4. Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 17

1. Майстерність публіциста у роботі над жанром нарису (проблемного, портретного й подорожнього).

Нарис - це короткий оповідний твір, основною метою якого є образна ілюстрація або образна інформація.

З одного боку, нарис будується за законами художньої літератури, а з іншого - публіцистики і науки Відповідно до цього виділимо наступні типи композиційних структур: 1. Хронікальна побудова нарису (опис явищ, подій, життя в їх часовій послідовності). 2. Побудова, заснована на логіці причинно-наслідкових зв'язків (нарис-дослідження, аналіз, де немає розповіді про подію, явище чи етап життя героя «у часі», а розповідь будується за принципом не часової, а логічній послідовності. В основі цих структур лежить не логіка викладу, як у першому випадку, а логіка дослідження. 3. Так звана есеїстична, вільна форма побудови, заснована на складних асоціативних зв'язках і образних узагальненнях. Ця форма найпоширеніша в практиці газетного нарису. Вона, як правило, поєднує в собі елементи обох попередніх типів і характеризується найбільшою поліфонічністю, багатогранністю, різноманіттям композиційних прийомів і засобів. Розглянемо, як же в нарисі використовуються подібні типи зв'язків. Перший тип композиційної структури нарису - хронікальний - вирізняється наявністю подієвого центру. У даному випадку нарис вибудовується виходячи з послідовної зміни різних періодів, епізодів та дій. «Період - спосіб відображення тривалого відрізка діяльності героя, коли передаються типові для цієї діяльності дії. Епізод ж - своєрідний крупний план, виривання моменту (обмеженого відрізка) з процесу чи події. Одинична дія - відображення такого етапу діяльності, який за нормальних обставин займає небагато часу і не розгортається в епізод».Існують два принципи Відображення події в нарисовому творі: пряма і зміщена хронологія. При прямому хронологічному відображенні автор розгортає оповідання, послідовно описуючи найбільш значні моменти з життя героя. При зовнішній простоті в написанні такого нарису журналіста чекає низка труднощів. Перша з них пов'язана з компонуванням життєвого матеріалу. Друга проблема пов'язана з динамікою розповіді - уповільнений опис біографічних даних навряд чи когось може зацікавити. Тому бажано, щоб опис в нарисі мав подієву канву. Другий тип композиційної структури нарису - логічний - заснований на логіці причинно-наслідкових зв'язків. У таких творах автору важливо показати розвиток власної думки за рахунок висунення системи положень і доказів. Третій тип нарисної структур - есеїстична, вільна форма побудови нарисового матеріалу - вимагає від нарисовця особливої майстерності, тому що тільки на перший погляд може здатися, що тут закони композиції не діють. Як відзначають теоретики, «третій тип композиційної структури найбільш зручний для короткого газетного матеріалу, а тому й самий поширений, поєднує в собі елементи першого і другого типів, а також безліч інших форм. Матеріали третього типу відрізняються найбільшою поліфонічністю композиційних прийомів, найбільшою свободою побудови і строкатістю малюнка. У журналістській практиці часто побутують вирази: мозаїчна, ступінчаста, есеїстична, асоціативна композиція. Рух думки з'єднується тут картинкою або епізодом, ліричні і філософські роздуми з елементами гострої фабули. Це вільний ланцюжок асоціацій за подібністю і думок, образів, мотивів, близькість за часом і простором».

2. Особливості започаткування й організації видавничого бізнесу.

3. Галузеві норми редагування інформаційної літератури.

4. Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. знаків).