Розділ 1. Законодавчі та нормативно-стильові основи професійного спілкування

Тема 1. Державна мова — мова професійного спілкування

1. Предмет і завдання курсу, його наукові основи.

2. Поняття національної та літературної мови.

3. Найістотніші ознаки літературної мови.

4. Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови.

5. Професійна мовнокомунікативна компетенція.

1. Предмет і завдання курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)

В умовах розбудови України, утвердження її на міжнародній арені, закріплення української мови як державної, розширення процесів демократизації нашого суспільства постала нагальна потреба впровадження української мови в усі сфери життєдіяльності держави, забезпечення використання її у професійній діяльності кожного.

Молодий спеціаліст із вищою освітою сьогодні повинен досконало знати українську мову і використовувати її при виконанні службових обов’язків. Глибокі знання професійної мови допоможуть краще оволодіти фахом, підвищити ефективність праці, зміцнити ділові стосунки партнерів, адже мова визначає культуру і компетентність фахівця.

Сьогодні володіти мовою професії означає:

• знати закони і принципи української мови;

• уміло використовувати професійну лексику і терміни;

• орієнтуватись у специфічних особливостях підстилів наукового стилю: власне наукового, науково-навчального та науково-популярного;

• уміти складати тексти виступів, доповідей,

• уміти працювати з науковою та професійною літературою тощо.

Ділова сфера не повинна лякати майбутнього спеціаліста. Молодий фахівець повинен усвідомлювати, що від його уміння грамотно і по-сучасному спілкуватися з діловими партнерами (за допомогою ділових документів, телефонних переговорів, зустрічей, нарад тощо) залежатиме встановлення офіційних, службових, ділових, партнерських контактів, налагоджуватимуться його приватні стосунки з людьми.

На допомогу кожному, хто захоче оволодіти секретами ділового спілкування, прийде мова.

Завдання вищої школи — готувати фахівців нової генерації: кваліфікованих, грамотних, мовно компетентних, які б досконало, ґрунтовно володіли українською літературною мовою у повсякденно-професійній, офіційно-документальній сфері, зокрема набули навичок комунікативно виправданого використання засобів мови, оволоділи мовою конкретної спеціальності, фаху. Акцент переноситься з традиційної настанови — засвоєння відомостей про літературні норми усіх рівнів мовної ієрархії — на формування навичок професійної комунікації, студіювання особливостей фахової мови, на розвиток культури мови, мислення і поведінки особистості.

Отже, майбутнім фахівцям мова потрібна не як сукупність правил, а як система світобачення, засіб культурного співжиття в суспільстві, самоформування і самовираження особистості. Науково доведено, що стрижневими компонентами професійно-комунікативної діяльності є мовленнєва компетенція і компетентність.

Реалізація цього завдання у вищих навчальних закладах України здійснюється шляхом вивчення курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)».

Предметом вивчення курсу є сучасна українська літературна мова професійної сфери.

Метою курсу є підвищення рівня загальномовної підготовки, мовної грамотності, комунікативної компетентності студентів, практичне оволодіння основами офіційно-ділового, наукового, розмовного стилів української мови, що забезпечить професійне спілкування на належному мовному рівні; формування у майбутніх спеціалістів професійно зорієнтованих умінь і навичок досконалого володіння українською літературною мовою у фаховій сфері.

Завдання курсу:

• сформувати чітке і правильне розуміння ролі державної мови у професійній діяльності;

• забезпечити досконале володіння нормами сучасної української літературної мови та дотримання вимог культури усного й писемного мовлення;

• виробити навички самоконтролю за дотриманням мовних норм у спілкуванні;

• розвивати творче мислення;

• виховати повагу до української літературної мови, до мовних традицій;

• сформувати навички оперування фаховою термінологією, редагування, коригування та перекладу наукових текстів;

• сформувати вміння і навички оптимальної мовної поведінки у професійній сфері; стійкі навички усного й писемного мовлення, зорієнтованого на професійну специфіку.