12. При проксимальной субтотальной резекции желудка с резекцией пищевода наиболее целесообразно использовать

а) абдоминальный доступ

б) торакальный доступ

в) комбинированный торакоабдоминальный доступ

г) абдоминальный доступ, дополненный сагиттальной диафрагмотомией

д) ни один из перечисленных способов не имеет преимущества перед остальными

П. Пал.‘ш;п ив пая и» га i пая резекция желудка при злокачественных опухолях желудка может быть выполнена при

а) некомпенсированном стенозе выходного отдела желудка

б) желудочном кровотечении

в) относительно удовлетворительном состоянии больного

г) отсутствии технических осложнений операции

д) во всех перечисленных случаях

14. На выбор объема радикальной операции при раке желудка наименьшее влияние из перечисленных факторов оказывает

а) локализация опухоли о) тип роста опухоли

в) гистологическая структура опухоли

г) возраст больного

д) все перечисленные факторы оказывают одинаковое влияние на выбор объема операции

14. По гистологическому строению рак желудка чаще всего является

а) железистым раком

б) плоскоклеточным раком

в) смешанным желсзисто-нлоскоклеточным раком

г) все перечисленные варианты встречаются с одинаковой частотой

д) правильного ответа нет

14. Позволяют заподозрить малигнизацию язвы желудка следующие из перечисленных признаков

а) размеры язвенной ниши более 2 см в диаметре

б) длительное сущеегвование язвенной ниши или ее увеличение

при одновременном стихании характерных для язвенной болезни болей

в) снижение кислотности желудочного сока

г) все ответы правильные

д) правильные только первые два ответа

17.Чаще мал иг визируются язвы

а) выходного отдела желудка

б) малой кривизны желудка

в) большой кривизны желудка

г) тела желудка

д) кардиального отдела желудка

18. Наиболее труден для диагностики

а) рак кардиального отдела желудка

б) рак дна желудка

в) рак тела желудка

г) рак выходного отдела желудка

д) диагностика рака желудка одинаково трудна при всех перечисленных локализациях

18. Для рака желудка наиболее характерно метасгазирование

а) лимфогенным путем

б) гематогенным путем

в) имплантационным путем

г) правильно а) и б)

д) правильно б) и в)

18. Метастазы рака желудка в печени следует расценивать как

а) имплатационные метастазы

б) ортоградные метастазы лимфогенные

в) ретроградные метастазы лимфогенные

г) гематогенные метастазы

правильно а) и г)

2КРак жел> дка наиболее часто развивается $ возрасте

а) до 20 лет

б) от 21 до 50 лег

в) от 51 до 70 дет

г) старше 70 лет

д) рак желудка с одинаковой частотой развивается во всех возрастных группах

22 эндоскопическая полипэктомия допустима, если при гистоло! ическом исследовании биопсийного материала из верхущки полипа обнаружены признаки малигнизации, в случае

а) старческого возраста больного и тяжелой сопутствующей патологии в стадии декомпенсации

б) полипа "на ножке" и при гистологическом исследовании ножки полипа признаком малиг-низании в ней не обнаружено

в) возможности динамического контроля (эндоскопического) за больными

г) только сочетания всех вышеперечисленных ситуаций

д) эндоскопическая иолипэктомия недопустима при всех вышеперечисленных вариантах

23. При наличии малигнизированного полипа желудка больному показана

а) эндоскопическая иолипэктомия

б) хирургическое иссечение полипа

в) клиновидная резекция желудка

г) экономная резекция желудка

д) субтотальная резекция желудка с соблюдением всех онкологических принципов

24. Под термином "метастаз Вирхова” подразумевается

а) метастаз в клетчатке малого таза

б) мегастаз в яичники

в) метастаз в пупок

г) метастаз в надключичный лимфоузел

д) метастаз в легкие

25. Вирховский метастаз при раке желудка следует расценивать как

а) отдаленный гематогенный метастаз

б) отдаленный ретроградный лимфогенный метастаз

в) отдаленный ортоградный лимфогенный метастаз

г) регионарный лимфогенный метастаз

д) имплантационный метастаз

26. Хворий 50 років тривалий час страждав хронічним ііпоацидиим гастритом, грак пічно не лікувався. На диспансерному обліку не перебував. Робота пов’язана з ервовими переживаннями. Останні 2-3 місяці почав відмічати підвищену стомленість на обогі, кволість, поганий апетит. Лікар-терапевт повторно зробив аналіз шлункового соку — гілія, аналіз крові: Ер. -Зх10І2/л, ШОЕ - 8 мм/г, Л - 5,6х109/л. При рентгеноскопії шлунку - ладженість складок слизової, невелика ригідність стінки антрального відділу шлунку. сажі і ь попередній діагноз:

І: заі осірення хронічного гастрит) і

2. виразкова хвороба в стадії загострення:

3. хвороба Менетріє;

4. інфільтративна форма раку шлунка.

27. Хворому 55 років виконана радикальна дистальна субтотальна резекція шлунку з приводу пухлини розміром 6x9 см, яка проростає серозну оболонку. Видалені труни лімфовузлів по малій кривині і поодинокі в ділянці великого сальника. Віддалених метастазів та проростання в суміжні органи не виявлено. ІПви зня гі на і 2-у добу, загоєння рани первинним натягом, прохідність анастомозу добра. Хто має спостерігати хворого після виписки?

1. хірург;

2. онколог;

3. гастроентеролог:

4. дільничий терапевт;

5. лікар ЛФК.

27. Хворий 60 років тривалий час страждає виразкою малої кривизни шлунку. Дільничний терапевт спостерігає його близько 10 років. Періодично хворий лікувався в стаціонарі, два рази лікувався в Залізноводську. Регулярно проходив ендоскопічне обстеження шлунку. Останні 5-6 місяців біль в епігастральній ділянці постійні, віддають у спину. Хворий схуд. При рентгеноскопії шлунку виявлена виразка малої кривизни шлунку в антральному відділі. Хворому запропонована операція. На операції: пухлина тіла шлунку вкрита виразками, що проростають у підшлункову залозу і ворота печінки. Яке оперативне втручання показане:

1. гастректомія:

2. субтотальна дистальна резекція;

3. субтотальна проксимальна резекція;

4. гастроентероанастомоз;

5. езофагостомія.

27. Жінка 40 років звернулась до лікаря з приводу незначного болю в епіг астральній ділянці. При обстеженні: живіг м'який, безболючий; серце і легені в нормі; аналіз крові: Нв - 72г/д, ШОЕ- 18 мм/г, Л- 6,1x107л . Рентгеноскопія шлунково-кишкового тракту: складки слизової оболонки добрі виражені, в аігтральному відділі на 6-7 см вище від пілоруса за великою кривизною - дефект наповнення розміром. 2x3 см, з чіткими контурами, перистальтика в цьому місці не порушена. Пасаж контрасної маси по товстому кишківнику без особливостей. Кислотність шлункового соку в межах норми. Які дослідження потрібно виконати:

1. дихальний тест на Helicobacter pylory;

2 КТ органів черевної порожнини;

2. ФЕГДС з біопсією;

3. селективну абдомінальну артеріографію.

27. Хворий 45 років скаржиться на біль в епігастральній ділянці після прийому їжі, поганий апетит, відвертання від м'яса, іноді нудоту і блювоту, схуднення. При обстеженні терапевтом - аналіз крові: Ер. 3,6х10^п/л, Л.-6,5х10⁹/л, ШОЕ-20 мм/г. Аналіз сечі - у нормі, рентгеноскопія шлунку: дефект наповнення з нерівними конту рами в антральному відділі шлунку. Гастроскопія: пухлина антрального відділу шлунку розміром 4x6 см, що розпадається. При скопуванні печінки виявлено дві округлі ділянки розміром 2x2 см, які не поглинають радіоактивних речовин. Встановити діагноз:

1. рак антрального відділу шлунку T1N2M0;

2. рак антрального відділу шлунку T2N1M0:

3. рак антрального відділу шлунку T3N2M0;

4. рак антрального відділу шлунку T4NxMl.

Кафедра онкологии им. акад. А.Л. Богомольца

Тестовые задания по теме «Опухоли ГПД зоны».

