- •«Економічний аналіз»
- •Тема 1. Предмет, об'єкт і завдання економічного аналізу
- •1.1. Зміст, предмет, завдання економічного аналізу
- •1.2. Основні категорії економічного аналізу
- •1.3. Зв'язок економічного аналізу із суміжними науками
- •Тема 2. Методичні основи економічного аналізу
- •2.1. Поняття методу економічного аналізу і його характерні риси
- •2.2. Класифікація методів економічного аналізу
- •Тема 3. Види аналізу, його інформаційне забезпечення й організація економічного аналізу
- •3.1. Види економічного аналізу
- •3.2. Інформаційне забезпечення економічного аналізу
- •3.3. Організація економічного аналізу на підприємстві
- •Тема 4. Аналіз виробництва продукції, робіт, послуг
- •4.1. Значення й завдання аналізу виробництва продукції
- •4.2. Аналіз обсягу виробництва
- •Тема 5. Аналіз використання трудових ресурсів і витрат на оплату праці
- •5.1. Поняття, завдання й джерела інформації аналізу трудових ресурсів і витрат на оплату праці
- •5.2. Аналіз структури персоналу
- •5.3. Аналіз продуктивності праці та фонду заробітної плати
- •Тема 6. Аналіз основних засобів підприємства
- •6.1. Поняття, завдання й джерела інформації аналізу основних засобів підприємства
- •6.2. Аналіз динаміки та структури основних засобів підприємства
- •6.3. Аналіз технічного стану основних засобів
- •6.4. Аналіз ефективності використання основних засобів
- •Тема 7. Аналіз витрат на виробництво і собівартість продукції
- •7.1. Аналіз витрат на виробництво
- •7.2. Аналіз собівартості продукції за статтями калькуляції
- •7.3. Аналіз витрат на гривню товарної продукції
- •7.4. Аналіз прямих матеріальних витрат
- •7.5. Аналіз комплексних статей витрат
6.3. Аналіз технічного стану основних засобів
Технічний стан ОЗ характеризується двома показниками.
1. Коефіцієнт зношування – характеризує частину вартості ОЗ, що списана на виробництво продукції в попередніх періодах:
2. Коефіцієнт придатності – характеризує частину вартості ОЗ, що не перенесена на виготовлену продукцію.
При аналізі ці коефіцієнти дозволяють судити про ступінь зносу ОЗ. Як недолік проведення аналізу технічного стану ОЗ тільки за цими двома показниками слід зазначити те, що вони не враховують морального зносу ОЗ, а відображають тільки фізичний знос.
6.4. Аналіз ефективності використання основних засобів
Для узагальнюючої характеристики ефективності використання ОЗ у першу чергу використовується показник фондовіддачі.
Фондовіддача показує величину вартості виготовленої продукції, що доводиться на 1 гривню вартості ОЗ (може визначатися за товарною, валовою або реалізованою продукцією). Фондовіддача визначається як відношення обсягу виробленої продукції до середньорічної вартості ОЗ.
Зростання фондовіддачі вказує на підвищення ефективності використання основних коштів і є позитивною тенденцією в діяльності підприємства. Для підвищення фондовіддачі необхідно нарощувати обсяги виробництва продукції і знижувати середньорічну вартість цих коштів за рахунок ліквідації зношених, малопродуктивних і не використовуваних у виробництві ОЗ.
Розглянемо приклад аналізу фондовіддачі за даними табл. 6.5.
Таблиця 6.5
Вихідні дані для аналізу фондовіддачі
Показник
|
Базисний рік
|
Звітний рік
|
Відхилення |
|
Абсолютне, грн |
Відносне, % |
|||
Обсяг виробництва продукції, тис. грн |
1244 |
1340,2 |
96,2 |
7,7 |
Середньорічна вартість основних коштів, тис. грн |
340 |
350 |
10 |
2,9 |
Фондовіддача, грн/грн |
3,66 |
3,83 |
0,17 |
4,6 |
З метою більш глибокого аналізу ефективності використання ОЗ показник фондовіддачі можна розрахувати за їх активною частиною, до якої належить в значній мірі технологічне устаткування.
Тема 7. Аналіз витрат на виробництво і собівартість продукції
7.1. Аналіз витрат на виробництво
Витрати – це сукупність виражених у грошовій формі видатків підприємства, пов'язаних з виробництвом продукції, наданням послуг, виконанням робіт й їхньою реалізацією.
Відповідно до Національних стандартів бухгалтерського обліку, витратами звітного періоду називається зменшення економічної вигоди внаслідок вибуття активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу, за умови, що ці витрати можуть бути вірогідно оцінені.
Аналіз витрат на виробництво припускає вивчення витрат на виробництво всієї товарної продукції в розрізі економічних елементів. Елементи витрат – це однорідні за економічним змістом витрати.
Аналіз витрат за економічними елементами припускає:
вивчення динаміки елементів витрат, питомої ваги кожного елемента витрат;
оцінку виконання плану за сумою загальних витрат;
виявлення причин економії або перевитрат за кожною статтею витрат;
визначення резервів зниження собівартості.
До резервів належать: зниження норм витрат сировини й матеріалів; економія за рахунок заміни окремих матеріалів більш економічними; зниження відходів виробництва й браку; підвищення рівня продуктивності праці; режим економії й т.п.
Аналіз витрат за економічними елементами здійснюється шляхом порівняння планової суми з фактичною, або фактичною (звітною) сумою з аналогічними показниками попередніх періодів, розрахунку відхилень.
Аналіз витрат за економічними елементами представлений у табл. 7.1, з якої видно, що фактичні витрати вище планових на 1447 тис. грн., або на 2,6%. Перевитрата відбулася за такими статтями: заробітна плата й відрахування на соціальні заходи й амортизація основних коштів.
Таблиця 7.1
Кошторис витрат на виробництво продукції
Елементи витрат |
Звітний рік, тис. грн. |
Структура, % |
||||
План |
Факт |
Абсолютне відхилення, ± |
План |
Факт |
Абсолютне відхилення, ± |
|
Матеріальні витрати |
28929 |
28805 |
-124 |
51,9 |
50,4 |
-1,5 |
Витрати на оплату праці |
6720 |
7953 |
+ 1233 |
12,1 |
14 |
1,9 |
Відрахування на соціальні заходи |
2520 |
2668 |
+ 148 |
4,5 |
4,7 |
0,2 |
Амортизація основних засобів |
4620 |
5113 |
+493 |
8,3 |
8,9 |
0,6 |
Інші витрати |
1 2893 |
12590 |
-303 |
23,2 |
22 |
-1,2 |
Разом витрати |
55682 |
57129 |
+ 1447 |
100,0 |
100,0 |
- |
у тому числі: |
|
|||||
- змінні витрати |
22620 |
23115 |
495 |
40,7 |
40,5 |
-0,2 |
- постійні витрати |
33062 |
34014 |
952 |
59,3 |
59,5 |
0,2 |
По матеріальних витратах й іншим витратам спостерігається економія. Збільшилася сума як змінних, так і постійних витрат. Змінилася й структура витрат: зменшилася частка матеріальних витрат, інших витрат, а частка зарплати, відрахувань від зарплати й амортизація збільшилися.
