- •2. Християнська традиція: Томас Аквінт, концепція свободи волі.
- •3.Германське право: традиція, принцип дорадчості монарха, зародження конституційного контролю.
- •4. Англійська конституційна традиція.
- •5.Американський конституціоналізм і його вплив на європейський.
- •6.Український конституціоналізм.
- •7. Ліберальний конституціоналізм та лібертаріанці.
- •9. Соціетальний конституціоналізм.
- •11. Національний Конституціоналізм та криза Вестфальської системи.
- •13.Основні концепції прав людини.
- •14.Покоління прав людини.
- •15.Поняття сутності змісту основоположного права: поняття втручання, позитивних і негативних обов’язків держави.
- •17.Позитивні і негативні права людини і основоположних свобод.
- •18.Гарантії прав людини і основоположних свобод.
- •20.Поняття демократичної легітимності.
- •21.Народне представництво і суверенітет.
- •22.Природа представницького мандату.
- •23. Право на спротив тиранії.
- •25.Поділ влади.
- •26. Засадничі підстави судового конституційного контролю.
- •28.Верховнество парламенту.
28.Верховнество парламенту.
|
Верховенство парламенту — це сукупність предметів його відання та повноважень. це фундаментальний правовий принцип і правова доктрина, яка передбачає, що жодна людина не є вище закону, що ніхто не може бути покараним державою, крім як за порушення закону, і що ніхто не може бути засудженим за порушення закону іншим чином, ніж у порядку, встановленому законом. За обсягом компетенції парламенти поділяються на три групи: з абсолютно визначеною компетенцією, тобто обмеженою; з абсолютно невизначеною компетенцією, тобто необмеженою; з відносно визначеною компетенцією Парламенти з необмеженою компетенцією, які функціонують у країнах з парламентарними формами правління, де в «чистому» вигляді реалізовано принцип парламентаризму, що передбачає верховенство парламенту. Парламенти з відносно визначеною компетенцією — це парламенти, межі компетенції яких є відносно рухомими. Так, Конституція Швейцарії не містить чіткого критерію розмежування компетенції парламенту і уряду. Парламенти з абсолютно визначеною компетенцією — це такі парламенти, повноваження яких чітко визначені, тобто дається перелік питань, з яких парламент має право приймати закони. Парламент України за зазначеною класифікацією належить до парламентів з абсолютно визначеною, тобто обмеженою компетенцією. Компетенція Верховної Ради України встановлюється Конституцією та законами України. Конституція визначає компетенцію Верховної Ради України шляхом закріплення повноважень парламенту (ст. 85), а також кола відносин, які регулюються виключно законами України .
|
|
