1. Участь України в роботі оон та інших міжнародних організаціях у післявоєнний час.

У березні 1944р. в УРСР було створено Народний комісаріат закордонних справ, який очолив Д. Мануїльський. Це дозволило українським дипломатам брати участь в роботі міжнародних організацій на рівні з представниками інших країн.

Велика роль України у розгромі фашизму, великі втрати, яких вона зазнала, не залишилися не поміченими провідними країнами світу. Україну було визнано країною-засновницею ООН. На установчій конференції ООН, яка проходила у Сан – Франциско з 25 квітня по 26 червня 1945р., Україна, разом з іншими п’ятьдесятьма країнами-засновницями, підписала Статут ООН. Метою створення ООН проголошувалася підтримка міжнародного миру і безпеки.

Українські дипломати брали активну участь в роботі ООН. У 1948-1949рр. УРСР була постійним членом Ради безпеки ООН. Українська дипломатія брала активну участь також в роботі багатьох інших міжнародних організацій. Зокрема, в роботі Паризької мирної конференції у 1946-1947рр. з питань роззброєння та підписання мирних договорів із колишніми союзниками Німеччини та ін.. У перші повоєнні роки УРСР уклала 60 міжнародних угод, вона була членом 20 міжнародних організацій.

2. Адміністративно – територіальні зміни урср.

Після ІІ світової війни відбулися територіальні зміни УРСР. Ці зміни стосувалися також сусідніх держав Чехословаччини, Польщі, Румунії.

У червні 1945р. СРСР і Чехословаччина підписали договір, за яким Закарпаття входило до складу УРСР. 27 січня 1946р. указом Президії Верховної Ради СРСР проголошувалося створення у складі УРСР Закарпатської області з центром у м.Ужгород.

16 липня 1945р. договором між Польщею і СРСР встановлювалася нова лінія радянсько-польського кордону. Вона зміщувалася від 5 до 30 км на схід від «лінії Керзона».

10 лютого 1947р. Румунія і СРСР підписали договір, яким визнавалася лінія кордону УРСР у межах 1940р.. До України поверталися землі Північної Буковини, Хотинщини, Південної Бессарабії.

Територіальні зміни супроводжувалися взаємним переміщенням великих мас населення – з УРСР до Польщі і навпаки, з Чехословаччини до УРСР і навпаки.

2. Внутрішньополітичне становище урср. Відбудова народного господарства.

Перемога над Німеччиною сприяла розвитку самосвідомості радянського суспільства. Підвищується рівень власної гідності людей.

Подібні процеси відбувалися і в Україні. Українці з повним правом вважали себе народом – переможцем. Загальні людські втрати України становили 14 млн. осіб. Матеріальні збитки становили 42% від загальних втрат СРСР.

Проте, сталінський режим намагався не допустити розвитку цих демократичних настроїв у суспільстві. Тож, після війни відновилися репресії, посилилася цензура. З 1945р. по 1947р. до України повернулися з Німеччини 1 млн. 250 тис. осіб, що були насильно вивезені на роботи. Майже кожного четвертого з них було звинувачено у державній зраді і засуджено. З підозрою ставилися і до тих, хто перебував на окупованій території. Щоб придушити розвиток національної самосвідомості українців, посилюється боротьба з «українським буржуазним націоналізмом». Цю боротьбу очолив перший секретар ЦК КП(б)У Л. Каганович. У 1947р. відбулися перші повоєнні вибори до Верховної Ради УРСР та місцевих рад. Вони, як і всі попередні, були безальтернативними – «вибори без вибору». У 1946р. Рада Народних Комісарів УРСР перейменована на Раду Міністрів УРСР. У 1949р. було затверджено нові герб, гімн, прапор УРСР.

Економіка України двічі зазнала руйнування – у 1941 – 1942рр. - під час відступу Червоної армії і у 1943-1944рр. – під час її наступу. Матеріальні збитки УРСР становили 42% від загальних втрат СРСР. З тих підприємств, що були евакуйовані, повернули лише 25%.

Відбудова економіки починалася з моменту визволення території від загарбників. У вересні 1944р. виплавила перший чавун доменна піч заводу ім. Петровського. Централізовано в межах всієї УРСР відбудова почалася у 1946р.. У серпні 1946р. Верховна Рада УРСР затвердила ІV п’ятирічний план на 1946 – 1950рр..

Основне завдання п’ятирічки – довести розвиток економіки до довоєнного рівня і по можливості його перевищити.

Першочергова увага приділялася розвитку важкої промисловості, транспорту, електроенергетиці.

Умови відбудови:

• Великий обсяг відбудовчих робіт;

• Дефіцит кваліфікованої робочої сили, будівельних матеріалів, коштів, робочих інструментів, транспортних засобів;

• Опора лише на власні сили. Міжнародна економічна і політична блокада СРСР , відсутність допомоги ззовні ( «холодна війна»).

• Голод 1946-1947рр.;

• Посилення політичних репресій в СРСР ( «ждановщина», боротьба з «українським буржуазним націоналізмом»).

Велику роль у відбудові відіграли жінки. Успішно замінюючи чоловіків, вони працювали будівельниками, металургами, шахтарями. Активним учасником відбудови була молодь.

Завдяки великим зусиллям народу обсяг валової промислової продукції збільшився у 4,4 рази. Економіка на 1950р. в основному була відбудована. Заводи Дніпропетровська ,зокрема, ім.. Г. І. Петровського, ім.. К. Лібкнехта, ім.. В.Бабушкіна, паровозоремонтний та ін.. достроково виконали п’ятирічний план.

Сільське господарство розвивалося більш повільно. Основною робочою силою стали жінки та підлітки. Не вистачало техніки. 66% господарств не мали тяглової сили. Інколи жінки самі впрягалися в плуги. До роботи в колгоспах широко залучалася і праця неповнолітніх. Було встановлено мінімум трудоднів, яку необхідно було виробити за рік – для дорослих – 150 трудоднів, а для підлітків з 12 років – 50.

Великим нещастям для українців став голод 1946-1947рр. Від голоду померло 1 млн. чол..

Недоліки відбудови:

• Відбудова відбувалася на морально застарілій матеріально – технічній базі;

• Відродження командної економіки;

• Недостатня увага розвитку легкої, харчової промисловості,сільського господарства.

Рівень життя населення був досить низьким. Відчувався широкий дефіцит продовольства, взуття, шкарпеток, зубних щіток та ін.. Великою проблемою був дефіцит житла. Житла потребували понад 10млн. осіб. Проблемою для влади була велика кількість інвалідів. Отримуючи мізерні пенсії, вони фактично були позбавлені державного піклування.

Важливою подією стала грошова реформа 14 грудня 1947р.. Одночасно було скасовано і карткову систему розподілу товарів. В результаті, ціни виросли втричі, а зарплата у два рази. Черги зникли, прилавки магазинів були повні товарів,але для людей вони часто не доступними. Під кінець четвертої п’ятирічки життя поступово покращувалося. З 1949р. щорічно знижувалися ціни. Відновилися відпустки на виробництві. Рівень життя сільського населення був значно нижчим. Колгоспники не мали державних пенсій, права на щорічні відпустки.