4. Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 32

1. Загальні властивості інформації.

Якщо людині розповідають щось, до сприймання чого вона ще не готова, наприклад звертаються англійською мовою раніше, ніж людина вивчила цю мову, то ця людина з почутого повідомлення винесе зовсім іншу інформацію (повідомлення є для такої людини незрозумілим), ніж це було б, коли б людина попередньо вивчила англійську мову.

Слід пам'ятати, що надто велика кількість повідомлень чи їх невчасність так само обеззброює людину, як і відсутність повідомлень.

Для прийняття правильних рішень повідомлення повинно бути повним. Зайві (надлишкові) повідомлення (зайва інформація, тобто шум) відволікають увагу і заважають швидко і вчасно знайти правильне рішення і навіть можуть призвести до неправильних висновків і прийняття на їх основі неправильних рішень. Неповнота ж повідомлень так само може призвести або до неправильних висновків, або до їх невчасності, оскільки доведеться втрачати час на пошуки уточнюючої інформації.

Наприклад, у різноманітних змаганнях намагаються дезінформувати суперника, надаючи з одного боку неповну інформацію про об'єкт, що його цікавить, а з іншого — багато сторонніх, схожих на правдиві, повідомлень, які навмисне організовано так, щоб суперник зробив неправильні висновки і прийняв на їх основі рішення, вигідні протилежній стороні. Так організовану інформацію, призначену для спантеличування суперника, називають дезінформацією.

Об'єктивну інформацію можна одержувати за допомогою нормально працюючих датчиків, вимірювальних приладів. Повідомлення об'єктивне, якщо воно не залежить від судження будь-кого.

Властивості повідомлень: 1) Об'єктивність повідомлення - інформація об'єктивна, якщо вона не залежить від суджень будь-кого; 2) Вірогідність повідомлення - повідомлення вірогідне, якщо інформація, яку воно несе, відповідає істинному стану речей; 3) Повнота повідомлення - повідомлення повне, якщо його достатньо для виведення правильних висновків і прийняття правильних рішень; 4) Актуальність (своєчасність) повідомлення - повідомлення актуальне (своєчасне), якщо воно важливе в даний момент часу; 5) Корисність (практична цінність) повідомлення - корисність повідомлень оцінюється за тими завданнями, які можна розв'язати з їх використанням; 6) Зрозумілість повідомлення - повідомлення зрозуміле, якщо при його сприйманні не виникає потреби у додаткових повідомленнях (не виникає запитань).

2. Міжнародні книжкові ярмарки і їхня роль у прогресі світової книговидавничої справи.

1. Франкфуртський книжковий ярмарок

Франкфуртський книжковий ярмарок (нім. Frankfurter Buchmesse) – найбільший у світі. Щорічно проходить у середині жовтня в німецькому місті Франкфурт-на-Майні.

Франкфуртський книжковий ярмарок існує із середини XV ст. У той час до Франкфурта приїздили друкарі зі Швейцарії, Голландії, Англії, Польщі, Італії та Франції, щоб обмінятися своїми книгами. У середині XVІІ ст. Лейпциг як центр другого німецького книжкового ярмарку перейняв лідерські позиції в Німеччині. Проте обидві книжкові виставки призупинилися наприкінці ХІХ ст. – спочатку франкфуртська, а потім і лейпцизька. На початку Першої світової війни Лейпциг відновив свою традицію книжкового ярмарку, а згодом – у 1920-х рр. Франкфурт зробив так само. Однак ці ініціативи довго не проіснували.

Сучасний Франкфуртський книжковий ярмарок почався у 1949 р. з 200 німецьких учасників. 1954 р. вперше міжнародних учасників ярмарку було більше, ніж німецьких, а саме 534 з 19 іноземних країн проти 524 з Німеччини.

Директори Франкфуртського книжкового ярмарку: Вольфганг Мюллер (1949–1956), Зігфрід Тауберт (1957–1974), Пітер Вайтхас (1973–2000), Лоренцо Рудольф (2000–2002), Фолькер Нойман (2002–2004) і Юрген Боос (з 2005).