- •«Економічний аналіз»
- •Тема 1. Предмет, об'єкт і завдання економічного аналізу
- •1.1. Зміст, предмет, завдання економічного аналізу
- •1.2. Основні категорії економічного аналізу
- •1.3. Зв'язок економічного аналізу із суміжними науками
- •Тема 2. Методичні основи економічного аналізу
- •2.1. Поняття методу економічного аналізу і його характерні риси
- •2.2. Класифікація методів економічного аналізу
- •Тема 3. Види аналізу, його інформаційне забезпечення й організація економічного аналізу
- •3.1. Види економічного аналізу
- •3.2. Інформаційне забезпечення економічного аналізу
- •3.3. Організація економічного аналізу на підприємстві
- •Тема 4. Аналіз виробництва продукції, робіт, послуг
- •4.1. Значення й завдання аналізу виробництва продукції
- •4.2. Аналіз обсягу виробництва
- •Тема 5. Аналіз використання трудових ресурсів і витрат на оплату праці
- •5.1. Поняття, завдання й джерела інформації аналізу трудових ресурсів і витрат на оплату праці
- •5.2. Аналіз структури персоналу
- •5.3. Аналіз продуктивності праці та фонду заробітної плати
- •Тема 6. Аналіз основних засобів підприємства
- •6.1. Поняття, завдання й джерела інформації аналізу основних засобів підприємства
- •6.2. Аналіз динаміки та структури основних засобів підприємства
- •6.3. Аналіз технічного стану основних засобів
- •6.4. Аналіз ефективності використання основних засобів
- •Тема 7. Аналіз витрат на виробництво і собівартість продукції
- •7.1. Аналіз витрат на виробництво
- •7.2. Аналіз собівартості продукції за статтями калькуляції
- •7.3. Аналіз витрат на гривню товарної продукції
- •7.4. Аналіз прямих матеріальних витрат
- •7.5. Аналіз комплексних статей витрат
7.3. Аналіз витрат на гривню товарної продукції
Основним узагальнюючим показником, що характеризує собівартість і рівень рентабельності продукції, є витрати на одну гривню товарної продукції. Саме цей показник дозволяє простежити динаміку зміни собівартості за ряд років діяльності підприємства. Цей аналіз впливає на виявлення й оцінку резервів зниження поточних витрат підприємства.
Показник рівня витрат на гривню товарної продукції (ВЄ) обчислюється шляхом ділення загальної суми витрат на виробництво товарної продукції (В) на її обсяг (ТП).
Безпосередній вплив на зміну рівня витрат на гривню товарної продукції мають чотири фактори, які перебувають із ними в прямому функціональному зв'язку, або фактори першого порядку зв'язку із цим результативним показником:
структура асортименту товарної продукції, тобто співвідношення окремих видів продукції в загальному її обсязі;
рівень собівартості окремих видів продукції;
рівень цін на спожиті сировину й матеріали, а також тарифи на електроенергію й вантажні перевезення.
7.4. Аналіз прямих матеріальних витрат
Найбільша питома вага в собівартості промислової продукції займають витрати на сировину й матеріали.
На прямі матеріальні витрати на виробництво продукції впливають наступні фактори:
обсяг випуску продукції;
структура продукції;
рівень матеріальних витрат на одиницю продукції.
Ефективність використання матеріальних витрат у системі аналізу собівартості продукції оцінюється показником матеріалоємності. Матеріальні витрати на виробництво товарної продукції включають вартість сировини й матеріалів, напівфабрикатів власного виробництва, витрати на паливо, електроенергію на виробничі потреби.
Матеріалоємність продукції визначається відношенням вартості витрачених на виробництво матеріальних ресурсів до обсягу виробленої продукції.
У табл. 7.3 представлений аналіз матеріальних витрат на виробництво продукції.
Таблиця 7.3
Аналіз матеріальних витрат на виробництво продукції
Показники |
План |
Факт |
Абсолютне відхилення |
Темп росту, % |
1. Товарна продукція, тис. грн |
39770,0 |
40067,0 |
+297,0 |
100,7 |
2. Матеріальні витрати, тис. грн |
22151,8 |
19763,1 |
-2388,7 |
89,2 |
3. Загальні витрати, тис. грн |
33994,0 |
31646,8 |
-2347,2 |
93,1 |
4. Частка матеріальних витрат у загальних витратах |
0,652 |
0,624 |
-0,028 |
95,7 |
5. Матеріалоємність продукції (п. 2:п. 1) |
0,557 |
0,493 |
-0,064 |
88,5 |
6. Матеріаловіддача продукції (п. 1:п. 2) |
1,795 |
2,027 |
+0,232 |
112,9 |
З табл. 7.3 видно, що фактична матеріалоємність продукції знижується, це свідчить про економію матеріальних ресурсів на виробництво продукції.
До основних методів зниження матеріальних витрат можна віднести:
зменшення норм витрати металу (звичайно коефіцієнт співвідношення «брутто-нетто» становить 1,6 – 2,1). Скорочення цього показника буде сприяти прямої економії металу;
раціональне використання відходів, недопущення безповоротних втрат металу, повторне застосування стружки й відходів у мартенівському виробництві зменшує статтю витрат «Матеріальні витрати»;
застосування оптимальних режимів термообробки, сполучення первинної й вторинної термообробок з найменшими витратами без зміни експлуатаційних властивостей продукції.
