2.4 Розробка первинного креслення деталей базової моделі

Застосовуючи зменшені деталей перевіреного креслення БК у масштабі 1:4, ескіз і опис базової моделі та відповідні прийоми конструктивного моделювання, було розроблено схеми конструктивного моделювання деталей базової моделі.

Потім було виконано розробку первинного креслення деталей БМ на копії деталей БК, з відображенням всіх етапів моделювання.

При розробці конструкції моделі БК може змінюватись. Можуть вико-ристовуються такі види прийомів конструювання, як простий перевід виточки - виконується на різних деталях одягу шляхом розрізання лекал за новим напрямком; закриття попередньої виточки і одночасне відкриття нової виточки: паралельне розширення, конічне розширення деталей одягу ( в залежності від си-луету моделі може починатися на будь якому рівні: лінії плеча, талії, грудей, сте-гон тощо). Складні перетворення базової конструкції - конструкцію одягу іншого виду, звичайно використовують деталі типової конструкції одягу, найбільш близь-кого виду або розгортки деталей .

Такі методи конструктивного моделювання, в залежності від ступеню змін базової основи, можна умовно розділити на чотири види.

Перший вид. Нова модель розробляється без змін силуетної форми БК, або ж силуетна форма змінюється тільки за рахунок перенесення виточок , створення складок, зборок. Різноманітність модельних рішень при використанні методу першого виду отримується за рахунок зміни довжини, положення виточок, введен-ня додаткових членувань (кокеток), оздоблювальних деталей (коміри, кишені, манжети і т. і.), змінюється вид застібки, форма та розмір горловини і т. і. Важливим є те, що методи першого виду дозволяють зберегти якість посадки, яке забезпечувала вихідна БК.

Другий вид. При розробці нової моделі змінюється силует основи по про-порціям і ступеням прилеглості виробу до фігури по лініям грудей, талії, стегон з розширенням або з завуженням до низу. Основними методами зміни силуету БК є: паралельне та конічне розширення та звуження різних деталей на різних рівнях, розробка драпірувань та підрізів. Ці зміни можуть виконуватись як з використан-ням додаткового членування деталей так і без нього. Величини змін можна визна-чити тільки орієнтовно, так як багато утворень приходиться виконувати, не маючи достатньо інформації. Методи другого виду потребують обов’язкової перевірки та уточнення резуль-татів конструктивного моделювання на примірці. Добре відпрацьовані конструкції можна використати в якості вихідних модельних конструкцій для проектування різноманітних моделей з використанням методів першого виду.

Конструктивне моделювання третього виду – це повна зміна об’ємної форми ВК, що охоплює зміну і перерозподіл, відповідно до ескізу моделі, основної конструктивної прибавки (по лінії грудей для плечового одягу, по лінії стегон для поясного), модифікування виточок, ліній членування, ліній плеча і пройми, моделювання вшивного рукава відповідно до модифікованої пройми [1].

• зміна або перерозподіл відповідно до ескізу конструктивної прибавки по лінії глибини пройми.

• моделювання лінії плеча і пройми.

• моделювання вшивного рукава відповідно до модифікованої пройми.

Четвертий вид При розробці нової моделі змінюється крій виробу шляхом зміни БК одягу з вшивним класичним рукавом в конструкцію з рукавом других типів (сорочковим, реглан, цільнокроєним, комбінованим і т. і.). У зв’язку з тим, що змі-ни БК відбуваються в області опорних ділянок, існує небезпека погіршення по-садки виробу, а саме порушення його рівноваги на фігурі, тобто балансу. Тому, як і в попередньому випадку, необхідна ретельна перевірка конструкції на етапі при-мірки.

В процесі розробки моделей були використані прийоми першого та другого виду конструктивного моделювання. Першочергово було визначенно довжини виробу та форму лінії низу, виконано моделювання лінії горловини.

На даному етапі проектування було виготовлено макет БМ. В результаті примірки було виявлено і внесено наступні зміні: конфігурація лінії горловини, довжина спинки, довжина виробу

Креслення виконані у масштабі 1:1 та надані у додатках до курсового проекту.