1. К группам риска развития первичного рака печени из перечисленных следует относить

а) носителей вируса гепати га В

б) наличие цирроза печени

в) употребление в пишу продуктов, пораженных афлатоксином

г) поражение описторхозом

д) все вышеперечисленное

2. На фоне описторхзоза чаще развивается

а) холангиоцеллюлярный рак печени

б) гепетоцеллюлярный рак печени

в) обе формы первичного рака печени встречаются с одинаковой частотой

г) описторхоз не оказывает влияния на развитие первичного рака печени

3. Положительная реакці я на и-фетопротеин чаще бывает при

а) первичном раке печени

б) метастатическом раке печени

в) доброкачественных опухолях печени

г) правильные ответы а) и б)

д) не характерна для опухолевых поражений печени

4. Первичный рак печени метастазирует

а) гематогенно

б) лимфогенно

в)внутриорганно

г) встречаются все перечисленные виды метасгазирования

5. Наиболее достоверным методом, позволяющим диагностировать опухолевые поражения печени, является

а) ультразвуковое исследование

б) рентгеновская компьютерная томография

в) ангиоі рафия

г) лапароскопия

д)все перечисленные методы обладают одинаковой информативностью

6. Для первичного рака печени из перечисленных биохимических тестов наиболее характерным является повышение активности

а) щелочной фосфатазы

б) аланиновой и аспарагиновой трансаминаз

в) лактат;іегидроге і юзы

г) а-г .потамиитранспептидазы

д)всех перечисленных ферментов

7. Опухоли печени небольших размеров чаще диагностируются

а) при ультразвуковом исследовании

б) при рентгеновской компьютерной томографии

в) при эт нографическом исследовании

г) при радиоизотоп ном исследовании

д) размеры опу холи не влияют на точность перечисленных методов

8. Наиболее эффективным методом лечения первичного рака печени является

а) хирургический метод

б)системная химиотерапия

в) регионарная химиотерапия

г) лучевое лечение

д)верно б) и в)

9. Паллиативные (симптоматические) операции мри первичном раке печени целесообразно выполнять в случаях

а) обтурации опухолью полных органов (желчные протоки, кишечник, мочеточник и т.д.) с целью их декомпрессии

б) распада опухоли с знутрибрюшным кровотечением или развитием перитонита

в) планирования в послеоперационном периоде проведения химиотерапевтического лечения

с целью уменьшения объема опухоли

г) во всех перечисленных случаях

10. Метастатическое поражение печени чаще наблюдается при локализации первичной

опухоли

а) в органах желудочно-кишечного тракта

б) в легких

в) в молочной железе

г) в женских половых органах

д)при всех перечисленных локализациях первичной опухоли

11. Наиболее ранней и частой жалобой больных с метастатическим поражением печени

ИЗ перечисленных являются

а) боли в правом подреберье и эпигастральной области

б) кожный зуд

в) наличие желтухи

г) наличие асцита

д) наличие спленомегалии

12. Хвора 46 років звернулась до терапевта з приводу пожовтіння шкіри і склер, а також різкої слабкості, поганого апетиту. Об'єктивно: виразна жовтуха шкіри, склер, зниженого харчування, сеча темного кольору, кал безбарвний. Хвора госпіталізована в інфекційне відділення де знаходилась 2 тижня. Інфекційний гепатит було виключено. Жовтуха не зникла, з'явилось свербіння шкіри. Стан погіршився. Загальний аналіз крові: Ер: 3,5х10^|2/л, Л --- 4,2x10‘7л. ІІІОЕ-48 мм 'год.Попередній діагноз?

1. синдром Жильбера;

2. токсичний гена гиг,

3. гемолітична жовтяниця;

4. рак жовчного міхура;

5. рак головки піджлункової залози.

13. Хвора 56 років протягом трьох місяців страждає механічною жовтухою. Обстежувалась в інфекційному терапевтичному відділеннях районної лікарні. Більше 10 років тому в неї було декілька приступів гострих більв у правому підребір'ї, які трактували як жовчнокам’яну хворобу.

Кафедра онкологии им. акад. Л.А. Богомольца

Не оперована. Об'єктивно: шкіра жовто-сірого кольору з розчухуванням. Живіт м'який, із-гіід ребер на 2-3 см виступає безболючий край печінки. Симптом Курвуаз'є негативний. Ваш діаг ноз?

1. рак жовчного міхура:

2. рак холедоха;

3. хронічний панкреатит в стадії загост рення;

4. рак печінки;

5. первинний еклерозуючий холангіт.

14. У хворої 48 років діагностовано рак голівки підшлункової залози, ускладнений механічною жовт яницею. Яка радикальна операція показана:

1. розширена холецистєктомія;

2. панкреагодуодетальна резекція;

3. грансдуоденальна папілектомія:

4. гемігепатектомія;

5. ендоскопічна папілотомія.

15. До онколога направлений хворий 56 років з приводу механічної жовтяниці і пальпованої пухлини розміром 8x7 см в епігасгральній ділянці При обстеженні шлунку і товстої кишки виявлена пухлина поперечноободової кишки з явищами стенозування товстої кишки. Діагноз.

1. прорасгання пухлини кишки в жовчний міхур;

2. метастаз в праву частку печінки;

3. метастазі в ворота печінки;

4. хвороба вільсона - Коновалова.

16. До клініки поступила жінка 56 років зі скаргами на загальну слабкість, поганий апетит, швидку стомлюваність, тупі біль в правому підребір'ї і схуднення. Ці симптоми з'явились 9 місяців тому, а З тижні тому пожовтіння шкіри, свербіж. При огляді на шкірі сліди розчісування, живіт не здутий, м'який, нижній край печінки виступає на 2 пальці з-під реберної дуги, з-під печінки виступає еластичне малоболюче,утворення розміром 6x8 см. Аналіз сечі: насичений темний колір, питома вага -1020, білок - сліди, ер - немає, л-2/3 у полі зор> жовчні пігмен ти - різко позитивні, уробілін - негативний. При рентгеноскопії органів грудної клітини у верхній долі правої легені виявлена тінь округлої форми розміром 3x4 см. Діагноз.

1. рак головки підшлункової залозі з метастазами в легені

2. рак легень з метастазами в загальну жовчну протоку;

3. рак жовчного міхура, гвпос гатична пневмонія;

4. лімфогранульомато • з у радениям печінки та легень.

17. Хвора 52 років звернулась до лікаря зі скаргами на загальну слабкість, втрату апетиту, схуднення, відчуття тяжкості і тиску в правому підребір'ї. жовтушність шкіряного покриву, свербіння шкіри, хворіє близько 1 місяця. Об'єктивно: склери і шкірні покриви різко іктеричні. Живіт бере участь в акті дихання. Печінка виступає з-під реберної дуги до 10 см. горбчаста. Сеча насичено-коричнева, виділення безбарвні. Хвора направлена в інфекційне відділення, де знаходила« 4 тижні. Проведене лікування ефекту не дало. Поставлено попередній діагноз:

1. рак печінки;

2. цироз печінки холестатичний;

3. цироз печінки постнекротичний;

4. опісгорхоз;

5. хронічний вірусний гепатит В.

18. Больная жалуется на жел млность кожи, склер, белый кал, кожный зуд. Болеет три недели. Болей в животе не отмечал. /Кивот безболезненный. Билирубинемия 155 мкмоль/л. прямой - 105 мкмоль/л. ACT 2,3. АЛГ 3,1 ммоль/л. При сонографии - желчный пузырь со стенкой 0.4 см, увеличен. Гепатикохоледох 18 см в диаметре, в его просвете “ эховзвесь”. Вирсунгов проток 0.5 см. извитой. Сформулируйте предварительный диагноз:

1. Рак головки поджелудочной железы, обтурационная желтуха.

2. Острый бескаменный холецистит, обтурационная желтуха.

3. Холедохолитиаз. обтурационная желтуха.

4 Вирусный гепаглт.

5. Сгегозирующлй лалнллнт, обтурационная желтуха.

19. У хворого 60 років жовтяниця на протязі 3-х тижнів, почалася без болю і інтенсивність ії наростає. Живіт при пальпації м’який. Позитивний симптом Курвуаз'є. При УЗД жовчних шляхів відмічається розширення жовчного міхура й холедоху. Яка першопричина цих змін.

1. Рак головки підшлункової залози

2. Жовчно-кам'яна хвороба

3. Хронічний індуративниг панкреатит

4. Інфекційний гепатит

5. Рак печінки

20. Хвориий, госпіталізований у клініку зі скаргами на біль в надчеревній ділянці, нудоту, блювоту. На протязі 6 місяців схуд на 15 кг. При рентгенологічному дослідженні шлунку виявлено відтіснений його вперед. Ваша вірна відповідь.

