очищенню місцевості від вибухонебезпечних предметів;
акти на очищені від вибухонебезпечних предметів ділянки місцевості (об'єкти), знищені вибухонебезпечні предмети і витрачені ВР і ЗП.
Акти складаються:
на очищені від вибухонебезпечних предметів площі (об'єкти);
на знищені вибухонебезпечні предмети;
на випадки підривів місцевого населення і працівників, що мали місце.
До акту на очищені від вибухонебезпечних предметів площі (об'єкти) до-дається викопіровка з карти з точним нанесенням на ній вказаних площ, а також місць виявлення окремих вибухонебезпечних предметів.
Акти складаються в чотирьох примірниках:
№ 1 представляється командирові (начальникові) підрозділу (частини);
№ 2 і № 3 - начальникові вищого органу управління, до компетенції яко-го відносяться вказані роботи;
№ 4 - залишається у представника місцевого органу влади.
Акти підписуються командиром (начальником) групи, представником місцевого органу влади і затверджується командиром (начальником) підроз-ділу (частини), призначеним відповідним наказом для виконання завдань по очищенню місцевості від вибухонебезпечних предметів.
Командир (начальник) підрозділу (частини) представляє вищому керів-ництву донесення один раз в квартал про хід виконання завдань по очищен-ню місцевості (об'єктів) від вибухонебезпечних предметів і виконання термі-нових заявок, прикладаючи відомість виконаних завдань, пояснювальну за-писку, обмінну карту масштабу 1:100000 і акти на очищені ділянки місцево-сті (об'єкти), знищені вибухонебезпечні предмети і витрачені ВР і ЗП.
Про випадки підривів і надзвичайних подій донесення представляються негайно по команді з докладним описом обставин і причин підривів і надзвичайних подій і вказівкою прийнятих заходів по їх запобіганню.