Тема № 16:Голодомор 1932 – 1933рр. в Україні.

«Розстріляне відродження».

План :

1. Причини й передумови голодомору.

2. Діяльність буксирних бригад початок голодомору.

3. Жах голодомору і його наслідки.

4. Придушення «українізації» в к. 20-х на поч.. 30-х рр..

І. Повторення пройденого матеріалу:

1.Коли було проголошено курс на індустріалізацію і які цілі вона переслідувала?

2.Розкрийте причини і необхідність індустріалізації.

3.Поясніть вислів «сталінський стрибок в індустріалізацію».

4.З якою метою проводилося соціалістичне змагання в період індустріалізації ? В чому полягає значення індустріалізації?

5.Що таке колективізація с/г? Розкрийте її цілі.

6.Що стало приводом до масової колективізації?

7.Розкрийте хід масової колективізації та її наслідки.

8.Розкрийте причини і зміст політики розкуркулення.

9.Які наслідки розкуркулення?

Хронологічний диктант:

Що сталося:

ІІ. Робота з матеріалом теми:

1. Причини й передумови голодомору.

Одним з найстрашніших злочинів сталінізму проти українців став організований ним голод 1932 - 1933рр. , що увійшов в історію як «голодомор».

Агітуючи селян вступати до колгоспів, радянська влада розповідала про вигідність колективної праці, обіцяла їм щасливе майбутнє. І що колгоспи не мов би і створюються саме для цього.

Проте, в дійсності, головним завданням колгоспів , їх «першою заповіддю», стане виконання держаного плану хлібозаготівлі. Колгоспники мали право отримати зерно лише після виконання плану хлібозаготівлі. Так як ці плани були занадто великими то селянам на їх трудодні зерна фактично не залишалося. Тож селяни голодували і навіть вмирали від голоду. Вперше це сталося у 1931р.. Голод тривав до весни 1932р. Від голоду померло 150 тис. селян.

Це стане шоком для селян. Вони масово не виходитимуть на роботу. Щоб заохотити селян все ж працювати в колгоспі, радянська влада роздавала їм обіди під час польових робіт, а також зерновий аванс з нового врожаю 1932 р. ще до виконання плану хлібозаготівлі.

Масово не працюючи в колгоспах, селяни, щоб прохарчуватися змушені були вдаватися до розкрадання колгоспного майна. Влітку 1932р. це розкрадання набуло масового характеру. Щоб зупинити це 7 серпня 1932р. вийшов «Закон про п’ять колосків» ( постанова ВЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та про зміцнення суспільної соціалістичної власності». Згідно цього «закону» мінімальний термін ув’язнення становив 10 років. передбачалася і смертна кара.

Селяни масово виходили з колгоспів, переселялися до міста, виїздили за межі України. Щоб зупинити цю втечу, у грудні 1932р.

було введено систему внутрішніх паспортів з припискою за місцем проживання. Селянам паспорти не видавали.

Врожай у 1932р. був меншим ніж у 1931р..

Причини :

• Погана організація посівної;

• Неврожай внаслідок посухи. В результаті, Україна не могла виконати план хлібозаготівлі на 1932р. . План зменшували вдвічі, але він також не був виконаний. Тож щоб виправити ситуацію, у жовтні 1932р. в Україну було направлено з Москви державну комісію на чолі з Молотовим.

Були прийняті слідуючи рішення:

• Вилучення всіх колгоспних фондів ( страхового, дитячого, посівного ін…);

• Конфіскація зерна у селян;

• Застосування натуральних штрафів;

• Створення буксирних бригад ін..

Незважаючи на те, що колгоспи здали все своє зерно, план хлібозаготівлі на 1932р. не було виконано. Тож було прийнято рішення, щоб своє зерно здали селяни. Так як селяни не хотіли здавати зерно, було створено спеціальні бригади з комуністів, комсомольців, бідняків, які ходили по дворах і насильно забирали зерно.

2. Діяльність буксирних бригад початок голодомору

Завданням «буксирних бригад» було вилучати у селян зерно. У селян вилучали не лише зерно, а й так звані «натуральні штрафи» - м’ясо, картоплю, сало, сушку і т.ін.. Фактично, вилучалося все їстівне. Так як діяльність «буксирних бригад» ніхто не контролював, то вони поводили себе брутально і часто злочинно.

Ось уривок з документу від 18 лютого 1932 р. «..Буксирна бригада ..викликала вночі середняків і бідняків, посадила їх на підводи,вивезли по морозі в поле, розділи і залишили в степу. А через деякий час привезли їх і мучили знову, душили за горло, побили їх.» Ось наступний документ: «У 1932р. актив з бідноти ходив по хатах, по городах, заглядали під стріхи. Слідом за ними їхала гарба, в яку складали все знайдене. Забирали все на світі, не залишали навіть на посів, на їжу. Вечорами часто члени активу збиралися у хаті однієї жінки, вона їм гнала самогон, а вони їй привозили курей, щоб вона їм варила їсти.»

Буксири забирали буквально все їстівне. Навіть горох, квасолю, соняшник, насіння динь, кавунів, буряків. Забирали все – не випадково ж «буксирів» ще називали «червоною мітлою». Забираючи все їстівне у селян, «буксири», тим самим, прирікали їх на голодну смерть.