1. пухлина підшлункової залози

2. Стеноз брамника

3. Виразкова хвороба шлунку

4. Пістряк (рак) шлунку

5. Пухлина говстой кишки

21. Хворий 62 років звернувся до терапевта з приводу болю в мезогастральній області, яка іррадіює в поперекову ділянку,, загальної слабкості, поганого апетиту, втрату ваги. Об'єктивно: хворий зниженого харчування, шкіра і склери світло-жовтого кольору, живіг м'який. В правому підребер'ї пальпується збільшений, безболісний жовчний міхур. Сеча темного кольору, кал безбарвний.

1. Рак голівки підшлункової залози, механічна жовтяниця

2. Жовчно-кам’яна хвороба, механічна жовтяниця

3. Гемолітична жовтяниця

4. Паренхіматозна жовтяш ця

5. Цироз печінки.

22. Хвора 62 років поступила и скаргами на постійні тупі болі, ниючий біль у правому підребер'ї. Періодично приступи болю р'зко загострюються. Останні 2 місяці з’явилась загальна слабкість, втрата апетиту В анамнезі v хворої 20 років жовчно-кам'яна хвороба, калькульозний холецистит. Об'єктивно: шкіра і склери субектеричні печінка біля краю реберної дуги, у ділянці жовчного міхура виявляється ригідність м'язів. Аналіз крові: НЬ — 93г/л. Г.р - 4(1012/л, JI - 6,7-(109/л, ІІІОЕ- 25 мм/г. загальний білірубін 180,6 мкмоль/л. Аналіз сечі: реакція на жовчні ції менти позитивна, на уробілін - негативна.

1. Рак жовчного міхура.

2. Рак жовчновивідних проток

3. Жовчно кам’яна хы>р< 'к

4. Рак пі дшлункової залози

5. Вірусний гепатит

Опухоли костей.

1. Наиболее частой злокачественной опухолью костей является:

а) саркома Юинга

б) остеогенная саркома

в) ретикулосаркома

г) хондросаркома

д) гигантоклеточная опухоль

2. В подростковом и юношеском возрасте встречаются в основном:

а) саркома Юинга

б) остеогенная саркома

в) ретикулосаркома

г) хондросаркома

д) верно а) и б)

3. Наиболее характерной локализацией развития остеогенных сарком является:

а) метафиз трубчатых костей

б) эпифиз трубчатых костей

в) костномозговой канал

г) кости таза, плечевого пояса

д) верно а) и в)

4. Наиболее характерной локализацией развития опухолей Юинга является:

а) метафиз трубчатых костей

б) эпифиз трубчатых костей

в) костномозговой канал

г) кости таза, плечевого пояса

д) верно а) и в)

5. Наиболее характерной локализацией развития гигантоклеточной опухоли является:

а) метафиз трубчатых костей

б) эпифиз трубчатых костей

в) костномозговой канал

г) кости таза, плечевого пояса

д) верно а) и в)

6. Наиболее характерной локализацией развития хондросаркомы является:

а) метафиз трубчатых костей

' б) эпифиз трубчатых костей

в) костномозговой канал

г) кости таза, плечевого пояса

д) верно а) и в)

7. Наиболее частой локализацией гигантоклеточной опухоли является:

а) бедро, берцовые кости

б) диафиз длинных трубчатых костей

в) мелкие трубчатые кости

г) плоские кости черепа

д) кости коленного сустава

8. Наиболее частой локализацией остеогенной саркомы является:

а) бедро, берцовые кости

б) циафиз длинных трубчатых костей

в) мелкие трубчатые кости

г) плоские кости черепа

д) кости коленного сустава

8. Наиболее частой локализацией саркомы Юинга является:

а) бедро, берцовые кости

б) диафиз длинных трубчатых костей

в) мелкие трубчатые кости

г) плоские кости черепа

д) кости коленного сустава

8. Наиболее частой локализацией ретикулосаркомы является:

а) бедро, берцовые кости

б) диафиз длинных трубчатых костей

в) мелкие трубчатые кости

г) плоские кости черепа

д) кости коленного сустава

8. Наиболее частой локализацией остеомы является:

а) бедро, берцовые кости

б)’ диафиз длинных трубчатых костей

в) мелкие трубчатые кости

г) плоские кости черепа

д) кости коленного сустава

8. Наиболее частой локализацией миеломной болезни является:

а) бедро, берцовые кости

б) диафиз длинных трубчатых костей

в) мелкие трубчатые кости

г) плоские кости черепа

д) кости коленного сустава

8. Наиболее характерным рентгенологическим признаком остеогенной саркомы является:

а) козырек Кодмена

б) вздутие кости, ячеистость структуры, отсутствие периостальных наслоений

в) расширение костно-мозгового канала

г) костные спикулы, костный дефект с изъеденными краями

д) верно а) и г)

8. Наиболее характерным рентгенологическим признаком саркомы Юинга является:

а) козырек Кодмена

б) вздутие кости, ячеистость структуры, отсутствие периостальных наслоений

в) расширение костно-мозгового канала

г) костные спикулы, костный дефект с изъеденными краями

д) верно а) и г)

15. Наиболее характерным рентгенологическим признаком гигантоклеточной опухоли является:

а) козырек Кодмена

б) вздутие кости, ячеистость структуры, отсутствие периостальных наслоений

в) расширение костно-мозгового канала

г) костные спикулы, костный дефект с изъеденными краями

д) верно а) и г)

15. Наиболее злокачественной опухолью костей является:

а) хондромиосаркома

б) остеобластокластома

в) фибросаркома

г)' остеогенная саркома

д) хондросаркома

15. Наиболее чувствительной опухолью к химио- и радиотерапии является:

а) остеогенная саркома

б) опухоль Юинга

в) хондросаркома

г)ретикулосаркома

д) верно б) и г)

15. Для остеогенной саркомы основным методом лечения является:

а) химиотерапия

б) лучевая терапия

в) хирургическое

г) верно а) и б)

д) верно а), б), в)

Пухлини шкіри

1. Класичні дослідження Ямагіви і Ішикави (1915) полягали у наступному:

1. вперше було описано рак шкіри мошонки у сажотрусів

2. встановили причинний звязок між парафіном і виникненням раку шкіри в людей, що піддаються дії кам'яновугільного дьогтю

3. описали фаховий рак шкіри у робітників текстильної промисловості

4. одержали експериментальний рак шкіри при дії кам'яновугільного дьогтю

2. Найбільш важливі етіологічні чинники у виникненні раку шкіри:

І. обтяжена спадковість

2. супутні захворювання органів травного тракту

3. паління

4 канцерогенні чинники, шо діють на шкіру.

3. Серед злоякісних пухлин шкіри базальноклізинний рак складає:

Тестові завдання по темі: Пухлини голови та шиї. 4

«Рак желудка» 1

Опухоли костей. 19

ТЕСТИ ДЛЯ КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗНАНЬ «Рак молочної залози» 40

Варіант 1 40

ТЕСТИ ДЛЯ КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗНАНЬ «Рак молочної залози» 45

Варіант З 45

ТЕСТИ ДЛЯ КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗНАНЬ «Рак молочної залози» 58

Варіант 2 58

1. 80-90%

2. 50-60%.

3. Серед злоякісних пухлин шкіри залозистий рак складає:

і 20-23%

2. 50-60%

3. 1-2%

4. 6-8%.

6. Базальноклітинний рак шкіри локалізується:

1. на шкірі голови та шиї (90% випадків)

2. на шкірі тулуба (80-90% випадків)

3. на шкірі кінцівок (70-80% випадків)

4. на шкірі спини (60-70% випадків).

7. Диференціальний діагноз плоскоклітинного раку шкіри проводиться з такими захворюваннями:

1. грибкові захворювання шкіри, виразковий туберкульоз шкіри, псоріаз шкіри, бородавчаста папілома

2. туберкульозна вовчанка шкіри , виразковий туберкульоз шкіри, глибокий мікоз шкіри

3. сифілітичне ураження шкіри, трихофітія, виразковий туберкульоз шкіри, псоріз, глибокі мікози шкіри

4. туберкульозна вовчанка. виразковий туберкульоз шкіри, глибокі мікози шкіри, базаліома, сифілітичне ураження шкіри.

8. Вирішальний метод діагностики раку шкіри:

1. візуальна діагностика

2. лабораторні дослідження

3. бактеріологічні дослідження

4. гістологічне дослідження.

