Тема 1.
ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ ТА СИСТЕМА
МІЖНАРОДНОГО ТОРГОВЕЛЬНОГО ПРАВА
Міжнародна торгівля – найбільш рання, найбільш розвинута та найстаріша форма міжнародних економічних відносин. Сфера (просторова та предметна) міжнародної торгівлі постійно розширювалася: - від обмеженого певними територіями (державами, континентами) до всесвітнього (глобального) охоплення; - від торгівлі матеріальними благами (речами) до торгівлі послугами (в сфері виробництва, транспорту, страхування і т.і.), майновими і немайновими правами.
Сфера взаємодії продавців і покупців з метою укладання торговельних угод еволюціонувала за схемою: від внутрішнього ринку - до національного, від національного - до міжнародного, від міжнародного - до світового (всесвітнього).
Сучасне становище міжнародної торгової діяльності характеризується багатосторонньою співпрацею суб’єктів міжнародних торгових відносин. Головним показником розвитку даної співпраці виступає велика низка торговельних договорів, що укладаються між суб’єктами міжнародних торгових відносин. Торгова діяльність характеризується широким колом суб’єктів, до яких, окрім, юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців, відносять також державу і міжнародні організації. У зв’язку із стрімким розвитком новітніх технологій і певних галузей міжнародної економіки зростає перелік об’єктів міжнародної торговельної діяльності та видів операцій з ними.
Регулювання міжнародної торгівлі відбувається на різних рівнях і за різними ознаками:
за простором дії: на глобальному (всесвітньому), регіональному та національному (загальнодержавному та місцевому);
за правовими механізмами: на багатосторонньому і двосторонньому (білатеральному) міжнародно-правовому (договірному);
за предметом регулювання: на загальному, галузевому та товарному;
за формою регулювання: органи та організації (інституції та суб’єкти, публічні та приватні), що регулюють; джерела за допомогою яких відбувається регулювання.
Міжнародний ринок є основою міжнародної торгової системи, тобто визначає її об’єктно-просторову сферу.
Можна виділити наступні компоненти міжнародної торгової системи:
1. Інституціонально-суб’єктний:у якості «діючих осіб» (суб’єктів) у міжнародній торговій системі виступають і публічні, і приватні особи: держави, міжнародні організації (урядові і неурядові), багатонаціональні підприємства (ТНК), юридичні й фізичні особи з різних країн та ін.
2. Регуляторний: це та частина міжнародної та національної (внутрішньодержавної) нормативно-правової системи, що з одного боку «обслуговує» міжнародну торгівлю, а з іншого - регулює: міжнародно-правові акти, міжнародно-правові та торгові звичаї, внутрішнє право міжнародних організацій (“право СОТ”, “право ЄС” та ін.), відповідні норми внутрішнього права держав та ін. Характеристика даного компоненту співпадає з регулюванням міжнародних ринків.
3. Функціональний: до цього компонента відносяться методи правового, економічного і політичного регулювання. Наприклад, договірний, імперативний, диспозитивний, колізійний та інші, з одного боку, та певним нормативним чином оформлені тарифні та нетарифні методи та ін.
4. Ідеологічний: це різні зовнішньополітичні і зовнішньоекономічні доктрини і концепції, міжнародна правосвідомість і т.п.
Таким чином, міжнародне торговельне право - це тільки частина міжнародної торгової системи, яка з одного боку спирається та юридично оформлений правопорядок (систему норм, принципів та інших джерел регулювання, притаманних даній сфері суспільних відносин).
Однак у міжнародній торговій системі істотну роль відіграють і внутрішньодержавні правові режими.По суті, міжнародне торговельне право через систему своїх принципів, багатосторонніх угод у рамках СОТ бере під своє регулювання частину внутрішньодержавної компетенції, в питаннях щодо тарифних і нетарифних методів зовнішньоторговельної діяльності, і ставить під контроль правовий режим імпорту-експорту в державах-учасницях міжнародної торгової системи.
Міжнародна торгова діяльність – це відносини торгового характеру, учасники яких в процесі їх існування набувають певних прав та обов’язків.
Розвиток міжнародних економічних, в тому числі й торгових, а також політичних і культурних відносин призвів до розвитку міжнародного права, як наслідок склалися інститути міжнародного права, що застосовуються державами в певних сферах суспільних відносин, наприклад в міжнародній торгівлі. Розширення масштабів та ускладнення міжнародних економічних відносин сприяли укладанню різного роду міждержавних договорів та прийняттю відповідних національних нормативно-правових актів, появі спеціалізованих міжнародних організацій, в тому числі і в сфері зовнішньої (міжнародної) торгівлі.
Фактично міжнародна торгівля є формою взаємодії національних економік, товарних ринків різних країн, що проявляється в певних адміністративно-правових складових її забезпечення і регулювання, а саме: встановлення і застосування тарифних і нетарифних методів регулювання зовнішньоторговельної діяльності; створення в національних межах режимів здійснення міжнародної торговельної діяльності та їх міжнародно-правова уніфікація; ступінь втручання держав в питання здійснення і регулювання зовнішньої торгівлі національними суб’єктами та ін. Цій формі економічної взаємодії об’єктивно необхідна відповідна правова надбудова. Така надбудова склалася у вигляді міжнародного торговельного права.
Термін «міжнародне торговельне право» широко став використовуватися в ХХ ст., а раніше система понять про торговельне право розглядалася у внутрішньому (національному) праві держав. Але з розвитком міжнародних економічних зв’язків виникла і загострилася потреба певного міжнародного правового регулювання даних питань, а міжнародне торговельне право саме узагальнює та реалізує тенденції міжнародної торгівлі у відповідному нормативно-правовому забезпеченні.
