2. Операція «Вісла» та її наслідки.

Загони УПА діяли також і на території тих українських земель, що відійшли до Польщі - Лемківщини, Посяння, Підляшшя, Холмщини. Населення цих земель підтримувало боротьбу УПА. Тож, щоб підірвати діяльність УПА, уряд Польщі, по домовленості з керівництвом СРСР і Чехословаччини , здійснив акцію по переселенню українського населення з цих земель на північ і захід Польщі. Ця акція отримала назву операція «Вісла». Під час операції «Вісла» ( квітень-липень 1947р.)було ліквідовано близько 3,5 тис. українських збройних формувань, убито майже 8 тис. бійців УПА. Зазнали втрат також польська і радянська сторони. Було депортовано 141 тис. українців. Вони перебували під адміністративним наглядом і не мали права змінювати місце перебування. Поставо вони втрачали ознаки своєї національної ідентичності. На звільнені від українців землі польський уряд заселив 14 тис. поляків. Знищувалися пам’ятки історії, культури українців. Було знищено понад 100 храмів.

ІІІ. Закріплення нового матеріалу:

1. Коли в УРСР було відновлено наркомат закордонних справ і хто його очолив?

2. На підставі чого УРСР було визнано країною – засновницею ООН?

3. Розкрийте участь українських дипломатів у міжнародних організаціях.

4. Які адміністративно – територіальні зміни УРСР відбулися у повоєнний час?

5. Як радянська влада поставилася до людей, що насильно були вивезені на примусові роботи до Німеччини і Австрії і до тих, хто проживав на окупованій території?

6. Яких втрат зазнала українська економіка під час війни?

7. Розкрийте основні завдання і труднощі відбудови народного господарства.

8. Як грошова реформа 1947р. і скасування карткової системи вплинули на рівень життя народу?

9. У чому полягали особливості «радянізації» на Заході України у повоєнний час?

10. Які цілі переслідувала УПА і чи могла вона їх досягти у післявоєнний час?

11. Коли і чому було розпущено УГКЦ?

12. Які причини і наслідки операції «Вісла»?

ІV. Домашнє завдання : Л – 3 с. 68-80, 86-88;

Додаткова л – 1 с.602 - 609, конспект.

Тема № 22:Відновлення політики радянізації в західних областях України. Особливості суспільно – політичного життя УРСР.

План :

1. Відновлення політики радянізації в західних областях України.

2. Становище церкви. Ліквідація УГКЦ.

3. Боротьба ОУН і УПА.

4. Відбудова системи освіти.

5. Наука. Література і мистецтво.

6. Становище творчої інтелігенції. Ідеологічні кампанії.

І. Повторення пройденого матеріалу:

1. У чому полягали особливості «радянізації» на Заході України у повоєнний час?

2. Які цілі переслідувала УПА і чи могла вона їх досягти у післявоєнний час?

3. Коли і чому було розпущено УГКЦ?

4. Які причини і наслідки операції «Вісла»?

ІІ. Робота з матеріалом теми:

1. Відновлення політики радянізації в західних областях України.

Після визволення Західної України від німецьких окупантів сюди знову повернулася радянська влада. Відновилася радянізація західних областей. Було розгорнуто індустріалізацію, колективізацію, «культурну революцію».

Особливості індустріалізації на Заході України:

• Вищі ніж у східних областях темпи промислового розвитку;

• Збільшення продукції обробної промисловості ( деревообробної, паперової, хімічної промисловості);

• Поява нових галузей промисловості – машинобудівна

( автомобільна ), приладобудівна, взуттєва, трикотажна, рибопереробна в Ізмаїльщині

• Активно розвивалася нафтогазова, вугільна промисловість. З 1951р. західноукраїнський газ почав надходити до Москви.

За роки ІV п’ятирічки промислове виробництво Західної України зросло на 230%. На кінець п’ятирічки тут нараховувалося понад 2,5 тис. великих і середніх промислових підприємств.

Як і на іншій частині України, в ході індустріалізації , перевага приділялася розвитку важкої промисловості. Легка, харчова промисловість значно відставала.

Розвиток промисловості потребував великої кількості освічених кваліфікованих кадрів. Тому питанням освіти на Заході України приділялася велика увага. В Західну Україну направлялися тисячі інженерів, вчителів, лікарів викладачів, науковців зі східної України. Велика увага приділялася ліквідації неграмотності. У 1950/1951 навчальному році в школах на Заході України працювало понад 60 тис. вчителів, тобто майже в 6 разів більше ніж до війни. Функціонувало 25 вузів. Кількість студентів збільшилася в 10 разів. Великі позитивні зміни у сфері освіти і культури дістали назву – «культурна революція».

Недоліками «культурної революції» було: насадження комуністичної ідеології, культу Сталіна і ВКП(б) – КПРС, русифікація освіти ( у 1953р. навчання у вузах Західної України велося переважно російською мовою).

Змінилася соціальна структура населення Західної України. До Західної України приїхали десятки тисяч робітників, інженерно-технічних працівників, управлінців з великих підприємств СРСР. Тож , тут зростає частка населення, яка активно підтримувала радянську владу.

Після війни на Заході України відновилася колективізація сільського господарства. Проводилася велика агітаційна робота серед селян про вигідність колгоспів для селян. Проте, селяни не поспішали вступати до колгоспів. Цьому сприяв і голод 1946-1947 рр. . Тоді радянська влада почала колективізацію примусовими методами і на поч.. 50-х рр.. колгоспи об’єднували вже 95% селянських господарств. Значна частина селян були проти колективізації. Частина їх ставала до лав УПА. Невдоволених селян влада депортувала у східні райони СРСР. У 1946 – 1947рр. було виселено 500тис. західних українців.