9. Кількість ступенів диференціації плоскоклітинного раку шкіри за Бродерсом:

Тестові завдання по темі: Пухлини голови та шиї. 4

«Рак желудка» 1

Опухоли костей. 19

ТЕСТИ ДЛЯ КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗНАНЬ «Рак молочної залози» 40

Варіант 1 40

ТЕСТИ ДЛЯ КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗНАНЬ «Рак молочної залози» 45

Варіант З 45

ТЕСТИ ДЛЯ КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗНАНЬ «Рак молочної залози» 58

Варіант 2 58

10. При першому ступені диференціації раку шкіри за Бродерсом, кількість диференційованих клітин складає:

1. більше 75%

2. більше 50%

.3 більше 35%

4. більше 25%

11. При другому ступені диференціації раку шкіри за Бродерсом, кількість диференційованих клітин складає:

1. більше 75%

2. більше 50%

3. більше 35%

-і. менше 25%.

12. При третьому ступені диференціації раку шкіри за Бродерсом, кількість диференційованих кліті складає:

1. більше 75%

2. більше 50%

3. більше 25%

4. менше 25%.

13. За класифікацією Бродерса наявність 25% диференційованих клітин пухлини шкіри відповіді ступеню дисоціації:

1. І 2.2 3.3

4. 4

14. Рівень інвазії по Кларку, которому частіше всього відповідають екземоподібні пухлини шкір дорівнює:

1. 1

2. 2

3. З

4. 4

15. Лазерне випромінювання має переваги перед іншими методами лікування раку шкіри при:

1. плоско клітинному раці

2. поверхневих, екземоподібних формах

3. радіорезистентних рецидивах

4. недиференційованому раці.

16. Загальне правило шкіряної пластики при раку шкіри:

і, максимально раннє її проведення

2. пластику проводять при наявності гарних грануляцій раньової поверхні

3. пластику проводять на початку епітелізації країв рани

4. одномоментно, в один етап з висіченням пухлини.

17 . При раці шкіри найкраща пластика вільним шкіряним клаптем:

1. на всю товщину шкіри

2. на 1/2 товщини шкіри

3. на 3/4 товщини шкіри

4. на І/2-3/4 товщини шкіри.

18. Загальні правила місцевої шкірної пластики видаленого раку шкіри:

і висічення шкіри і підшкірної клітковини на одному рівні

2. підшкірна клітковина повинна значно виступати за край шкіри

3. повинно бути досягнуто натяг шкіри

4 досягти ретельного зіставлення тільки поверхневих країв шкіри.

19 . Пластика вільніш шкіряним трансплантатом у лікуванні злоякісних пухлин шкіри :

і найменш ефективна з існуючих методів пластики

2. технічно складна

3. застосовується при пластичних операціях у будь-яких областях тіла

4. протипоказана при рані шкіри, що виник із рубця.

20. До факультативних прекаїшерозів у широкому розумінні слова відносяться:

і хвороба Кейра, пігментна ксеродерма, хвороба Боусна

2. шкірний ріг, стареча кєратома

3. стареча атрофія шкіра, хронічні дерматити, рубці, старечий гиперкератоз. хронічні язви, хейліти 4 лейкоплакія, шкірний ріг, кератоакантома.

21 . До облігатннх прекинцерозів відносяться: 2

1. хвороба Боуена, шкірний ріг, гіперкератоз

2. хвороба Педжета, шкірний ріг, лейкоплакія

3. пігментна ксеродерма, хвороба Кейра, хвороба Педжета.

4. веррукозна лейкоплакія, шкірний ріг, кератоакантома.

22. ,3а клінічною класифікацією розрізняють такі основні тини базально-клітинного раку шкіри:

і. виразковий, бородавчастий, множинний 2 пухлинний, пухлинно-виразковий, екземоподібний

3. пухлинний, виразковий, рубцевий, екземоподібний

4. виразково-інфільтративний, поверхневий, вузловий.

23. «Клінічно виділяють такі основні типи плоскоклітинного раку шкіри:

І. пухлинний, бородавчастий, поверхневий 2 папіломагозний, виразковий, екземоподібний

3. пухлинний виразковий, множинний

4. пухлинний, виразковий, поверхневий.

23. .При лікуванні плоскоклітинного раку шкіри найбільш ефективним хіміопрепаратом є:

1. адріобласуин

2. 5-фторурацил

3. колхамін

4. блеоміцін.

23. •Хірургічний метод лікування плоскоклітинного раку шкіри є методом вибору при:

1. локалізації пухлини на тулубі

2. розмірі пухлини більше 5-6 см

3. І-ІІ стадіях пухлини, локалізованої на тулубі

4. І-і І стадіях пухлини локалізованої на обличчі.

2 6. Кріодєетрукція раку шкіри, як самостійний метод лікування, показана у таких випадках, за винятком:

1. І стадії

2. II стадії

3. Ill стадії

4. рецидивах після хірургічного лікування.

27. Особливу цінність кріогенний метод мас при локалізації злоякісних пухлин на шкірі:

І. обличчя

2. волосистої частини голови

3. кінцівок

2. тулуба

27. . Лазерне випромінювання більш доцільно застосовувати для лікування раку шкіри:

1. поверхневих та інфільтративно-виразкових форм

2. папіломатозних та бородавчастих форм

3. ill стадії

2. IV стадії.

29. Хірургічне висічення при раці шкіри найбільш показане при:

t локалізації пухлини на голові та шиї

2. локалізації пухлини 111 стадії на тулубі

2. локалізації пухлини Ш-ІУ стадії на кінцівках

3. радіорезистентних рецидивах раку.

30. . Метод вибору в лікуванні І стадії раку шкіри:

1. близькофокусна рентгентерапія

2. кріодєетрукція пухлини

3. комбіноване лікування

4. залежить від локалізації пухлини.

ЗІ . Метод вибору в лікуванні II стадії раку шкіри:

1. близькофокусна рентгентерапія

2. кріодєетрукція пухлини З комбіноване лікування

4. залежить від локалізації пухлини.

32. Метод вибору в лікуванні III стадії раку шкіри:

1. близькофокусна рентгентерапія

2. кріодєетрукція пухлини З

3. комбіноване лікування

4. залежить від локалізації пухлини.

30. На частоту захворювання на злоякісну меланому шкіри найбільш виражене значення мають такі природні фактори:

]. інсоляція та наявність озонних дір

2. магнітні аномалії

3. природний радіоактивний фон

4. відсутність певних мікроелементів у грунті та воді.

34 . Ознаками злоякісності невуса с всі перераховані нижче ознаки, крім:

і. зміни забарвлення

2 появи болючості, злущування, виразкування

3. утворення кірок, кровотечі

4. появи телеангіоектазій на поверхні.

35. У діагностиці злоякісної меланоми шкіри радіоізотопним методом використовується:

І. радіоактивний йод 2 селенметіонін

3. бенгальська троянда 4 радіоактивний фосфор.

36 . До першої стадії злоякісної меланоми шкіри відносять пухлини:

1. що вражають шкіру на рівні епідермісу

2. інфільтруючі шкіру на глибині ретикулярного прошарку

3. що вражають шкіру до папілярного прошарку

4. що досягають підшкірної жирової клітковини.

37. Первинний діагноз злоякісної меланоми шкіри встановлюється на підставі таких ознак, крім:

1. даних біопсії пухлини

2. даних анамнезу та огляду

3. даних цитологічного обстеження

4. радіоізотопного дослідження.

38 . Акральна лентігомеланома - це пухлина, що локалізується на:

1. на шкірі шиї

2. на шкірі кінцівок

3. на шкірі тулуба

4. у нігтьових ложах.

39. При злоякісній меланомі шкіри, що відноситься до першої стадії захворювання, межа висічення пухлини повинна проходити не менше (см) від пухлини:

Тестові завдання по темі: Пухлини голови та шиї. 4

«Рак желудка» 1

Опухоли костей. 19

ТЕСТИ ДЛЯ КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗНАНЬ «Рак молочної залози» 40

Варіант 1 40

ТЕСТИ ДЛЯ КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗНАНЬ «Рак молочної залози» 45

Варіант З 45

ТЕСТИ ДЛЯ КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗНАНЬ «Рак молочної залози» 58

Варіант 2 58

5. 5.

39. Сателіт злоякісної меланоми шкіри - це:

1. пухлина, що виникла в післяопераційному рубці

2. пухлина, що розвилась в регіонарних лімфатичних вузлах

3. метастаз у внутрішніх органах

4. пухлина, що розвилась на відстані 5см від первинного осередку.

