3. Жах голодомору і його наслідки.

Вивезення зернового фонду з колгоспів, насильницьке вилучення у селян їстівних запасів «буксирними бригадами» стали безпосередніми причинами великого голоду 1932 – 1933рр.. Найвищої точки голод досяг у січні – червні 1933р..

Щоб якось вижити, люди їли собак, кішок, жаб, птахів. Коли й це скінчилося то вживали мишей, пацюків, листя, кору дерев, трупи коней. Згодом поширилося і людоїдство. Вбивали і з’їдали як дітей так і дорослих. Вживали навіть трупи людей.

Виснажені голодом люди помирали прямо на вулицях, у хаті, на городі. Часто їх нікому було ховати. Померлі тижнями лежали в хатах. « Нестерпний сморід стояв за межами сіл» - згадував очевидець. Згодом в селі з’явилася посада – збирача трупів. Їх завданням було – протягом дня збирати трупи і закопувати їх у братських могилах на цвинтарі.

Частина селян, щоб врятуватися від голодної смерті, тікали до міста, а також до Білорусії, Росії, де голоду такого не було.

Від голоду в Україні померло від 3 до 7 млн. чоловік.

Голод 1932 -1933 рр. називають голодомором так як:

1. умисно насильно у селян вилучали зерно та інші харчі;

2. Держава не допомагала селянам харчами;

3. Селянам голодуючих сіл заборонялося їх покидати без спец. дозволу;

Селян умисно морили голодом. Тому голодомор 1932 -1933рр. називають ще геноцидом українського народу.

Згідно указу Президента України, в останню суботу листопада відзначають День пам’яті жертв голодомору 1932 – 1933 рр.

4. Придушення «українізації» в к. 20-х на поч.. 30-х рр..

Українізація, що розпочалася у 1923р., тривала до початку 30-х рр.. Вона принесла значні позитивні результати. Так українською мовою навчали 4/5 шкіл, 2/3 технікумів, 1/3 ВУЗів. У 2,6 рази збільшився обсяг книжкової продукції українською мовою. У 1938 р. з 84 театральних колективів 57 були україномовними. Українська мова залишалася мовою державних органів, художньої літератури, періодичної преси, наукової діяльності. В той же час, активно розвивалися мови і культури інших народів, що проживали в Україні. Зокрема, у 1938р. працювало шість театрів, які ставили спектаклі єврейською мовою, і по одному – молдавською, польською, німецькою, болгарською.

Проте, вже у другій половині 20-х рр.. і особливо з кінця 20-х рр.. посилюється опір українізації з боку офіційної влади. Українська мова поступово витісняється із сфери державного управління. Працівникам, які спілкувалися українською мовою, навішували ярлики «націоналістів», «самостійників». Українізацію стали називати «націоналістичним ухилом». Ті, хто виступав за українізацію все більше сприймаються як вороги соціалізму. На поч.. 30-х рр.. посилилася боротьба з ініціаторами українізації. Зокрема, М. Скрипника було звинувачено у контрреволюційній діяльності. Не витримавши цих звинувачень, 7 липня 1933р. він застрелився. Згодом будуть репресовані і інші керівники українізації. Проводилися репресії проти видатних вчених, діячів культури. Жертвами

сталінських репресій стали М. Кравчук ( математик), М. Бойчук ( художник), М. Зеров ( письменник), Д. Яворницький ( історик), Л. Курбас ( режисер), М. Хвильовий ( письменник) і багато інших. Українізація 20-х - поч.. 30-х рр.. сприяла відродженню української культури, науки, освіти, національної самосвідомості українців. Репресії, що почнуться на поч.. 30-х рр.. знищуть багатьох вчених, діячів культури, освіти. Тому, українське відродження ще називають «розстріляним відродженням».

ІІІ. закріплення нового матеріалу:

1. Коли селяни вперше пережили голодну зиму в період колективізації? Які її причини і наслідки?

2. Як селяни ставилися до праці у колгоспі у 1932 – 1933рр? Що робила радянська влада, щоб заохотити селян працювати в колгоспах?

3. Коли було прийнято «закон про п’ять колосків»? Розкрийте причини і наслідки його прийняття.

4. Чому Україна не змогла виконати план хлібозаготівлі у 1932р.?

5. Розкрийте причини голоду 1932 – 1933 рр.

6. Чим займалися «буксирні бригади»?

7. Як люди переживали голод?

8. Чому голод 1932 – 1833 рр. називають «Голодомором»?

9. Чому відродження 20-х – поч.. 30-х рр.. називають «розстріляним відродженням»?

ІV. Домашнє завдання : Л – 2 с. 279 - 343; конспект.

Тема № 17: Західноукраїнські землі в 1921 – 1939рр.

План :