1.2 Аналіз вимог до проектування сукні жіночої

Історія виникнення одягу сягає корінням углиб віків, до витоків розвитку людства. Матеріалістична точка зору пов’язує виникнення одягу з кліматичними умовами,а його розвиток зі співвідношенням виробничих сил та засобів виробництва.

Одяг, початкове виникнення якого слугувало для захисту тіла людини від несприятливих кліматичних умов, атмосферних впливів, під віянням різноманіт-них історичних, соціальних та економічних умов, національних особливостей, сус-пільство зазнало суттєвих змін, досягло більшого розмаїття видів і форм прик-ладного мистецтва. Одяг є одним з предметів першої необхідності в житті людини і належить до предметів особистого використання. Одяг створює певний мік-роклімат та комфорт довкола тіла людини, що являється необхідним для нор-мального життєвого циклу, підтримуючи сталу температуру та тепловий баланс тіла. Тому одяг має відповідати певним встановленим вимогам.

В процесі промислового виробництва вимоги до одягу поділяють на споживчі та виробничі. У свою чергу споживчі вимоги поділяються на соціальні, функціональні, ергономічні, естетичні та експлуатаційні. При проектуванні одягу слід враховувати його призначення та умови носки, залежно від чого по-різному вишиковується градація вимог. Наприклад, якщо сукня призначена для повсяк-денної носки, то першочерговими вимогами до неї будуть гігієнічні, щоб ство-рювати комфорт довкола тіла жінки кожного дня. Якщо сукня святкового при-значення, то особлива увага надається до естетичних функцій.

Соціальні вимоги визначають в собі потребу суспільства у певних виробах, відповідність прогнозу споживчого попиту у майбутньому, конкурентоспромож-ність певного виробу на внутрішньому та світовому ринках.

Функціональні вимоги передбачають відповідність одягу основному цільовому призначенню, конкретно – використанню, устрою та ритму життя, побуту, мента-літету, традиціям, роду діяльності людини, а також задоволення і відповідність комфортності візуального образу споживача до виробу.

Естетичні вимоги першочергово спрямовані на задоволення естетичних потреб споживача з урахуванням існуючого стилю, відповідності сучасній моді, актуальності і новизні моделі, конструкції, матеріалу. Естетичні вимогу регламентуються завершеністю композиції та довершеним виглядом. При тотальному естетичному аналізі нової моделі одягу враховується об’ємність, силуетна форма виробу, кон-струкція, обраний матеріал, пропорційність костюму щодо фігури, правильність розставлення акцентів та конструктивно–декоративних елементів.

Ергономічні вимоги забезпечують правильність функціонування системи «людина–одяг−середовище». Поділяються на антропометричні, гігієнічні та пси-хофізичні. Антропометричні у свою чергу забезпечують статичну та динамічну відповідність одягу, критерієм чого є відповідність форми та розмірів одягу тілу людини, балансові характеристики. Гігієнічні властивості забезпечують комфорт довкола тіла людини в процесі експлуатації, що має прямо пропорційну залежність з гігроскопічністю, повітропроникністю, сировинним складом тощо. Психофізіологічні критерії відповідають за зручність користування одягом. Це правильні конструкторсько–технологічні рішення: одягання і зняття одягу, зас-тібки, кишені, капюшони, вага одягу, правильні вузли.

Експлуатаційні вимоги – це вимоги надійності одягу, що виявляється в його якості в процесі експлуатації і характеризується ремонтопридатністю, пілінгом, зносостійкістю, формостійкістю, хіміостійкістю, стійкістю до розривного наван-таження тощо.

Виробничі вимоги визначаються витратами на проектування, виготовлення, збут та експлуатацію виробу. До виробничих вимог в свою чергу висуваються ви-моги. Економічні обумовлюються рівнем витрат на проектування виробу порів-няно з витратами споживача на виріб. Конструкторсько–технологічні вимоги забезпечуються критеріями виготовлення виробу на певному підприємстві.

