1.3. Зв'язок економічного аналізу із суміжними науками

Найбільш тісний зв'язок існує між бухгалтерським обліком й економічним аналізом. Бухгалтерський облік є основним постачальником економічної інформації про діяльність підприємства.

Тісно пов'язаний економічний аналіз і зі статистикою, що також забезпечує його інформаційними даними й озброює аналітичними засобами й підходами.

Економічний аналіз досить тісно пов'язаний із плануван­ням, оскільки будь-який розподіл бізнес-плану й поточні пла­ни підприємства неможливо обґрунтувати без використання аналітичних засобів і прийомів.

Широке поширення в економічному аналізі має математи­ка. Так, за допомогою економіко-математичних моделей моде­люють відповідний економічний процес.

Зв'язок економічного аналізу й управління виробництвом простежується через економічне обґрунтування управлінських рішень й їхню оптимізацію.

Тема 2. Методичні основи економічного аналізу

2.1. Поняття методу економічного аналізу і його характерні риси

Під методом науки прийнято розуміти засоби досліджен­ня предмета цієї науки.

Всі економічні процеси і явища економічний аналіз роз­глядає в постійному розвитку й зміні. Та­кий підхід дозволяє виділити таку характерну рису методу економічного аналізу, як необхідність постійних порівнянь. Так, практичні результати порівнюються з результатами ми­нулих років, результатами інших підприємств, плановими значеннями й ін.

Ще однією характерною рисою методу економічного аналізу є необхідність вивчення внутрішніх протиріч, пози­тивних і негативних сторін кожного явища й процесу. Напри­клад, зростання величини рівня годинної оплати праці на підприємстві позитивна тенденція для працівників, але нега­тивний фактор при аналізі фонду заробітної плати.

Економічний аналіз вивчає діяльність підприємства з урахуванням всіх взаємозв'язків. Це є методо­логічною характеристикою методу економічного аналізу.

Таким чином, установлюються причинно-наслідкові зв'язки. Економічний аналіз дозволяє давати їм кількісну оцінку, тобто вимірювати вплив факторів на аналізований ре­зультуючий показник діяльності підприємства. Вищевикладе­не забезпечується широким застосуванням індукції й дедукції у взаємозв'язку. Індукція припускає дослідження від частко­вого до загального, від фактів до узагальнень, від причин до результатів. Наприклад, від вивчення виконання плану за ок­ремими показниками (продуктивність праці, собівартість про­дукції, прибуток) переходять до загальної оцінки діяльності підприємства в цілому.

Дедукція припускає дослідження від загального до часткового, від узагальнення до фактів, від результатів до при­чин. Наприклад, при аналізі загальних витрат на випуск про­дукції в першу чергу досліджується виконання плану за собівартістю товарної продукції, а потім детально вивчається формування витрат, досліджується вплив різних факторів на рівень окремих витрат.

При цьому кожний процес й явище розглядаються як сис­тема багатьох елементів, пов'язаних між собою. Таким чином, системність при вивченні об'єктів аналізу виступає ще однією характерною рисою методу економічного аналізу.

Для методу також характерне використання системи по­казників оцінки, що дозволяє провести комплексне системне дослідження причинно-наслідкових зв'язків економічних про­цесів у ході діяльності підприємства.

Вищесказане обумовлює формування поняття методу еко­номічного аналізу.

Під методом економічного аналізу розуміють системне комплексне вивчення, вимір й узагальнення впливу окремих факторів на результати діяльності підприємства шляхом ви­користання спеціальних прийомів, підходів, способів вивчен­ня господарських процесів на основі показників плану, обліку, звітності й інших джерел інформації з метою розробки на­прямків підвищення ефективності діяльності підприємства.

Узагальнимо характерні риси методу економічного аналізу.

1. Використання системи економічних показників, за допомогою якої дається кількісна оцінка окремих сторін господарської діяльності підприємства. Як правило, кожне економічне явище описується не одним, а комплексом економічних показників. Від того, наскільки повію й точно відображають сутність досліджуваних явищ, залежать ре­зультати аналізу. Наприклад, використання праці на підприємстві вивчається за допомогою показників продук­тивності праці, чисельності персоналу, середньої заробітної плати.

2. Розкриваються причини зміни цих показників за пев­ний період.

3. Система показників вивчається в їхньому взаємозв'яз­ку, взаємозалежності, взаємообумовленості. Вивчення взаємо­зв'язку вимагає виявлення співпідпорядкованості показників, виділення узагальнюючого показника й факторів, що на нього впливають. Той самий показник у різних ситуаціях може ви­конувати роль як факторного, так і результуючого показника, залежно від цілей й об'єкта дослідження. Наприклад, продук­тивність праці – показник, що відображає результати інвесту­вання у виробництво; у свою чергу продуктивність праці є чинником зростання обсягу випуску.

4. Проводиться кількісний вимір впливу факторів на уза­гальнюючий показник.