39. Транзіторні метастази злоякісної меланоми - це метастази:

1. у контрлатеральних лімфатичних вузлах

2. розташовані на відстані 5см від первинного осередку

3. розташовані на відстані більше 5см від первинного осередку

1. в ділянці післяопераційного рубця.

39. Місцевий рецидив злоякісної меланоми шкіри - це:

І. вузол пухлини, який виник в області рубця

2. вузол пухлини, що виник не далі 5 см від рубця

3. вузол пухлини, який виник далі 5 см від рубця

3. пухлина, що виникла в рубці.

39. Найбільш важливе прогностичне значення для меланобластом шкіри мають:

і. розмір пухлини

2 характер росту 4

3. товщина пухлини

4. локалізація пухлини.

39. За Кларком, існують такі основні форми роту меланобластоми шкіри, крім:

1. СІ СП

   лентігомеланоми

поверхневі меланоми нодулярні меланоми

4. глибокі меланоми.

39. Інфільтрація меланобластомою тільки папілярного прошарку дерми по Кларку становить рівень інвазії:

1. І

2. 2

3. З

4. 4

39. Критерієм злоякісності для меланоблнстоми шкіри, за даними накопичення радіоактивного фосфору, є збільшення накопичення в порівнянні із симетричною ділянкою здорової шкіри:

1. у три рази

2. у чотири рази

3. у пять разів

4 у шість разів.

39. При комбінованому лікуванні злоякісної меланоми шкіри 1-І І стадії, сумарна доза передопсраиійної близькофокусної рентг енотерапії складає Гр.:

Тестові завдання по темі: Пухлини голови та шиї. 4

«Рак желудка» 1

Опухоли костей. 19

ТЕСТИ ДЛЯ КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗНАНЬ «Рак молочної залози» 40

Варіант 1 40

ТЕСТИ ДЛЯ КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗНАНЬ «Рак молочної залози» 45

Варіант З 45

ТЕСТИ ДЛЯ КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗНАНЬ «Рак молочної залози» 58

Варіант 2 58

4 80-100.

39. Комплексне лікування злоякісної меланоми шкіри показане при:

1 другому рівні інвазії

1. третьому рівні інвазії

2. четвертому рівні інвазії

3. п'ятому рівні інвазії.

39. Профілактичне видалення регіонариих лімфатичних вузлів при меланомі шкіри кінцівок:

1. показано у всіх випадках

2. показано після курсу поліхіміотерапії

3. показано після променевого лікування

4 недоцільно.

39. З перерахованих цитостатиків найбільш ефективним при лікуванні поширених форм меланобластом с:

І. метотрексат

2 циклофосфан

3. тіо-теф

4 імідазолкарбонсімід.

Кафедра онкологии им. акад. A.A. Богомольца

Тестові завдання до теми «Пухлини товстої та прямої кишок».

1. Поліпоз шлунково - кишкового тракту з пігментацією слизової губів і шік відомий, як синдром:

1. Г арднера;

2. Пейтца;

3. Егерса;

4. Пейтца - Егерца.

2. Сполучення поліпоза товстої кишки з доброякісними новоутвореннями кісток і м’яких тканин відоме, як синдром:

Е Гарднера;

2. Пейтца;

3. Філіпа;

4. Пейтца - Егерца.

3. Макроскопічно виділяють такі форми ворсинчастих аденом:

1. Вузлову та стелючу:

2. Дифузну та вогнищеву;

3. Мультицентричну та вогнищеву;

4. Дифузну та вузлову.

4. При поліпі в нижньо --ампулярному відділі прямої кишки із широкою підставою, що має осередки малігнізації потрібно виконати:

1. Операцію Кеню - Майлса;

2. Електровисічення;

3. Курс хіміотерапії;

4. Променеву терапія.

5. У результаті больового синдрому найбільш рано виявляється рак прямої кишки, що уражає:

1. Ректосигмоїдний відділ;

2. Верхньоампулярний відділ;

3. Середньоампулярний відділ;

4. Промежинний відділ (анальний) канал.

6. При раку прямої кишки виділення зміненої крові:

1. Закінчує акт дефекації;

2. Супроводжує акт дефекації;

3. Передує а^ту дефекації;

4. Спостерігається незалежно від акту дефекації.

7. Консервативне лікування одиночних поліпів можливо у всіх перерахованих випадках, КРІМ:

1. Поліп менше 0,4 см ;

2. У процесі передопераційної підготовки;

3. При псевдополіпозі;

4. Малігнізації поліпа.

8. Синдром Пейц - Егерса спостерігається переважно при:

1. Спадковому полілозі ободової кишки;

2. Карциноїді товстої кишки;

3. Хворобі Крона;

4. Малігнізованому поліпі.

9. Синдром Пейц - Егерса віявляється:

1. Геморагічним діатезом;

2. Порушенням водно - електролітного балансу;

3. Серцевою недостатністю;

4. Гіперпігмснтацісю слизової губ.

10. Пухлини ендофітної форми росту переважно розвиваються в:

1. Лівій половині ободової кишки;

2. Поперечній ободовій кишці;

3. Правому вигині ободової кишки;

4. Висхідній ободовій кишці.

11. При раку висхідної половини ободової кишки показана радикальна операція:

1. Геміколектомя справа;

2. Резекція висхідної ободової кишки;

3. Резекція сліпої та висхідної ободової кишки;

4. Резекція сліпої та висхідної ободової і ділянки клубової кишки.

12. З приводу раку низхідної ободової кишки показана радикальна операція:

1. Геміколектомя зліва;

2. Резекція низхідної ободової кишки;

3. Резекція низхідної і сигмоподібної ободової кишки;

4. Резекція лівої половини поперечної ободової кишки, лівого згину і низхідної ободової кишки.

13. З приводу раку сигмоподібної ободової кишки показана радикальна операція:

1. Геміколектомя зліва;

2. Резекція низхідної ободової кишки;

3. Резекція сигмоподібної кишки;

4. Резекція лівої половини поперечної ободової кишки, лівого згину і низхідної ободової кишки.

14. Хвора 60 років звернулась до лікаря-терапевта зі скаргами на часті закрепи, що змінюються проносами, метеоризм, переймисті біль у всьому животі. З 30 років страждала хронічним спастичним колітом. Останнім часом усі ці скарги посилились. Аналіз крові: Ер. - 4,2х10^|2/л., Л-7,8х10⁹/л, ШОЕ - 18 мм/год. Аналіз сечі в нормі. Діагноз лікаря: загострення хронічного спастичного коліту. Призначена дієта, клізма, активоване вугілля. Через 2 місяця при повторному дослідженні стан хворого не поліпшується. Проведена ФКС, встановлено спастичний коліт. Проведена ірігоскопія - в ділянці селезінкового кута визначається дефект наповнення. Піелограма в нормі. Діагноз?

1 .Синдром подразненої кишки;

2. Стороннє тіло ободової кишки;

3. Рак селезінкового кута ободової кишки;

4. Хвороба Крона;

5. Синдром Пейтца - Егерса.

lf. У хворого 70 років, який довгий час страждав закрепами, здуттям кишківника, розвилась гостра кишкова непрохідність. В ургентному хірургічному відділенні під загальним знеболенням проведена лапаратомія: Випоту немає, роздутий дистальний відділ тонкої кишки та особливо - товста кишка до середнього відділу сигми, де є пухлина 4x5 см, яка повністю обтурує кишку. Привідний відділ товстої кишки роздутий до 8-12 см, заповнений рідким калом, відвідний відділ сигми до 3 см завтовшки.Яку операцію повинен зробити хірург?

1. Резекція сигмовидної кишки з накладанням анастомозу;

2. Обструкційну резекцію сигмоподібної кишки за Гартманом;

3. Накладання обхідного анастомозу;

4. Накладання цекостоми;

5. Тільки дренування черевної порожнини.

16. Хворий 62 років був прооперований з приводу раку печінкового кута товстої кишки. Пухлина проросла в заочеревний простір, викликаючи явища кишкової непрохідності. Хворому накладено обхідний анастомоз. Яку клінічну групу слід встановити хворій:

1. Іа;

2. II;

3. III;

4. IV;

5. 16.

