2.3 Оцінка якості базової конструкції за первинним кресленням деталей

Оцінка якості БК за первинним кресленням її деталей було виконано за ме-тодичними рекомендаціями. Аналіз первинного креслення конструкції показав, що представлена конструкція являється правильною, коректною та не потребує внесення змін до кресленика. Для остаточної перевірки якості БМ була виконана з макетної тканини.

Під балансом розуміють такий взаємозв’язок основних конструктивних ділянок по плечовим, бічним зрізам, проймі і окату рукава, який забезпечує рівноважне положення вертикальних швів, країв борту, рукавів, відсутність заломів на поверхні готового виробу, одягненого на людину або манекен.

За визначенням ЄМКО РЕВ баланс плечових виробів (δ) – це критерій посадки, який характеризується взаємним розташуванням вищих точок горловини переду та спинки в горизонтальному та вертикальному напрямках.

Баланс поясних виробів – критерій посадки, який характеризується різницею між довжинами середніх ліній задньої та передньої частин поясних виробів від лінії талії до лінії стегон, що забезпечує рівноважне положення виробу на фігурі.

При правильному балансі спинка і пілочка виробу, з’єднані по плечовим швам, вільно лежать на фігурі, а лінії талії на спинці і пілочці змикаються в бічних швах в чітко горизонтальні лінії. Порушення балансу веде до поганої посадки виробу на фігурі.

Побудову кресленика розгортки пілочки виконують зазвичай на тому ж кресленику, що і побудову кресленика розгортки спинки, пов'язавши їх основні розміри. Побудову часто починають із знаходження положення вищої точки горловини пілочки (вершини горловини) відносно горизонтальної лінії основи горловини спинки, лінії грудей або лінії талії .В конструкції плечового одягу виділяють три балансові точки, правильне знаходження розташування яких забезпечує збалансованість плечового швейного виробу:

вершина плечової лінії, кінець плечової лінії, вершина бічної лінії.

Існують три види балансу швейних виробів:

• передньо-задній,

• опорний,

• бічний.

Правильна взаємна ув’язка параметрів виробу і фігури на рівні вершини плечового шва контролюється розрахунком величини передньо-заднього балансу.

Передньо-задній баланс забезпечує рівноважне положення передньої і задньої частин виробу на фігурі, яке характеризується положенням конструктивних точок верхніх зрізів переду та спинки у вертикальному напрямку.

Передньо-задній баланс на кресленику – це відрізок, що визначає рівень вершини горловини пілочки відносно рівня основи горловини спинки (рис. 2.4).

Рисунок 2.4 Схема визначення передньо-заднього балансу одягу для плечового одягу

Зазвичай величину передньо-заднього балансу визначають як різницю двох розмірних ознак:

довжини талії спереду першої (ДтпІ) і довжини спини до талії першої (ДтсІ), що вимірюються від однієї і тієї ж антропометричної точки (від точки основи шиї), що розташована на межі передньої і задньої частин одягу (точок з'єднання вершин горловини спинки і пілочки), тобто:

бпз1 = ДтпІ – ДтсІ (2. 3. 1)

Через традицію, що склалася, наочнішим євизначення передньо-заднього балансу як різниці розмірних ознак ДтпІ і довжини спини до талії

(Дтс): бпз2 = ДтпІ – Дтс (2. 3. 2)

де Дтс – довжина спини до талії з врахуванням виступу лопаток; ДтсІ – відстань від лінії талії ззаду до точки основи шиї; ДтпІ – відстань від точки основи шиї до лінії талії спереду. Прийнятий в практиці конструювання спосіб визначення величин передньо-заднього балансу як постійних величин, а саме бпз1 = 0÷2,0 см, а бпз2 = 3,0÷5,0 см абсолютно недопустимий і не забезпечує належної якості посадки на реальних фігурах. Ці величини лише приблизно визначають баланс. Величина балансу більшою мірою залежить від розміру фігури, потім від повнотної групи і практично не залежить від зросту, що є одним з недоліків цих формул, оскільки із зміною зросту зміню-ється середня величина основної ознаки, що визначає поставу–положення корпусу (Пк).

Дослідження показують, що на величину передньо-заднього балансу впливає також положення бічного шва і інші чинники. Баланс може бути позитивним і від’ємним, тобто вершина горловини пілочки може розташовуватися вище або нижче за горизонтальну лінію основи горловини спинки. Величина балансу залежить перш за все від співвідношення рівнів вершин горловини пілочки і спинки. Її значення залежить від ступеня кривизни торсу з бо-ку переду і спини. При більш опуклій передній частині торсу – баланс позитивний (в жіно-чому одязі), при однаковій кривизні – нульовий (у дитячому одязі), при опуклій (сутулуватій) спині – від’ємний (в чоловічому одязі).

Величина балансу залежить від постави фігури: збільшується для фігур з випрямленою поставою і зменшується для фігур з сутулуватою поставою.

