Екзаменаційний білет № 15

1. Архітектоніка сюжету. Драматургія дії (експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка). Кульмінація як вища точка конфлікту.

2. Економіко-правові засади видавничого бізнесу.

3. Політичні та релігійні норми редагування.

На поставлене запитання можна знайти опосередковану відповідь у чинному законодавстві. Згідно зі ст. 26 Закону "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" й ст. 39 Закону "Про телебачення і радіомовлення" кожен працівник ЗМІ, втому числі й редактор, повинен дотримуватися програми діяльності й виконувати статут ЗМІ. Оскільки деякі ЗМІ є органами партій, то й їх редактори згідно зі статутом повинні дотримуватися програм діяльності цих партій, а, отже, використовувати під час редагування політичні норми. Невиконання статутних, а, значить, і програмних вимог ЗМІ може спричинити звільнення працівника з посади.

Коли редактор працює в ЗМІ, який є офіційним органом зареєстрованої політичної партії, він повинен враховувати політичні норми, зафіксовані в програмі цієї партії.

Коли ж партійні норми цього ЗМІ починають суперечити політичним поглядам редактора, йому краще змінити місце праці.

Релігійні норми

Близькими до політичних є також норми редагування релігійної літератури. їх встановлюють уповноважені релігійні органи, офіційно зареєстровані в Міністерстві юстиції України. Як правило, ці норми зафіксовані в письмовій формі; вони суворіші й категоричніші, ніж політичні.

Коли редактор працює в ЗМІ, який є офіційним органом зареєстрованої релігійної організації (конфесії"), він повинен враховувати норми цієї релігії.

Коли ж релігійні норми цього ЗМІ починають суперечити релігійним поглядам редактора, йому краще змінити місце праці.

Інші релігійні норми редактор може контролювати за довідковою літературою .

4. Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 16

1. Майстерність публіциста у роботі над жанром статті.

Стаття - це один з основних жанрів публіцистики, який характеризується постановкою й розробкою проблеми на основі аналізу явищ, зіставлення фактів й теоретичних узагальнень. На сьогодні більш-менш визначена палітра різновидів статті. Так, З.Смелкова та Л.Ассуїрова говорять про проблемну статтю, науково-популярну, загальнодослідницьку, полемічну, статтю-огляд та ін. О.Тертичний називає загальнодослідницьку статтю, практико-аналітичну, полемічну. Д.Григораш згадує статтю загальнополітичну, передову, теоретичну, пропагандистську, проблему(постановчу), публіцистичний коментар, нотатки публіциста (а як позавидові: редакційну, журнальну та ін.).Об'єкт аналізу в статті - група фактів чи проблема. О.Грабельников. розглядаючи жанр статті, перераховує такі її види: передова (має свої різновиди -загальнополітична, пропагандистська, проблемна, оперативна), теоретико-пропагандистська, проблемна (постановча).Предмет жанру - суперечності і проблеми, які містяться в актуальних ситуаціях і процесах, у завданнях, що витікають з них, та в умовах їх розв'язання, впорядкування. у перспективах, закономірностях суспільного розвитку.Автор має посідати особливу позицію: авторське "я" є більш об'єктивним, ніж з "я" автора нарису і навіть "я" репортера. Журналіст має бути аналітиком. об"єктивним і безпристрасним. Авторське "я" статті є близьким до авторського "ми" чи то наукового "я".Стаття виконує особливу функцію - роз'яснює читачам як суспільну, так і приватну значимість актуальних процесів, ситуацій, явищ, їх причинно-наслідкові зв'язки, дії, пов'язані з предметом відображення в публіцистиці.Варто зазначити, що до кожного різновиду статті висуваються свої вимоги. Так, наприклад, наукова стаття опублікована на сторінках масового видання має передбачати наступне: по-перше, предметно-науковий рівень (безпосередній опис реалій, інструментів, експериментів, наукових проблем); по-друге, рівень публіцистичний, пов'язаний із авторським "я" (популяризація, коментування, публіцистичне узагальнення та ін.). Якщо ж видання спеціалізоване, то зазначені рівні мають бути змінені. Натомість основною темою проблемної статті має бути проблема, яка повинна бути суспільно значимою, розкритою переконливо й об'єктивно, має довести необхідність розв'язання проблеми і, якщо можливо, показати шляхи подолання протиріч, що виникли. Найчастіше - це стаття міркування. Це означає, що має формулюватися теза як виразник основної думки, основної ідеї; добиратися аргументи для розгортання і розкриття тези; має робитися висновки. Практико-аналітична стаття висвітлює актуальні практичні проблеми промисловості, сільського господарства, підприємництва, культури, науки, освіти, бізнесу тощо. В ній аналізуються конкретні проблеми, події, дії, ситуації, пов'язані з практичними завданнями, які вирішуються в тій чи іншій сфері діяльності, галузі виробництва. Мета автора такої статті - з'ясувати причини ситуації, що склалася, оцінити їх, визначити тенденції розвитку, окреслити проблеми, що стоять на шляху їх розвитку, знайти шляхи ефективного розв'язання цих завдань, подати конструктивні пропозиції.