2.2 Аналіз та інтрепритація дослідження

Вибірка орієнтована на підлітковий вік. за міжнародною класифікацією — 13-16 років. В емпіричному дослідженні взяли участь 46 підлітків віком від 13 до 16 років,серед учнів 9-11 классів

Результати отримані за допомогою методики діагностики самооцінки психічних станів за Айзенком (див табл. 2.1), свідчать про те що за шкалою тривожності серед 46-ти учнів 26 мають підвищений рівень тривожності (30%). В решти 20-х учнів було виявленно низький та середній рівень тривожності .

За шкалою фрустрації було виявлено що серед 46-ти учнів 20 мають високий рівень фрустрації (43%). В решти 26-ти учнів було виявленно низький та середній рівень фрустрації.

За шкалою агресивності у 9-ти учнів було виявленно високий рівень агресії (20%). В решта 37-м учнів мають середньо-низький рівень агресії.

За шкалою регідності, високий рівень виявлено у 5-ти учнів (11%). Решта 41 мають середньо-низькі показники по цій шкалі.

Таблиця 3.1

Тривожність	Фрустрація	Агресія	Ригідність
Низький рівень тривожності 25%	Стійкий до невдач 20%	Спокійні 25%	Ригідності немає 26%
Середній рівень тривожності 45%	Середній рівень фрустрації 37%	Средній рівень агрессії 55%	Середній рівень ригідності 63%
Високий рівень тривожності 30%	Втеча від труднощів 43%	Агресивні 20%	Вираженна ригідність 11%

Показники отримані за шкалою тривожності свідчать що більшість учнів мають адекватний рівень тривожності, про те 14 мають підвищений рівень тривожності (30%). Це означає що середньо-високі показники отримані за шкалою тривожності свідчать про досить високу готовність до переживання стану тривоги в ситуаціях, які трактуються як небезпечні, хоча на справді можуть не мати такого забарвлення.

Показники отриманні за шкалою фрустрації свідчать що більшість учнів 43% мають високий рівень фрустрації. Високі показники отримані за шкалою фрустрації свідчать про неадекватне ставлення до ситуації успіху або невдачі та про неготовність до адекватного виходження з неї що може призвести до внутрішнього конфлікту в особистості.

Показники отримані за шкалою агресії свідчать що більшість учнів (55%) мають середній, адекватний рівень агресії. Це свідчить про те що більшість досліджуваних вміють справлятись з нападами гніву та здатні себе контролювати в провокуючих агресію ситуаціях.

Показники отримані за шкалою регідності свідчать про те що з 46-ти учнів лише 5 відчувають утрудненість у зміні наміченої діяльності в умовах, які об'єктивно потребують її перебудови.

Також в ході порівняльного аналізу отриманних данних було визначено що ׃

12 учнів (26%) мають високі показники і по шкалі фрустрації і по шкалі тривожності.

8 учнів (17,3%) мають високі показники і по шкалі фрустрації і по шкалі агресії.

5 учнів (10,8%) мають високі показники і по шкалі тривожності і по шкалі агресії.

Зважаючи на високі показники які було отримано по шкалі фрустрації, при аналізі отриманих данних по наступних методиках вибірка з 46-ти учнів була поділена на 2 группи׃ 26учні з низько-середнім рівнем фрустрації та 20 учнів з високим рівнем фрустрації.

Наступною була проведенна методика незакінчених речень Сакса-Леві.

Під час аналізування данних цієї методики увага була приділена таким категоріям в яких були виявленні значні розбіжності по відсотку негативного відношення. Це такі категорії як відношення׃ до батька, до матері, до сім’ї, до себе, до минулого, до майбутнього, до сексуальних відносин, до керівництва, нереалізовані можливості, ставлення до друзів, відчуття провини. (див табл 3.2).