16. У терапевтичному відділенні знаходилась хвора 50 років з анемією незрозумілої етіології: Ер.- 3,0x10^І2/л, ШОЕ-І6 мм/год., Нв^15г/л.. При обстеженні гінекологом патології не знайдено. При рентгеноскопії шлунково-кишкового тракту встановлено спастичний коліт, іншої патології не виявлено. Аналіз сечі - у нормі. Хворій двічі переливали кров, призначені препарати заліза, ін'єкції вітаміну В1, після чого стан поліпшився, і хвора була виписана додому. Через 5 місяців стан знову погіршився, з'явилися біль в животі. У правій здухвинній ділянці спостерігається пухлина - малорухлива, болюча. Гінекологічний огляд: патології немає. При іригоскопії-великий дефект наповнення на ділянці сліпої кишки. Діагноз?

1. Апендикулярний інфільтрат;

2. Хронічна амебна дизентерія;

3. Рак сліпої кишки;

4. Запальна псевдопухлина сліпої кишки;

5. Інвагінаційний ілеус.

16. Хвора 60 років тривалий час лікується з приводу хронічного спастичного коліту. Страждає запорами. Останнім часом стала періодично помічати домішки крові і слизу в калі. Хворій проведена іригоскопія, при якій виявлено дефекти

наповнення розмірами 3x4 см у низхідному відділі товстої кишки. Рентгеноскопічний діагноз: рак товстої кишки. Хвора прооперована. При лапаратомії товстий кишківник на погляд не змінений. При пальпації товстої кишки в нисхідному відділі промацується еластичне утворення 3x4см, яке легко зміщується вгору і вниз на 6-7 см. Післяопераційний діагноз?

1. Рак нисхідної ободової кишки;

2. Стороннє тіло нисхідної ободової кишки;

3. Волохастий поліп нисхідної ободової кишки;

4. Дифузний родинний поліпоз товстої кишки;

5. Дивертику л нисхідної ободової кишки.

16. Хворий 60 років ургентно потрапив до хірургічного відділення з приводу кишкової непрохідності: живіт здутий, а в ампулі прямої кишки - слиз і кров. На операції: пухлина в ректосигмоїдному відділі кишки, яка зрослась з навколишніми тканинами. Сигма різко розтягнена калом і газами. Віддалених метастазів не виявлено. Яку операцію повинен зробити ургентний хірург?

1. Передню резекцію прямої кишки;

2. Лівобічну геміколектомію;

3. Субтотальну колектомію

4. Сигмостомію;

5. Цекостомію.

16. Хвора 64 років звернулась до хірурга зі скаргами на затруднення акту дефекації, який супроводжується болями і тенезмами. Кал стрічкоподібної форми з домішками крові і слизу. При пальцьовому дослідженні анальний отвір не пропускає пальця через циркулярно розміщену пухлину в ділянці анального отвору. Пухлина кровоточить. Яка операція показана?

1. Черевно -анальна резекція прямої кишки;

2. Передня резекція прямої кишки;

3. Черевно - промеженна екстирпація прямої кишки;

4. Лівобічна геміколектомія;

5. Тотальна колопроктектомія.

16. Хвора 39 років звернулась до хірурга зі скаргами на домішки крові і слизу в калі. Випорожнення щоденне, нормальної консистенції. При пальцьовому дослідженні прямої кишки палець досягає нижнього полюсу горбкуватого пухлиноподібного утворення, на рукавичці слиз і кров. При ректороманоскопії виявлена горбкувата пухлина розміром 3x4 см, яка займає півкола прямої кишки на висоті 10-12 см від анусу. Протяжність пухлини 3-4 см. У більш високому відділі прямої кишки слизова нормальна. Яка операція показана?

1. Черевно -анальна резекція прямої кишки;

2. Передня резекція прямої кишки;

3. Черевно - промеженна екстирпація прямої кишки;

4. Лівобічна геміколектомія;

5. Тотальна колопроктектомія.

16. Хворий 60 років обстежений з приводу скарг на виділення крові при дефекації. При ректороманоскопії та іригоскопії виявлена пухлина середньоампулярного відділу прямої кишки розміром 2x2 см на відстані 9 см від анального кільця. Гістологічно - аденокарцинома. Загальний стан хворого задовільний, серце і легені в межах норми.

Яка операція показана?

1. Черевно -анальна резекція прямої кишки;

2. Передня резекція прямої кишки;

3. Черевно - промеженна екстирпація прямої кишки;

4. Лівобічна геміколектомія;

5. Тотальна колопроктектомія.

16. У хворого 55 років з'явились скарги на виділення крові під час акту дефекації, тенезми. При обстеженні виявлена пухлина 2x3 см., що не проростає підслизовий шар, рухома на відстані 4 см. від анального отвору. Пахові лімфовузли не збільшені. Гістологічно - аденокарцинома. Яка операція показана?

1. Черевно -анальна резекція прямої кишки;

2. Передня резекція прямої кишки;

3. Черевно - промеженна екстирпація прямої кишки;

4. Лівобічна геміколектомія;

5. Тотальна колопроктектомія.

Кафедра онкологии им. акад. A.A. Богомольца

16. Хвора 56 р. оперована місяць тому з приводу раку ректосигмоїдного відділу. Виконана передня резекція прямої кишки з анастомозом “кінець у кінець”. Видимих метастазів не виявлено. Післяопераційний період протікав без ускладнень. Яке лікування показане?

1. ад’ювантна хіміотерапія 5 - фторурацілом та лейковоріном;

2. ад’ювантна хіміотерапія циклофосфаном та метотрексатом;

3. ад’ювантна хіміотерапія вінкристином;

4. ад’ювантна хіміотерапія не потрібна.

26. У хворого 66 років з'явилися скарги на виділення крові при акті дефекації, тенезми. При обстеженні виявлена пухлина 243 см на відстані 4 см від анального отвору. Пахвинні лімфоузли не збільшені. Гістологічно - аденокарцинома. УЗД органів черевної порожнини — без органічної патології. Флюорографія грудної клітки - серце і легені в нормі. Вкажіть найбільш оптимальний варіант хірургічного лікування.

1. Черевно-анальна резекція прямої кишки

2. Черевно-промежинна екстирпація прямої кишки

3. Внутрішньо-очеревинна резекція прямої кишки

4. Наданальна резекція прямої кишки

5. Операція Гартмана

26. Хворий 66 років звернувся до онколога зі скаргами на затримання газів, часті закрепи, появлення слизу та гною в калі. При пальцевому обстеженні виявлена пухлина в наданальному каналі та стенозування кишки. Гістологічне досліджен­ня виявило аденокарціному прямої кишки. Вкажіть вибір операції, який можливо виконати у цього хворого.

1. Черевно-промежинна екстерпація прямої кишки (операція Кеню-Майсла) з формуванням протиприродного відхідни­ка.

2. Передня резекція прямої кишки.

3. Операція Гартмана.

4. Резекція прямої кишки з наданальним анастамозом.

5. Операція - черевно-анальна резекція.

27. Хворий 67 років ургентно поступив у хірургічне відділення з приводу кишкової непрохідності. Хворіє 3 місяці, схуд на

10 кг. Живіт здутий. Перистальтика посилена. Пальпаторно в лівій здухвинній області визначаєтьсся пухлиноподібне утворення біля 8 см в найбільшомувимірі, обмежено рухоме, помірно болюче, горбисте. При пальцевому ректальному дослідженні ампула пуста, стінки податливі, на перчатці кров і слиз. Який діагноз у хворого?

1. Рак сигмоподібної кишки.

2. Спайкова хвороба.

3. Аметіаз.

4. Гострий лейкоз.

5. Параколічний абсцес.

28. До хірурга звернулася хвора 54 років зі скаргами на помірну слабкість й ущільнення в лівому підребір’ї. Слабкість з'я­вилася 5 міс тому, ущільнення хвора помітила 3 дні тому. Шкіра блідо-рожева, апетит добрий, випорожнення у нормі, живіт м'який, у правій здухвинній ділянці пальпується малорухоме ущільнення 446 см, слабо болісне, серце і легені без особливостей. Аналіз крові: Нв- 108 Г/л ., ер - 3,041012, л. - 6,04109. СОЭ - 15 мм/год. Попередній діагноз: рак ободової кишки. Яка клінічна форма захворювання?

1. Туморозна

2. Токсико-анемічна

3. Псевдозапальна

4. Ентероколітична

5. Змішана

29. У хворого 66 років з'явилися скарги на виділення крові при акті дефекації, тенезми. При обстеженні виявлена пухлина 243 см на відстані 4 см від анального отвору. Пахвинні лімфоузли не збільшені. Гістологічно - аденокарцинома. Вкажіть найчастішу локалізацію віддаленних метастазів:

1. Печінка

2. Легені

3. Кістки тазу

4. Підшлункова залоза

5. Селезінка

30. У хворого 68 років під час операції з приводу гострого апендициту виявлено пухлину висхідної кишки, в середній частині звужуючу просвіт до 1см , рухому, лімфовузли брижі та парааортальні щільні, збільшені, ознак кишкової непрохідності на момент операції немає. Як має поступити хірург у цій ситуації, якщо червоподібний паросток ката­рально змінений?

