4. Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 11

1. Поетика публіцистичного твору.

Поетика в традиційному розумінні – це розділ теорії літератури, що вивчає структуру літературного твору і систему використаних в ньому естетичних засобів. В широкому розумінні поетика збігається з теорією літератури, у вузькому – з дослідженням поетичної мови або художнього мовлення.

Предмет поетики в широкому розумінні – вивчення мовленнєвих творів усіх жанрів і родів з естетичного боку, з боку їх виразності. Особливе значення для поетики мають ті різновиди мовлення, в яких функція впливу відіграє не меншу роль, ніж функція повідомлення: художня література, публіцистика, ораторське мовлення, науково-популярна проза та ін. Твори саме цих видів творчості складають об’єкт поетики, яку в цьому випадку можна назвати загальною і яка покликана вивчати типологічні особливості, систему зображальних засобів. Таким чином, предмет загальної поетики вивчає ті особливості творів (мова, стиль, композиція, жанри), які роблять їх творами мистецтва.

Поетика публіцистики вивчає систему виражальних засобів, притаманних цьому виду творчості. Особливість виражально-зображальних засобів публіцистики полягає в їх оцінності. Публіцистика потребує експресивних засобів, однак публіцистична експресія має соціальний характер, вона є цілеспрямованою, вибірковою, оціночною. Наприклад, тропи в публіцистиці перш за все створюють оціночний ефект.

Експресивно значущими в публіцистиці є всі мовні засоби, тому виражальні ресурси мови публіцистики слід розглядати за рівнями (ярусами). Мета такого аналізу – визначити внесок кожної складової мови до естетичного результату публіцистичного твору.

Поетика публіцистики – це наука про принципи і прийоми публіцистики як словесного мистецтва, про функції слова в публіцистичному мовленні, про систему її виражальних засобів, сукупності прийомів впливу, про структуру мовлення, композицію публіцистичного твору, тобто про форму публіцистики, тісно пов’язану з її змістом, завданнями, призначенням.

Поетика публ твор включ: стиліст фігури: Антитеза - це стил фіг, яка утвор-ся зіставленням слів або словоспол, протилеж за своїм змістом. Градація - стил фіг, що поляг в поступов нагнітанні засобів худ виразності задля підвищ чи пониж їхн емоц. -смислової значимості. Епіфора - стил фіг, протил анафорі: повтор однакових виразів, слів, або звукових сполуч у кінці вірш-х рядків чи строф, а також прозових уривків з метою посил виразності поет-ї мови, підкресл чогось. Інверсія - незвичн розташув слів у речен, щоб найбільш значуще сл чи слова особл підкресл, зверн на них увагу. Паралелізм - паралельне зображ двох (трьох і біл) явищ з різн сфер життя, показ одних явищ на фоні інших. Худ-ні тропи: Метафора - один з основ тропів: образн вислів, в якому ознаки одного предм чи дії перенос-я на інш за подібністю. М наштовх читача на необх авт ціннісну установку. За тематичн принцип М поділ-ся на: 1 ті, що належ до сфер релігії, 2 запозичен з жаргон, 3 сфера азартн ігор і масов розваг. Гіпербола - різновид тропа, що поляг в надмірн перебільш хар-х властивостей чи ознак певн предм, явища або дії. Іронія - художній троп, який виражає глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення. Оксиморон – різнов тропа, що поляг у зведенні слів або словоспол, значення яких взаємовиключає одне одного, створюючи ефект смисл парадоксу. Персоніфікація - вид метаф: уподібн нежив предметів чи явищ природи людс-м якостям, олюднення їх (а уособлення - оживл їх). Порівняння - троп, який поляг у зіставл одного предмета з інш для того, щоб глибше розкр, яскравіше змалюв його. Крім того: Епітет - образне означ, влучна хар-ка особи, предм або явища, яка підкресл їх суттєву ознаку, дає ідейно-емоц оцінку: сонце золоте; ясні зор. Ліричн відступ - це такий авт-й відступ від розгорт подій, картин і образів, у якому письм безпосер від себе висловл почуття і настрої у зв'язку з долею героїв, виявл своє ставл до них тощо. Перифраз - мовн зворот, який вжив-ся замість звичайн назви певного об'єкта і поляг в різн формах опису його істотних і хар-х ознак. Лапки – вони вплив на читача шляхом поруш нормат оповіді, вони є орієнтиром для читача щодо сприйн-тя соціальн інф-ї. Інтертекстуальність –"міжтекстові співвіднош літер-х творів". Вона поляг у: "1) відтвор в літ творі конкретн літ-х явищ інш творів, більш ранніх, через цитування, ремінісценції, пародіюв тощо; 2) відвертому наслідув чужих стил-х властивостей і норм – тут мають місце всі різнов стилізації.