1. Напад Німеччини на срср. Початок війни.

22 червня 1941р. о 3-й годині 30 хвилин Німеччина без оголошення війни напала на СРСР. У війну на боці Німеччини вступили також Фінляндія, Румунія, Угорщина, Італія, Словаччина. Допомогу надава-ли також Іспанія, Болгарія. Усього проти СРСР було спрямовано 190

дивізій – 153 німецькі і 37 дивізій країн – сателітів. Згідно плану «Барбаросса» ( було затверджено Гітлером 18 грудня 1940 р.) наступ здійснювався по 4-м головним напрямам:

• Група військ «Норвегія» - на Мурманськ;

• Група армій «Північ» - на Прибалтику, Ленінград;

• Група армій «Центр» - на Мінськ, Смоленськ, Москва;

• Група армій «Південь» - на Україну.

В оточенні Гітлера спершу планувалося, що Україна стане окремою державою, як союзниця Німеччини проти Росії. Ця ідея була підтримана українськими націоналістами. Проте, згодом Гітлер відкинув цю точку зору і Україну стали розглядати просто як німецьку колонію, джерело сировини. Німеччина планувала захопити СРСР за 2 – 2,5 місяця. До морозів німецька армія повинна була вийти на стратегічну лінію «Архангельськ – Астрахань». (стратегічний план «бліцкріг»).

Україну обороняли 2 фронти : Південно – Західний (командуючий генерал Кирпонос) і Південний (генерал Тюлєнєв).

Наступ німецьких військ був стрімким і рішучим. Гітлерівці мали перевагу у живій силі, але поступалися в літаках, танках, гарматах. Проте, 80% радянського озброєння було морально застарілим.

Червона Армія була організаційно не готовою дати відсіч ворогу. Адже радянське керівництво дотримувалося точки зору, що Німеччина не порушить договору від 23 серпня 1939р. і не нападе на СРСР. Тому військам було віддано наказ «не відповідати на провокації» з німецького боку. Існувала певна розгубленість серед військових. Цим скористалися німці. Вже в перший день війни СРСР втратив всю авіацію першої лінії – 1200 літаків.

В той же час, з перших днів війни Червона Армія чинила упертий опір ворогу, проявляючи зразки героїзму. З 23 по 29 червня 1941р. в районі Луцьк – Рівне – Броди сталася велика танкова битва. Радянсько – німецькі втрати становили 20 : 1. Головною причиною таких великих втрат був дефіцит палива , снарядів.

2. Мобілізаційні заходи радянської влади та евакуація.

З перших днів війни почалася мобілізація населення , ресурсів на відсіч ворогу.

Було створено Ставку Верховного Головнокомандуючого, Державний Комітет Оборони , які очолив Сталін. 3 липня Сталін виступив по радіо зі зверненням до народу. Він закликав населення країни активно включитися у боротьбу проти ворога.

До основних мобілізаційних заходів відносились:

• Призов до армії. Лише за липень – серпень 1941р. з України до армії було призвано 2,5 млн. осіб.

• Створення загонів народного ополчення. За перші місяці війни до народного ополчення вступило понад 1,3 млн. осіб.

• Створення винищувальних батальйонів та груп по боротьбі з диверсантами.

• Навчання цивільного населення військовій справі – володінню зброєю, вмінню надавати медичну допомогу.

• Спорудження оборонних укріплень ( виїзд населення «на окопи»);

• Перебудова народного господарства на воєнний лад. Промислові підприємства починають випускати воєнну продукцію: бронепоїзди, танки, міномети, снаряди та ін..;

• Евакуація до східних районів СРСР:

а) промислових підприємств, промислового обладнання ( верстати, машини), цінну сировину, продовольство, духовні цінності;

б) кваліфікованих робітників, інженерів, службовців;

Евакуація відбувалася швидкими темпами і часто під обстрілом ворожих літаків. Зокрема, завод «Запоріжсталь» було демонтовано за 45 діб.

Всього : з України було вивезено понад 550 великих підприємств, 30 тис. тракторів, 125 млн. пудів зерна, 6 млн. голів худоби. Перевезені до Уралу, Середньої Азії українські підприємства швидко монтувалися і починали випускати воєнну продукцію. З України виїхало понад 4 млн. осіб.