3. Правила знищення вибухових речовин і засобів підриву.

Порядок знищення вибухонебезпечних пристроїв та речовин.

Вибухові речовини, які не придатні для проведення підривних робіт, підлягають знищенню. Знищення вибухових речовин і засобів підриву здійснюється спеціальною комісією, яка призначається наказом командира військової частини.

Під час знищення вибухових речовин і засобів підриву комісія керується інструкцією, яка затверджується командиром військової частини (з’єднання). В інструкції вказується :

– порядок і способи знищення вибухових речовин і засобів підриву;

– заходи безпеки під час знищення вибухових речовин і засобів підриву;

– правила перевезення вибухових речовин і засобів підриву;

– порядок обліку вибухових речовин і засобів підриву;

– порядок інструктування виконавців.

Вибухові речовини і засобів підриву, що небезпечні в поводженні, доставляються до місця їх знешкодження з дотриманням усіх заходів безпеки при перевезеннях.

Залежно від кількості, виду, властивостей вибухових речовин і засобів підриву, а також від місцевих умов, знищення зазначених засобів виконується підривом або спалюванням. Підривом знищуються усі бризантні вибухові речовини, детонуючий шнур і засоби підриву, що містять капсулі-детонатори. Пороха і вироби з них ( у тому числі і вогнепровідний шнур) знищуються спалюванням.

Знищення вибухових речовин і засобів підриву здійснюється на спе-ціально обладнаних підривних майданчиках, розташованих не ближче 1500 метрів від житлових будівель, сховищ, промислових споруд і не ближче 1000 метрів від автомобільних і залізничних шляхів. Розташування підривних майданчиків повинно бути погоджено з місцевими органами влади.

Підривні майданчики огороджуються парканом з колючого дроту й обладнуються укриттям для виконавців і ямами для знищення вибухових речовин і засобів підриву, що розташовуються на відстані не менш 150метрів ода від іншої. Грунт підривних майданчиків не повинен бути ка-м’янистим.

Навколо підривних майданчиків у радіусі 500-700 метрів встановлю-ються постійні попереджувальні знаки, а перед початком робіт зі знищення вибухових речовин і засобів підриву на підходах до майданчиків встановити оточення.

Кількість вибухових речовин і засобів підриву, що одночасно підрива-ються чи спалюються, не повинна перевищувати:

• вибухові речовини..................................................20 кг;

• капсулів-детонаторів (електродетонаторів)....1000 шт.;

• детонуючого шнуру...............................................500 м.

Підрив вибухових речовин і засобів підриву, що знищуються, повинно виконуватися електричним способом із застосуванням проміжних детонато-рів вагою не менше 800 грамів, виготовлених з доброякісної вибухової речовини. Підрив здійснюється в ямах чи траншеях не менше 1,5метра.

Спалювання порохів і виробів з них повинно виконуватись за напрямом вітру за допомогою порохової доріжки довжиною 25-30 метрів і шириною до 0,2метра, яка запалюється відрізком доброякісного вогнепровідного шнуру довжиною не менше 1-го метра. При сильному вітрі спалювання порохів забороняється.

Після знищення вибухових речовин і засобів підриву комісія у день закінчення робіт складає акт, у якому вказує:

• склад комісії (голова і члени);

• підставу на знищення вибухових речовин і засобів підриву (наказ, його номер і дата);

• найменування знищених вибухових речовин і засобів підриву і дані про їх виготовлення (завод, рік виготовлення, номер партії);

• кількість кожного виду знищених вибухових речовин і засобів підриву;

• спосіб і порядок знищення;

• характеристику підривного майданчика, на якому проводилося зни-щення;

• висновок про приведення підривного майданчика у безпечний стан після знищення на ній вибухових речовин і засобів підриву;

• кількість доброякісних вибухових речовин і засобів підриву, що були витрачені для знищення перерахованих в акті вибухових речовин і засобів підриву.

Акт затверджується командиром військової частини (з’єднання) і ви-силається у вищий орган постачання.

Заходи безпеки під час знищення вибухових речовин і засобів під-риву.

Знищення вибухових речовин і засобів підриву що непридатні для вико-ристання здійснюється електричним способом підриву. При цьому необхідно дотримуватися необхідних заходів безпеки:

– електродетонатори у відкриті заряди вставляти тільки безпосередньо перед здійсненням вибуху за наказом керівника робіт (старшого);

– особи не зв’язані з виконанням зазначеної операції, від зарядів видаляють на безпечну відстань (в укриття);

– до закінчення робіт з установки електродетонаторів у заряди і відходу людей на безпечну відстань (в укриття) джерело струму до магістральних проводів не підключати;

– при облаштуванні електровибухових мереж передбачати заходи їх захи-сту від дії грозових розрядів;

– перед грозою дільничні проводи від’єднувати від магістральних, кінці дільничних проводів розводити у сторони і ретельно ізолювати;

– не розташовувати дроти електровибухових мереж ближче 200м від елек-тричних станцій, підстанцій, високовольтних ліній, електрифікованих залізниць і потужних радіостанцій;

– приводні ручки (ключі) від підривних машинок, а також джерела струму (підривні машинки, батареї і та інш.) тримати під охороною вартового та видава-ти підривникам лише безпосередньо перед вибухом за наказом керівника робіт (старшого);

– перед підключенням омметру до мережі для перевірки останньої, по-передньо переконатися в його справності;

– перевірку електровибухових мереж омметром робити тільки після вида-лення всіх людей від місць розташування зарядів;

– кінці магістральних проводів на станції тримати ізольованими з підв’я-заними до них ярличками, що позначають, від якої групи зарядів йдуть ті чи інші проводи;

– в умовах можливого застосування ядерної зброї магістральні проводи електровибухових мереж ховати за елементами споруджень, що підриваються, і надійно кріпити їх до цих елементів;

– перед здійсненням вибуху, після відводу всіх підривників на безпечну відстань в укриття, подавати команду (сигнал) «Приготуватися»;

– за командою «Приготуватися» на підривній станції звільняються від ізоля-ції і приєднуються до підривної машинки (джерелу струму) кінці магістральних проводів;

– підривна машинка заряджається (заводиться);

– після перевірки виконання попередньої команди подавати команду (сигнал) «Вогонь», за якою натисканням кнопки «Вибух» (поворотом ключа, замиканням контакту) здійснюється включення підривної машинки (джерела струму) у електровибухову мережу;

– при здійсненні групових вибухів електричним способом перевірку резу-льтатів вибуху робити одна людина;

– при відмові відключити кінці магістральних проводів від підривної машинки (джерела струму), ізолювати їх і розвести в сторони, здати під охорону ручку (ключ) від машинки і після цього з’ясувати причини відмови;

– підходити до зарядів, що відмовили, дозволяється не раніше ніж через 5 хвилин;

– при виконанні робіт з електродетонаторами уповільненої дії до зарядів, що відмовили, можна підходити не раніше ніж через 15 хвилин з моменту, коли по-винний був би відбутися вибух.