5. Наука. Література і мистецтво.

Незважаючи на значні труднощі, українська наука у післявоєнний час досить активно розвивалася. У 1945р. в Україні функціонувало 267 наукових установ, що становило 83% довоєнної кількості. Головною науковою установою залишалася Академія наук УРСР, яку очолював видатний вчений-біолог О.Палладін.

У повоєнний час українські вчені досягли значних успіхів:

• Запуск першого в республіці атомного реактора у 1946р.;

• Виготовлення першої в Європі цифрової обчислювальної машини під керівництвом Сергія Лебедєва ( 1948-1950рр.);

• Запровадження нової автоматичної технології зварювання під керівництвом Є. Патона та ін..

Наука все більше пов’язувалася з виробничою сферою. Зокрема, було запропоновану нову технологію виплавлення сталі.

Були серйозні досягнення і у сфері медицини Учений – офтальмолог В. Філатов своїми методами лікування хвороб ока став відомий не лише в СРСР, а й за кордоном.

Великої шкоди розвитку сільськогосподарській і біологічній науці завдав президент Всесоюзної академії сільськогосподарських наук Т. Лисенков. Маючи підтримку Сталіна, він затаврував науку генетику. Він назвав генетику «продажною дівкою імперіалізму». Вчені – генетики зазнавали репресій і переслідувань. Антинаукова теорія Т. Лисенкова, його діяльність і період, коли він очолював Всесоюзну академію с/г наук дістала назву «лисенківщина».

Страшні лихоліття війни, перебування радянських людей за кордоном , змінили психологічний клімат у суспільстві в бік певної демократизації. Люди стали більш сміливо і відверто висловлювати свої думки. Це , зокрема, проявлялося і у діяльності літераторів, митців. Це дуже лякало Сталіна та його оточення. Адже сталінський репресивний режим міг існувати лише при повному контролі над суспільством. Тож у повоєнний час відновлюється ідеологічний тиск влади на творчу інтелігенцію. Ця політика дістала назву «ждановщина». Вона пов’язана з діяльністю секретаря ЦК ВКП(б) А. Жданова. Під його керівництвом проводився процес відновлення «ідеологічної чистоти» радянського суспільства. За період з 1946 по 1948р. було прийнято ряд партійних постанов по посилення ідеологічного впливу на літературу і мистецтво. Зокрема, 4 жовтня 1946р. вийшла постанова ЦК КП(б)У «Про журнал «Вітчизна», в якій редакція журналу критикувалася за «національну обмеженість,..ідеалізацію пережитків минулого..».В літературі і мистецтві значно посилилася цензура. Жорстко контролювався зміст матеріалів газет, журналів, радіопередач. У 1947р. було заборонено приватну торгівлю книжками. «Ждановщина» проявлялася, зокрема, у боротьбі з «націоналізмом». В Україні боротьбу з «українським буржуазним націоналізмом» очолив Л.Каганович. Її жертвами стали сотні літераторів, діячів мистецтва. Серед них, зокрема, А. Малишко, П. Панч, М. Рильський, Ю. Яновський, Остап Вишня, В. Сосюра, О. Довженко та інші. Під подвійний прес цензури потрапили суспільні науки. Зокрема історична наука.

6.Становище творчої інтелігенції. Ідеологічні кампанії.

Становище творчої інтелігенції у післявоєнний час було досить складним. Творити в умовах постійного ідеологічного тиску було дуже складно і небезпечно. Сталінський режим проводив одну за другою ідеологічні кампанії, що створювало у суспільстві постійну напруженість. Найбільш відомими з них були боротьба з «українським буржуазним націоналізмом» і боротьба з «космополітизмом».

«Космополітизм» - теорія, що проповідує байдуже ставлення до Батьківщини, свого народу, заперечує патріотизм, національну культуру, встановлення світового громадянства.

«Зворотною стороною буржуазного націоналізму є безрідний космополітизм, який особливо проявляється в плазуванні перед буржуазною культурою і в низькопоклонстві перед іноземщиною. Безрідний космополітизм є прапором міжнародної реакції та ідейною зброєю в боротьбі проти сил демократії і соціалізму.» (директор Інституту історії України АН УРСР О. Касименка 20 квітня 1950р.)

Боротьба з космополітизмом завдала великої шкоди літературі і мистецтву СРСР. Зазнала репресій значна частина творчої інтелігенції.

ІІІ. Закріплення нового матеріалу:

1. У чому полягали особливості індустріалізації, культурної революції на Заході України у повоєнний час?

2. Коли і чому було ліквідовано УГКЦ?

3. Які цілі переслідувала УПА у своїй боротьбі проти радянської влади?

Чи можливо було їх досягнути у повоєнний час?

4. Розкрийте особливості розвитку освіти у повоєнний час. У чому полягали її недоліки?

5. У чому полягали досягнення української науки у повоєнний час?

6. Що таке «лисенківщина»? Розкрийте її зміст і наслідки.

7. Що таке «ждановщина»? Які її причини і наслідки?

8. Розкрийте зміст і наслідки основних ідеологічних кампаній в СРСР у післявоєнний час.

ІV. Домашнє завдання : Л – 3 с. 80 - 99;

Додаткова л – 1 с.610 - 619, конспект.

Тема № 23: Внутрішньополітичне становище України. ХХ, ХХІІ з’їзди КПРС.

План :

1. Початок десталінізації. ХХ, ХХІІ з’їзди КПРС і прискорення реабілітації жертв сталінських репресій.

2. М.С. Хрущов – лідер періоду «відлиги».

3. Культура і духовне життя в Україні ( др.пол.50-х – п.п.60-хрр.)

4. Дисидентський рух 60-х рр.. Релігійна політика.

І. Повторення пройденого матеріалу:

1. У чому полягали особливості індустріалізації, культурної революції на Заході України у повоєнний час?

2. Коли і чому було ліквідовано УГКЦ?

3. Які цілі переслідувала УПА у своїй боротьбі проти радянської влади?

Чи можливо було їх досягнути у повоєнний час?

4. Розкрийте особливості розвитку освіти у повоєнний час. У чому полягали її недоліки?

5. У чому полягали досягнення української науки у повоєнний час?

6. Що таке «лисенківщина»? Розкрийте її зміст і наслідки.

7. Що таке «ждановщина»? Які її причини і наслідки?

8. Розкрийте зміст і наслідки основних ідеологічних кампаній в СРСР у післявоєнний час.

ІІ. Робота з матеріалом теми: