2.2. Класифікація методів економічного аналізу

До основних методів і прийомів економічного аналізу на­лежать:

1. Порівняння.

2. Прийом виділення "вузьких місць" і провідних ланок.

3. Угрупування.

4. Деталізація.

5. Узагальнення.

6. Балансовий прийом.

4. Економетричні методи: виробничі функції, методи "вит­рати – випуск" (міжгалузевий баланс).

5. Методи математичного програмування: лінійне програ­мування, блокове програмування, нелінійне програму­вання, динамічне програмування.

6. Методи дослідження операцій: управління запасами, зношування й заміна устаткування, теорія ігор, теорія розкладів, мережні методи планування й управління, те­орія масового обслуговування.

7. Методи економічної кібернетики: системний аналіз, ме­тоди імітації, методи моделювання, ділові ігри.

Тема 3. Види аналізу, його інформаційне забезпечення й організація економічного аналізу

3.1. Види економічного аналізу

Основні види економічного аналізу визначаються його змістом і завданнями. В економічній літературі наводиться широкий спектр видів аналізу. Наведемо основні види еко­номічного аналізу за деякими класифікаційними ознаками.

1. По суб'єктах. Суб'єктами, що проводять аналіз, його ви­конавцями можуть бути керівники підприємства, економічні служби підприємства, аудиторські фірми, фінансові, подат­кові, кредитні й інші організації, постачальники, покупці.

2. По досліджуваних об'єктах. Розрізняють аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства, окремих його бізнес-одиниць (цеху, ділянки, бригади, робочого місця), об'єднання підприємств.

3. Залежно від мети проведення аналізу. Розрізняють аналіз із метою визначення базових показників для плануван­ня; внутрішньої оцінки результатів господарської діяльності; виявлення резервів і шляхів їхньої мобілізації; прогнозування результатів господарської діяльності; підготовки матеріалів для вироблення оптимальних управлінських рішень; підготов­ки звіту перед зборами акціонерів, іншими органами, що пе­ревіряють; складання бізнес-плану інвестиційного проекту, кредитного договору, аудиторського висновку.

4. По аспектах дослідження.

Фінансово-економічний аналіз розкриває зміст фінансо­вих показників у їхньому зв'язку з виробничими, опираючись на звітність підприємств, в основному «Баланс підприємства», «Звіт про фінансові результати». Цей вид аналізу проводить­ся після завершення кварталу або року. При цьому виявля­ються й оцінюються ключові результати й фінансові показни­ки роботи підприємства: прибуток, рентабельність, збут про­дукції, показники фінансового стану підприємства.

Проводиться фінансовими службами підприємства, фінансовими й кредитними органами, представниками ради акціонерів, аудиторськими фірмами.

Техніко-економічний аналіз вивчає господарську діяльність підприємства в тісному взаємозв'язку економічних показників з технікою, технологією й організацією виробництва, праці й уп­равління. Для виконання цього аналізу використовуються техніко-виробничі показники, що характеризують використан­ня основних засобів, матеріалів і трудових ресурсів.

Техніко-економічний аналіз проводиться технічними службами підприємства (головного інженера, головного тех­нолога, головного механіка).

Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) – це метод сис­темного дослідження об'єкта (виробу, процесу, структури), спрямований на оптимізацію співвідношення між споживчи­ми властивостями продукції, її ринковою ціною й витратами на її виробництво й реалізацію. Предмет вивчення ФВА пов'язаний не з роботою підприємства, а з випуском й експлу­атацією певних видів продукції. ФВА дозволяє виявити резер­ви економії матеріальних, трудових, грошових ресурсів на ви­робництво продукції.

Комплексний економічний аналіз включає економічну й технічну сторону виробництва, аналіз соціальних і природних умов у взаємозв'язку з виробництвом.

Соціально-економічний аналіз розглядає взаємозв'язок економічних і соціальних процесів, що відбуваються на підприємстві. Об'єктами його дослідження виступають: рівень середньої заробітної плати, стимули й мотиваційні механізми, тенденції зростання заробітної плати.

Маркетинговий аналіз застосовується для вивчення зовнішнього середовища функціонування підприємства, ринків сировини й збуту готової продукції, конкурентноздатності, попиту та пропозиції, комерційного ризику, формуван­ня цінової політики, розробки тактики й стратегії маркетинго­вої діяльності. Проводиться службою маркетингу.

Розрізняють також економіко-правовий аналіз, економіко-екологічний аналіз, аудиторський аналіз.

5. По колу (повноті) досліджуваних питань.

Повний аналіз всієї господарської діяльності підприємства.

Локальний аналіз діяльності окремих підрозділів або кон­кретних питань (наприклад, рівень собівартості, ступінь вико­ристання потужностей).

Тематичний аналіз використання деяких видів ресурсів, ефективності різних сторін діяльності підприємства, оптимальності прийнятих рішень.

6. По широті вивчення резервів. Прийнято розрізняти ана­ліз внутрішній (усередині організаційної структури підп­риємства) і порівняльний аналіз, що проводиться за матеріала­ми роботи декількох підприємств галузі.

7. За характером прийнятих на основі аналізу рішень.

Оперативний аналіз здійснюється безпосередньо в процесі господарської діяльності. Проводиться в плині короткого стро­ку (доба, тиждень, декада). Спрямований на вирішення завдань, які стоять перед оперативним управлінням підприємством і підрозділами. У процесі оперативного аналізу щодня вивчають­ся короткострокові зміни, які відбуваються в економічних по­казниках і на які система оперативного управління може впли­нути відразу. Джерелом інформації оперативного аналізу слу­жить первинна документація, дані бухгалтерського й оператив­ного обліку, зокрема, наряди, акти про простої, дані табельного обліку, лімітні карти, дані оперативного обліку про рух матеріалів, здачі напівфабрикатів, замовлень, платіжні вимоги.

Перспективний аналіз в умовах ринкової економіки є осно­вою оперативного планування. Найважливішими завданнями перспективного аналізу є: прогнозування господарської діяль­ності, наукове обґрунтування планів стратегічного розвитку, оцінка очікуваних результатів виконання бізнес-планів і планів розвитку. Стратегічний (перспективний) аналіз необхідний при складанні річних планів, тому що він дозволяє зробити прогноз значень окремих економічних показників у майбутньому, врахувати вплив нових факторів, пов'язаних з новими технологіями й здатних відігравати вирішальну роль у майбутньому.

Проводиться цей вид аналізу до здійснен­ня господарських операцій, передуючи виробничим подіям.

Підсумковий, поточний або ретроспективний аналіз ви­конується за підсумками діяльності за той або інший період, проводиться після завершення господарських операцій, тобто після завершення року, кварталу, місяця й складання звітності.