Предметом міжнародного торговельного права є відносини, пов’язані зі здійсненням міжнародного торгового обігу (міжнародної торгівлі) суб’єктами з різних країн (публічними і приватними), що регулюються міжнародними договірними, звичаєвими (lex mercatoria) та національними нормами. Предметом же міжнародної торгівлі, тобто об’єктом міжнародного торговельного права – є товар, роботи, послуги, результати інтелектуальної діяльності, гроші, цінні папери та ін.
Міжнародне торговельне право відрізняється змішаним характером (і публічно-правовим, і приватноправовим) і регулює: - торгові відносини між державами; - відносини між державами і суб’єктами торговельного права інших країн; - відносини між приватноправовими суб’єктами з різних держав при здійсненні ними безпосередньої міжнародної торгової діяльності.
Внаслідок значимості і складності відносин, що вимагають врегулювання на всесвітньому рівні, в 1966 р. було створено Комісію ООН з прав міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ), основним завданням якої стало вирішення питань прогресивного розвитку та уніфікації правових норм в сферах міжнародної купівлі-продажу товарів, міжнародних платежів, міжнародного комерційного арбітражу та ін. Створення такої міжнародної спеціалізованої установи в системі ООН стало поштовхом до всебічного вивчення та уніфікації норм міжнародного торговельного права.
На сучасному етапі становлення і розвитку галузі міжнародного торговельного права, не існує єдиної думки щодо поняття та предмета його правового регулювання.
Концепції науковців щодо місця міжнародного торговельного права умовно можна поділити на кілька груп:
Міжнародне торговельне право є складовою міжнародного економічного права, як підгалузі міжнародного публічного права (Г. Шварценбергер (Велика Британія), І.С. Перетерський (РФ), І.І. Лукашук (РФ), Г.І. Тункін (РФ), М.М. Богуславський (РФ), В.Ф. Опришко (Україна), Г.Є. Бувайлик (Україна), Д.І. Фельдман (РФ), Я. Броунлі (Велика Британія), В.І. Леві (США), П. Вейль (Франція), П. Піконе (Італія), П. Верлорен Ван Тема ат (Нідерланди) та ін.).
Міжнародне торговельне право є складовою міжнародного економічного права як підгалузі міжнародного публічного права, але регулююче як публічні так і приватні відносини в даній сфері, що регулюються і міжнародними і національними нормами (В.М. Шумілов (РФ), Г.М. Вельямінов (РФ), Е.Л. Кузьмін (РФ), Д Карро і П. Жюйар (Франція), П. Рейтер (Франція), П. Фішер (ФРН), В. Фікентшер (ФРН), Еф. Франклін (США), В. Фрідман (Великобританія), А. Левінфельд (США)).
Міжнародне торговельне право – комплексна самостійна галузь міжнародного публічного права, що має самостійний предмет регулювання (В. Лісовський (СРСР), В.М. Корецький (СРСР), А. Тинель (Білорусь), Я. Функ (Польща) (саме цієї концепції дотримуються фахівці ЮНСІТРАЛ).
Міжнародне торговельне право – складова частина міжнародного приватного права (національного приватного права), відповідно з джерелами міжнародного і внутрішньодержавного походження (К. Шміттгофф (Велика Британія), В.Ф. Попондопуло (РФ), Л.А. Лунц (РФ), М.Г. Розенберг (РФ), С.Н. Лєбєдєв (РФ), О.Н. Садіков (РФ), М.І. Брамінській (РФ), М.Вольф (Велика Британія), Л. Раапе (ФРН), Ф. Фушар (Франція)).
Відповідно існує і значна кількість визначень міжнародного торговельного права.
Міжнародне торговельне право – це сукупність міжнародних правових норм, що регулюють відносини в сфері організації та здійснення торговельних операцій між сторонами, комерційні підприємства яких знаходяться в різних державах.
Міжнародне торговельне право – це сукупність правил, що історично змінюються (норм конвенційних та звичаєвих), що регулюють міждержавні торгові відносини.
Міжнародне торговельне право – це підгалузь міжнародного економічного права, що складається з норм, що регулюють відносини: з одного боку, між «публічними особами» (державами, міжнародними організаціями) у зв’язку з транскордонним рухом товарів; а з іншого – відносини між «публічними особами» з приводу внутрішньодержавних правових режимів торгівлі, в тому числі статус товарів і (або) комерсантів – в даному випадку міжнародне торговельне право є «рамковим правом» для внутрішнього права.
Міжнародне торговельне право – включає норми, що регулюють міждержавні торгові відносини, і норми, що регулюють міжнародні приватноправові відносини розроблені на міждержавному рівні.
Міжнародне торговельне право – це інститут міжнародного комерційного права, що складається з сукупності загальних та спеціальних норм цивільного права, що регулюють майнові та пов’язані з ними особисті немайнові відносини з участю іноземного елементу, які здійснюють підприємницьку діяльність на основі рівності, автономії волі та майновій самостійності їх учасників.
Міжнародне торговельне право - це система норм і принципів, яка регулює відносини, що виникають у галузі міжнародної торгівлі, і є складовою (підгалуззю) міжнародного економічного права.
Отже, міжнародне торговельне право – це система норм та принципів, які регулюють міжнародні економічні відносини в торговій сфері і складається з системи загальних і спеціальних (міжнародних і національних) норм і принципів, яка регулює відносини публічно-правового та приватноправового характеру в сфері міжнародної торгівлі.