4. Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 8

1. Психологічні засоби переконання в публіцистиці.

Перконання – знання, пристрасть, коли люд ідентифік свою точку зору зі своїм внутр-м «Я». Компоненти: регіональн, емоційн, вольовий. Психол засоби перекон: хар-ка у публ тексті: 1. зв*язок тексту з актуальн суспільн потребами і інтересами. 2.Урахуван психол особл-й особистості. 3. Врахуван психол особливостей різн соціальн груп. 4.Врахуван спец хар-к аудиторії, пераметрами якої є рівень освіти, компетентн-ті, інф-ня. Прийоми (зловживан): -вживан слів, коли їх значення змін час від часу в певних ситуаціях; -вживан слів у незвич значеннях, введен нових термінів, нестандартн поєднання слів; -використан слів для позначен того, чого воно в принципі вираж не можуть; -невиправдан образність мовл-ня.

2. Видавнича діяльність: її складові та їх визначення.

Закон України „Про видавничу справу” від 5 червня 1997 року визначає загальні засади видавничої справи, регулює порядок організації та провадження видавничої діяльності, розповсюдження видавничої продукції, умови взаємовідносин і функціонування суб’єктів видавничої справи.

Відповідно до Закону ( т.. 2) складовими частинами видавничої справи є:

• видавнича діяльність – сукупність організаційних, творчих, виробничих заходів, спрямованих на підготовку і випуск у світ видавничої продукції;

• виготовлення видавничої продукції – виробничо-технологічний процес відтворення визначеним тиражем видавничого оригіналу поліграфічними чи іншими технічними засобами;

• розповсюдження видавничої продукції – доведення видавничої продукції до споживача як через торговельну мережу, так і іншими способами.

3. Коректурні знаки.

Коректурними знаками (знаками виправлення) називають спеціально утворену для видавничої справи і прийняту на державному рівні (наприклад, у вигляді стандарту) множину знаків, які використовують для фіксації місця розташування помилок у повідомленні та задання методу їх виправлення. Коректурні знаки ділять на знаки для текстової й для ілюстраційної частин оригіналу. їх застосовують як під час опрацювання авторського і видавничого оригіналів (частину знаків), так і під час опрацювання проекіу видання (всі знаки). Іноді коректурні знаки для опрацювання авторського і видавничого оригіналів подають навіть окремо2, хоча вони є лише частиною загальної множини коректурних знаків.В Україні для текстової частини оригіналу використовують вісім груп знаків:зміни— вставлення;— видалення;— переставлення;— виправлення пробільних елементів;— виправлення шрифтових виділень;— виправлення технічних дефектів набору;— відміни зробленого виправлення.Деякі коректурні знаки (див. дев'яту групу знаків у додатку 6) можна поєднувати. Під час опрацювання повідомлень застосовують таку методику роботи з коректурними знаками.1. Під час редагування авторського чи коректури видавничого оригіналу помилку виправляють за допомогою кореюурних знаків. Текст виправлення (заміни чи вставлення), коли він с, пишуть згори над помилковим текстом, а іноді— на полі навпроти нього. Коли текст виправлення не поміщається на сторінці, його пишуть на окремому аркуші (його частині) й приклеюють до аркуша оригіналу2. Під час редагування чи коректури просілу видання помилку виправляють, як і під час опрацювання оригіналу, проте юректурний знак із виправленням повторюють на полях (лівому або правому) навпроти рядка з помилкою. Текст виправлення пишуть на полі справа від коректурного знака.З- Один коректурний знак повинен стосуватися тільки одного виправлення, а тому за наявності кількох відхилень в рядку кореюурні знаки потрібно модифікувати (див. приклади у додатку 6)* Коли ж однакове виправлення повторюють декілька разів, то можна вказувати коректурний знак один раз. записуючи поряд (у кружечку) кількість потрібних виправлень.4. Додаткові вказівки (авторові, редакторові» коректорові чи конструкторові видання) слід давати на полях поряд із коректурними знаками, обвівши кружечком.5. У виданнях із багатостовпцевим набором, де мала віддаль між рядками П стовпцями, дозволено використовувати "віжки" — лінії, що з'єднують місце розташування відхилення з продубльованим коректурним знаком на полі сторінки, де уточнюють особливості виправлення.Для ілюстраційної частин використовують такі коректурні знаки (додаток б): —зміни насиченості вказаного кольору на заданий відсоток;— зміни негативу на позитив і навпаки; —зміни конграсності;— вирівнювання нечітких контурів;— видалення окремих деталей ілюстрації;— повертання ілюстрації чи її деталей на вказаїшй кут;— перетворення прямого зображення в дзеркальне й навпаки;— зміни розмірів ілюстрації чи Гіде та лей;— внесення змін по всій Ілюстрації. В інших державах стандарти на коректурні знаки часткою відрізняються віт прийнятих в Україні.