1. Виконати правобічну геміколектомію з первинним анастомозом

2. Виконати правобічну геміколектомію з накладанням ілеостоми

3. Виконати апендектомію, ввести в брижу висхідної кишки цитостатичні препарати

4. Виконати апендектомію, взяти біопсію, для вирішення питання про об’єм планової операції

5. Виконати cito-біопсію для вибору тактики лікування

31. Хвора, 67 років, на протязі 6 місяців скаржиться на слабкість, зниження апетиту, періодичні болі в правій половині жи­вота, більше в здухвинній області, схуднення, чередування проносів та закрепів. В аналізі крові анемія. У аналізі кала виявлена скрита кров При іригоскопїї: дефект наповнення сліпої кишки 2x3 см з нерівними горбистими контурами. Ваш діагноз?

1. Пухлина сліпої кишки.

2. Полип сліпої кишки.

3. Апендикулярний інфільтрат.

4. Неспецифічний виразковий коліт.

5. Дивертикул сліпої кишки.

32. При колоноскопії під час діспансерного огляду у чоловіка 55 років виявлені поліпи товстоі кишки. Шматочок поліпа взяли на гістологічне дослідження. Який вид поліпів має найбільшу до малігнізації?

1. Волохаті

2. ЇГіперпластичні

3. Аденоматозні

4. Множинні аденоматозні

5. Індекс малігнізації однаковий у всіх випадках

33. Під час операції з приводу гострої кишкової непрохідності у хворого 63 р. виявлено, що причиною її є пухлина сигмо­подібної кишки. Оральна частина ободової кишки роздута, переповнена вмістом. Тонка кишки майже не змінена. Лім­фатичні вузли у брижі ободової кишки не визначаються. Метастази у печінці не визначаються. Оберіть метод опе­рації.

1. Операція Гартмана

2. Лівобічна геміколонектомія

3. Тотальна колектомія

4. Обхідна ілеоректостомія

5. Трансверзостомія

34. Чоловік 55 років скаржиться на біль та відчуття стороннього тіла в прямій кишці, здуття живота, закріпи, що чергуються з проносами, наявність слизу та крові в калі. Хворіє протягом 6 місяців, не лікувався. Об'єктивно: живіт здутий, печінка біля краю реберної дуги, симптоми подразнення очеревини негативні. Загальний аналіз крові - без змін. При пальцьовому дослідженні прямої кишки визначається щільний вал з горбкуватою поверхнею, болісний при пальпації; на рукавичці після дослідження - сліди крові. При ректороманоскопії - на 3 см від анусу визначається щіль­ний вал з горбкуватою ерозованою поверхнею, контактно кровоточить.

1. Рак прямої кишки

2. Поліп прямої кишки

3. Неспецифічний виразковий проктит

4. Геморой

5. Дизентерія, колітична форма, тяжкий перебіг.

35. Хворий 67 років скаржиться на біль у правій здухвинній ділянці, підвищення температури тіла, втрату ваги протігом останніх 2-х місяців. При пальпації виявляється помірно болісний інфільтрат, у крові - анемія, помірний лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво. Симптом Щеткіна - негативний. Симптом Ровзинга та Бартом'є-Міхельсона - сумнівний.

1. Псевдозапальна форма раку сліпої кишки

2. Сальпінгоофорит

3. Апендикулярний інфільтрат

4. Запальна псевдопухлина черевної порожнини

5. Деструктивний аппендицит

36. Хвора 60 років звернулась до лікаря-терапевта зі скаргами на часті закрепи, що змінюються поносами, метеоризм, переймисті болі у всьому животі. З 30 років страждала хронічним спастичним колітом. Останнім часом усі ці скарги посилились. Аналіз крові: Ер. -4,2х1012/л., Л-7,8х109/л, ШОЕ - 18 мм/год. Аналіз сечі в нормі. Проведена ірігографія - в ділянці селезінкового кута визначається дефект наповнення.

1. Рак селезінкового кута ободової кишки

2. Поліп селезінкового кута ободової кишки

3. Дивертикул ободової кишки

4. Спленомегалія

5. Пухлина хвоста підшлункової залози

Кафедра онкологии им. акад. A.A. Богомольца

37. Хвора 78 років ургентно поступила до хірургічного відділення з приводу хронічної кишкової непрохідності. При об­стеженні виявлено різке звуження анального отвору за рахунок щільної горбкуватої пухлини, яка займає більш як по­ловину кола анального кільця. В ампулі прямої кишки при пальцьовому дослідженні - щільні, як камінь, калові маси. Діагноз?

1. Рак анального відділу прямої кишки

2. Геморой

3. Хронічний парапроктит

4. Атрезія анального каналу

5. Поліп анального відділу прямої кишки

38. Хворий 58 років звернувся до терапевта зі скаргами на різке здуття живота, болі по всьому животу, постійні закрепи. Стан хворого погіршився за останні два місяці. Щоб викликати випорожнення хворий регулярно приймає проносне, ставить клізми. Зник апетит. Об’єктивно: задовільної вгодованості, живіт здутий, чути активну перистальтику. При ректороманоскопії ректоскоп уведений на 15 см і упирається в циркулярне звуження, проведена біопсія.

1. Рак ректосигмоїдного відділу прямої кишки

2. Рак верхньоампулярного відділу прямої кишки ї

3. Поліп верхньоампулярного відділу прямої кишки

4. Запальна псевдопухлина прямої кишки

5. Копростаз

39. Хворий 60 рокіт скаржиться на постійні закрепи, слабкість, втрату ваги, періодично - появу крові під час дефекації. При пальпації живота у лівій здухвинній ділянці визначаєтьсяn^rag новоутворення. Ваш діагноз?

1. Рак сигмоподібної кишки

2. Кіста брижі кишківника

3. Пухлина лівої нирки

4. Дивертикульоз товстого кишківника

5. Неспецифічний виразковий коліт

Кафедра онкологии им. акад. A.A. Богомольца Тестовые задания по теме « Рак легкого».

1. Определяющая роль в возрастании заболеваемости населения раком легких принадлежит

а)генетическому фактору

б) профессиональным вредностям

в) курению

г) загрязнению атмосферы

д) хроническим воспалительным заболеваниям

2. Рак легкого

а) всегда возникает на фоне хронического бронхита

б) всегда развивается на фоне посттуберкулезных изменений

в) всегда возникает в очаге ограниченного пневмосклероза

г) может развиваться без предшествующих хронических заболеваний легких

д) все ответы верны

3. К лицам, составляющим группу повышенного риска заболевания раком легких, относятся

а) длительно и много курящие

б) больные хроническим бронихтом

в) имеющие контакт с асбестом, хромом, никелем (и их соединениями)

г) все ответы верны

д) правильного ответа нет

4. К центральному раку легкого относятся опухоли, исходной локализацией которых являются бронхи

1. главные

2. долевые

3. сегментарные

4. субсегментарные

5. V порядка

а) правильно I и 2

б) правильно 2 и 3

в) правильно 1, 2 и 3

г) правильно 1, 2, 3 и 4

д) все ответы правильны

5. Понятие "централизация" обозначает,

что периферический рак легкого прорастает стенку

1. главного бронха

2. долевого

3. сегментарного бронха

4. субсегментарного бронха 5.бронха V порядка

а) правильно 1 и 2

б)правильно 2 и 3

в) правильно 1, 2 и 3

г) правильно 1, 2, 3 и 4

д) все ответы правильны

6. Из стенки бронха в его просвет в виде папиллом, полипов или дольчатых узлов растут опухоли из группы

а) эндобронхиального экзофитного рака легкого

б) перибронхиального узлового рака

в) разветвленного рака

г) пневмониеподобного рака

д) рака верхушки легкого (Пэнкоста)

7. Объемное уменьшение легочной ткани при нарушении бронхиальной проходимости вследствие роста опухоли в наибольшей степени выражено

а) при гиповентиляции

б) при ателектазе

в) при обтурационной пневмонии

г) при клапанной эмфиземе

8. Пневмониеподобный рак, как правило

а) центральный рак

б) периферический рак

в) железистый рак

г) плоскоклеточный рак

д)правильно б) и в)