Опорний баланс конструкції (δоп) – це різниця між шириною горловини спинки та шириною горловини переду на кресленику конструкції (рис. 2.5).

Рисунок 2.5 - Схема оцінки опорного балансу (δоп) сукні

Опорний баланс може бути додатнім (δоп>0), від’ємним (δоп<0) та нульовим (δоп=0) залежно від постави фігури.

Конструкція, що розроблена для умовно-нормальної жіночої фігури малого розміру (ОгІІІ = 88÷96 см) зазвичай має опорний баланс δоп=0. Із збільшенням розміру фігури δоп = 0,5 ÷ 0,7 см.

Тобто в плечових виробах Шгп = Шгс або Шгп = Шгс + 0,5÷0,7.

Оцінку правильності побудови лінії плеча переду (пілочки) можна виконати за до-помогою перевірки бічного балансу конструкції (δб).

П ри накладанні деталі переду на деталь спинки із закритими плечовою та наг-рудною виточками (переведеними у інші місця). В конструкціях розмірів 88 ÷ 96 δб = 0÷1,0см та збільшується із збільшенням розміру. Це означає те, що кут нахи- лу лінії плеча переду не може бути меншим від кута нахилу лінії плеча спинки. Якщо δб<0, то необхідно внести зміни у конструкцію.

Рисунок 2.6 − Накладання деталі переду на деталь спинки при закритих виточках для оцінки бічного балансу сукні.

Первинні креслення БК було отримано розрахунково-графічним методом. Тому вони потребують перевірки. Під час роботи над курсовим проектом креслення БК було перевірено, а результати перевірки внесено до таблиці

Таблиця 2.4 – Перевірка якості конструкції БК сукні жіночого. Розмір типової фігури 164-92-100

Назва критерію	Позна-чення	Розрахункова формула	Розрахунок	Величина з креслення БК
Відповідність розмірних параметрів БК попереднім розрахункам			Всі лінійні параметри креслення БК відповідають попереднім розрахункам табл. 2.2.3
Баланс передньої-задній	δпз	Дтп1-Дтс	43,5-40.2=3,3	3,3см
Боковий баланс	δбок			1,5см
Опорний баланс	δоп	Шгс-Шгп	6,5 – 6,5	0см
Прибавка до напівобхвату грудей	Пг	Шлг-СгIII	50,0- 46,0	4,0 см
Прибавка до напівобхвату талії	Пт	Шлт-Ст	38,9 - 35,9	3,0 см
Прибавка до напівобхвату стегон	Пст	Шл.б-Сб	49,0 - 50,0	-1,0 см
Прибавка до обхвату плеча	Поп			5,0 см
Відповідність лінійних вимірів конструкції БК і БМ			Параметри БМ відповідають парамет-рам БК крім довжини виробу і ширини по лінії низу

Існує певна послідовність для виготовлення базової моделі з макетного матеріалу:

• Зняти копії деталей спинки, переду та рукава з первинного креслення деталей конструкції сукні на кальку. При цьому нанести лінії грудей, талії, стегон, лінії довжини рукава, ширини рукава, всі монтажні позначки. Копії деталей вирізати.

• Підписати кожну з деталей: вид конструкції, найменування деталі, кіль-кість деталей крою, розмір, П.І.Б. студента. Нанести написи на лінях згинів дета-лей: лінія середи спинки (л.с.с), лінія середини переду (л.с.п) (напівзаносу), а та-кож розташування нитки основи (н.о).

• Позначити величини припусків у см на шви та уточнення розташування ліній, а також величини припусків до контурних ліній деталей на підгін низу.

• Підготувати макетну тканину до розкроювання деталей, а саме, поп-расувати її без додавання вологи.

• Виконати компактну розкладку лекал на тканині з врахуванням при-пусків, позначених на лекалах.

• Обвести крейдою або милом по черзі контури лекал на тканині відпо-відно до розкладки. Нанести лінію талії, монтажні позначки. При цьому до контурних ліній деталей додавати передбачені величини припусків.

Вирізати деталі з врахуванням передбачених припусків на зшивання.

• Зметати деталі пілочки та спинки макету, суміщаючи монтажні познач-ки. Підігнути та заметати низ макету та низ рукавів.

Макет сукні готовий до 1-ої примірки.

В результаті першої примірки виявилось, що сукня потребує певних корекції. Після примірки та підгонки макету по фігурі необхідно його розпороти та по отриманим лекам внести зміни до пер-винного кресленика. В результаті примірки макету всі вади виробу було усунено і внесено зміни в лекала.

Таблиця 2.5 – Аналіз дефектів сукні жіночої. Розмір 164-92-100

Опис дефекту	Зображення зовнішнього виду дефекту	Причина виникнення дефекту	Спосіб усунення дефекту
1	2	3	4
Довга спинка, горизонтальні складки по спинці		Виникає при недостатній величини передньо-заднього балансу або на виробах, різна величина зсідання пілочок та спинки при ВТО	Дефект усувається шляхом скорочення спинки та випускання припуску пілочки в плечовому шві.