Таблиця 1.2 – Вимоги до одягу

Назва вимог	Характеристика вимог
1	2
1. Естетичні	– ступінь завершеності (цілісності) композиції; – вишуканість виробу ( оригінальне рішення окремих частин чи деталей виробу, нетрадиційне поєднання фактури матеріалів, тощо); – гармонійність структури виробу; – товарний вид виробу;
2. Функціональні	– функціональна відповідність виробу; – відповідність силуету, покрою, матеріалу основній цільовій функції (конкретному призначенню); – відповідність виробу розмірній, повнотній та статево-віковій групі; – відповідність виробу сезону, сфері та умовам використання;
3. Ергономічні	– статична та динамічна відповідність (комфортне використання виробу в статиці та динаміці); – психофізіологічна відповідність (психологічний комфорт, зручність використання застібок та КДЕ); – гігієнічна відповідність ( відповідність конструкції та матеріалів моделі кліматичним параметрам середовища; загальний теплообмін людини);
4. Експлуатаційні	зносостійкість матеріалів та елементів конструкції (можливість прання, прасування, хім.чистки; місця та характер підвищених експлуатаційних навантажень; вимоги до формостійкості); – стійкість матеріалів та з’єднувальних швів до розривних навантажень; Промислові вимоги: – рівень стандартизації та уніфікації конструкції виробу (взаємозамінність та конструкторська однорідність); – рівень технологічності конструкції (витрати на КПВ, ТПВ, процеси виготовлення); – економічність виробу

Виходячи з аналізу призначення представленої сукні було сформовано вимоги до виробу. Сукня, що проектується рекомендована до повсякденної носки, для легких та невимушених ділових та дружніх зустрічей. Це демісезонна сукня, яка відповідає помірним кліматичним умовам. Результати формування вимог до виробів даного проекту стали вихідними даними для розробки суконь жіночих. Було визначено вимоги, що висуваються до майбутніх моделей одягу, для чого було розглянуто умови їхнього викорис-тання, звідси було з’ясовано ,що дані сукні: повсякденного або святкового призначення для ділових зустрічей або для офісу, демісеизонні, розраховані на нор-мальні кліматичні умови та рівень вологості. Першочерговими є ергономічні вимоги, що зосереджують в собі: гігіє-нічність, що є важливим при щоденній експлуатації, та психофізичні властивості.

Наступними вимогами є естетичні, так як стилістика проектуємого виробу передбачає відповідність тенденціям. Новизна моделі та конструкції, загальний вид виробу, актуальність кольорових рішень, цілісність композиції.

Таблиця 1.3 − Номенклатура споживчих і виробничих вимог до суконь жіночих

Назва показника якості	Назва властивості, яка характеризується		Пояснення
1	2		3
1. Показники призначення
1.1. Відповідність виробу основаному функціональному призначенню	Цільова спрямованість	Сукні жіночі для роботи та відпочинку
	Термін фізичного старіння	3 роки
1.2. Відповідність вибору розмірній і повнотно - віковій групі	Вік, Розмір	Середня вікова група 164 – 92 – 100
	Повнотна група	1
	Індивідуальні особливості споживача	Амбіційні жінки, які слідкують за своєю зовнішністю та завжди залишаються в тренді
1.3. Відповідність виробу сезону, сфері використання та умовам експлуатації	Сфера використання	Вулиці міста, аудиторії ВНЗ, театри, кінотеатри, кафе, ресторани
	Сезон	Позасезонне
	Кліматична зона	3-А
	Термін безперервного разового використання	6-9 годин

Продовження табл. 1.3

1			2	3
1.4. Відповідність основних матеріалів, оформлення і фурнітури призначенню виробів			Сировинний склад	бавовна
			Фактура матеріалів	трикотаж
			Види декору
			Фізико-механічні показники матеріалів	Мале розсування ниток, стійкість до тертя
			Технологічні показники матеріалів	Мала усадка, мала зминаємість, середня осипаємість зрізів
			Фурнітура
2. Показники стійкості до зовнішніх дій
2.1. Можливість хімічного чищення, прання, прасування			Види догляду	Прання
2.2.Стійкість з’єднання деталей, Н/см			Місце і характер підвище-них експлуатаційних навантажень	бічні шви.
			Вимоги до формостійкості	Середня формостійкість виробу вцілому.
3. Ергономічні показники
3.1.Антропометричні показники	3.1.1. Статична відповідність		Розмір форми		Середній
			Співрозмірність		Відповідність конструкції виробу розмірам та формі тіла людини
	3.1.2 Динамічна відповідність		Зручність в динаміці		Ергономічна відповідність при виконані типових рухів у процесі експлуатації
3.2. Зручність експлуатації виробу.		Психологічний комфорт			Висока комфортність
3.3. Гігієнічні показники		Загальний теплообмін людини			Середній
		Кліматичні параметри середовища			Т = 18-25
4.1. Відповідність вироба сучасному напрямку моди		Силует			Напівприлеглий
		Стиль			Класичний
		Покрій			Суцільнокроений
		Довжина			Середина лінії колін
		Маса форми			Мала
		Характер і рапорт рисунка матеріалу			Тканина у смужку
		Характер оформлення лінії горловини			Класична заокруглена горловина
		Оформлення низу спідниці			У підгин
4.2. Чіткість та виразність товарних знаків та ярликів		Наявність і характер фірмових знаків			Ярлики, бірки, мішечки
		Місце розташування фірмових знаків			В бокових швах.