9. У мужчин, больных центральным раком легкого, преобладает

а) плоскоклеточный рак

б) железистый рак

в) мелкоклеточный рак

г) крупноклеточный рак

10. Наличие метастатического плеврита при раке легкого соответствует символу

а) Tj

б)Т₂

в)Т₃

г)Т₄

11. Символу Т3 в соответствии с международной классификацией по системе TNM

соответствует рак легкого любых размеров, врастающий

а) в диафрагму

б) в грудную клетку

в) в медистальную плевру

г) в пищевод

д) правильны все ответы, кроме Г

12. Ателектаз или обструктивный пульмонит всего легкого по классификации TNM соответствует символу

а) Т j

б)Т₂

в)Т₃

г)Т₄

13. По классификации TNM рака легкого символом N₂ обозначаются

а) бифуркационные лимфатические узлы

б) медиастинальные лимфатические узлы одноименной стороны

в) бронхопульмональные лимфоузлы одноименной стороны

г) все ответы верны

д)правильно а) и б)

14. Символом Nj в соответствии с классификацией рака легкого по системе TNM обозначаются

а) бронхопульмональные лимфоузлы с одноименной стороны

б) бифуркационные лимфатические узлы

в) лимфатические узлы одноименного корня легкого

г) правильно а) и в)

д) все ответы верны

15. Метастазы в надключичные лимфатические узлы при раке легкого в соответствии с классификацией TNM обозначаются символом

^а) N3

б) Mj

в)Т₄

г) Р₂

16. Если плеврит у больного раком легкого не связан с метастазированием по плевре, то первичная опухоль легкого может быть обозначена символом (символами)

а) Т J

б)Т₂

в) Т₃

г)Т₄

д) все ответы верны

17. Периферический рак легкого диаметром в 4 см, не прорастающий висцеральной плевры,

с одиночными метастазами в бронхопульмональных лимфатических узлах, соответствует

а) I стадии заболевания

б) IIA стадии

в) ІІБ стадии

г) IIIA стадии

д) ІІІБ стадии

18. Рак сегментарного бронха менее 3 см в диаметре без метастазов в регионарные лимфатические узлы относится

а) к I стадии

б) к IIA стадии

в) к ІІБ стадии

г) к ІПА стадии

д) к ІІІБ стадии

19. Рак легкого, врастающий в верхнюю полую вену, с единичными метастазами в бронхиальных узлах, относится

а) к IIIA стадии

б) к ІІ1Б стадии

в) к IVA стадии

г) к IVB стадии

20. Рак, не выходящий проксимально за пределы долевого бронха, диаметром 4 см без метастазов в регионарные лимфатические узлы, соответствует

а) I стадии

б) IIA стадии

в) ІІБ стадии

г) IIIA стадии

21. При раке легкого наиболее часто метастазами поражаются следующие группы лимфатических узлов

а) внутригрудные

б) подмышечные

в) забрюшинные

г) паховые

22. Рак легкого метастазирует преимущественно

а) в печень

б)в кости

в) в головной мозг г) все ответы верны

д) нет правильного ответа

23. К первичным или местным симптомам рака легкого могут быть отнесены все перечисленные, кроме

а) кашля

б)кровохаркания

в) боли в груди

г) повышения температуры тела

24. Трансторакальную пункцию с целью морфологической верификации диагноза

при периферическом раке легкого целесообразно выполнять

а) после обзорной рентгенографии грудной клетки

б) после 5-кратного цитологического исследования мокроты

в) при отрицательных результатах бронхологического исследования и цитологического анализа мокроты

г) нет правильного ответа

25. Наиболее часто трансторакальная пункция новообразования в легком сопровождается осложнением в виде

а) пневмоторакса

б) гемоторакса

в) кровохаркания

г) имплантационного метастазирования

26. Диагностическая торакотомия у больных с округлыми образованиями в легком, генез которого неясен

а) является завершающим методом обследования больного

б) предусматривает морфологическую верификацию диагноза в момент операции

в) обеспечивает выполнение операции при раке легкого у большинства пациентов в I и II стадиях заболевания

г) все ответы верны

д) правильные ответы а) и б)

27. Дифференциальный диагноз периферического рака легкого необходимо проводить

а) с доброкачественными опухолями легкого

б) с метастазами

в) с эхинококковой кистой

г)с туберкулезом

д) все ответы верны

28. Основными видами хирургического вмешательства при раке легкого являются

а) пневмонэктомия

б) лоб(билоб)эктомия

в) сегментэктомия

г) клиновидная или краевая резекция легкого

д)правильно а) и б)

29. Основными условиями радикализма операции при раке легкого являются

а) удаление пораженного участка легкого (минимум доли)

б) удаление регионарных лимфатических узлов с окружающей жировой клетчаткой

в) отсутствие линии пересечения бронха от видимого края опухоли на 1.5-2 см

г) отсутствие опухолевых клеток в краях пересеченного бронха, сосудов, органов при микроскопическом исследовании

д) все ответы верны

30. С целью профилактики рецидива и метастазов при раке легкого могут применяться

а) предоперационная лучевая терапия

б) послеоперационная лучевая терапия

в) предоперационная химиотерапия

г) послеоперационная химиотерапия

д) все перечисленное

31. При хирургическом лечении рака легкого применяются следующие типы (тип) пульмонэктомий

а)типичная

б) расширенная

в) комбинированная

г) все перечисленные

32. Термин "расширенная пневмонэктомия" подразумевает удаление легкого

а) с удалением корневых, бифуркационных, верхних трахеобронхиальных лимфатических узлов

б) с удалением лимфатических узлов переднего и заднего средостения, включая паратрахеальные, параэзофагиальные и вышеперечисленные группы

в) с трансприкардиальной обработкой сосудов легкого

г) с резекцией перикарда или грудной стенки

33. Риск возникновения бронхиального свища вследствие несостоятельности швов

в наибольшей степени выражен при выполнении

а) типичной пневмонэктомии

б) расширенной пневмонэктомии

в) пневмонэктомии с резекцией перикарда или грудной стенки

г) пневмонэктомии с резекцией бифуркации трахеи

д) лобэктомии

34. Наиболее частой причиной смерти больных после частичных резекций легкого по поводу рака является

а) бронхиальный свищ и эмпиема плевры

б)пневмония

в) сердечно-сосудистая недостаточность

г) тромбоэмболия легочной артерии

35. Основными биологическими факторами, определяющими прогноз после радикальной операции по поводу рака легкого, являются

а) размер первичной опухоли

б) состояние внутригрудных лимфатических узлов

в) гистологическая структура опухоли

г) степень дифференцировки опухолевых клеток

д) все перечисленное

36. Хирургический метод лечения мелкоклеточного рака

а) не применяется

б) применяется у абсолютного большинства больных в качестве самостоятельного метода

в) применяется, как правило, в комбинации с химиотерапией

37. Применение комбинированного лечения (предоперационная лучевая терапия + операция) плоскоклеточного рака легкого наиболее обосновано у больных

а) с I стадией заболевания

б) с IIA стадией заболевания

в) с НБ стадией заболевания

г) сША стадией заболевания

д) правильно в) и г)

38. При высокодифференцированной аденокарциноме легкого III стадии методом выбора является

а) чисто хирургическое лечение

б) комбинированное лечение

(предоперационная или послеоперационная лучевая терапия + операция)

в)лучевое лечение

г) химиотерапия

39. Наиболее резистентными к химиотерапии являются метастазы рака легкого

а) в костный мозг

б) в лимфоузлы

в)в печень

г) в мягкие ткани

д) верно а) и б)

40. При мелкоклеточном раке легкого используются следующие методы лечения

а) химиотерапия

б) иммунотерапия

в) гормонотерапия

г) верно а) и б)

д) верно все перечисленное

41. При лечении мезотелиомы плевры наиболее эффективно

а) внутриплевральное введение препаратов

б) внутривенное введение химиопрепаратов

в) внутрилимфатическое введение

г) верно а) и б)

д) все способы введения эффективны

42. Наибольшая радиочувствительность характерна для

а) аденокарциномы легкого

б)эпидермоидного рака

в) мелкоклеточного рака легкого

г) бронхиоло-альвеолярного рака

43. При радикальной лучевой терапии рака легкого не рекомендуется применение

а) крупных фракций

б) динамического режима фракционирования дозы

в) мультифрационирования

г) расщепленного курса лучевой терапии

д) правильного ответа нет