Таблиця 3.2

Категорії	Ставлення	%
		Учні з низько-середнім рівнем фрустрації	Учні з високим рівнем фрустрації
Ставлення до батька	Позитивне	70	35
	Негативне	30	65
Ставлення до матері	Позитивне	75	55
	Негативне	25	45
Ставлення до сімї	Позитивне	75	55
	Негативне	25	45
Ставлення до себе	Позитивне	80	70
	Негативне	20	30
Ставлення до минулого	Позитивне	69	60
	Негативне	31	40
Ставлення до майбутнього	Позитивне	69	55
	Негативне	31	45
Ставлення до сексуальних відносин	Позитивне	90	80
	Негативне	10	20
Ставлення до підлеглих	Позитивне	55	70
	Негативне	45	30
Ставлення до керівництва	Позитивне	50	40
	Негативне	50	60
Ставлення до друзів	Позитивне	80	70
	Негативне	20	30
Нереалізовані можливості	Позитивне	80	55
	Негативне	20	45
Відчуття провини	Позитивне	75	75
	Негативне	25	25
Ставлення до протилежної статі	Позитивне	80	85
	Негативне	20	15
Ставлення до співробітників (однокласників)	Позитивне	50	65
	Негативне	50	35

Почати аналіз хотілося б зі ставлення досліджуваних до сім'ї, а також до батьків – матері і батька.

Найбільш значущі відмінності виявилися щодо негативного ставлення досліджуваних до батька – відмінність на рівні 25%. Ставлення до батька виявилося однією з найбільш проблемних тем юнаків і дівчат, з високим рівнем фрустрації. Батька молоді люди, схильні сприймати як об'єкт, з якого можна отримати матеріальну вигоду. Найбільш часто зустрічається жаль про неуважність, відсутність спілкування, спільного дозвілля, любові, турботи.

Також відмінності виражені по негативному відношенню до матері - на рівні 14%. Негативне ставлення до матері у юнаків і дівчат, з високим рівнем фрустрації пов'язане, перш за все, з відсутністю емоційного контакту, довіри, з браком уваги, у визнанні конфліктності відносин. Цікавий той факт, що пропозиції саме по цьому параметру пропускалися невідзначеними найчастіше. Це свідчить про хворобливість теми, а також її закритість. 

У ставленні до сім'ї негативні відмінності менш виражені - на рівні 13%. Молоді люди в обох групах схильні порівнювати відмінності між своєю сім'єю та іншими («як усі», «звичайна сім'я»), а юнаки і дівчата, з високим рівнем фрустрації незадоволені в основному своєю роллю в сім'ї - вважають, що з ними поводяться як з дітьми, не як з членом сім'ї, не приділяють належної уваги.

Ставлення до себе відмінність склала 15%, фрустровані молоді люди не впевнені в собі, протиставляють себе навколишнього світу, володіють низькою самооцінкою.

Відмінності по відношенню до минулого виявились на на рівні 14% юнаки і дівчата, з високим рівнем фрустрації схильні сприймати свій досвід як негативний.

Відрізняється у юнаків і дівчат, з високим фрустрації, ставлення до свого майбутнього (рівень негативної відмінності 17%). Молодим людям, з високим рівнем фрустрації, майбутнє уявляється переважно в негативних тонах - похмурим, безперспективним, нудним, вони не впевнені в ньому. Зате молоді люди, не схильні до високого рівня фрустрації, значно частіше висловлюють оптимістичні, впевнені, світлі прогнози щодо свого майбутнього.

Ставлення до сексуальних відноси у учнів з високим фрустрації негативно відмінне на 12%. Вони рідше задоволені своїми сексуальними стосунками. Це пояснюється наявністю негативного прикладу в сім'ї, через це їм нелегко будувати позитивні міжстатеві стосунки.

Розбіжність у ставленні до керівництва склала 11% . Учні з високим рівнем фрустрації більш негативно ставляться до керівництва (дирекції школи, вчителів) тому що вважають що зауваження та догани на їхню адресу є несправедливими та невиправданими (грубе звернення), а також вважають що до них ставляться більш прискіпливо.

Також розбіжності були виявлені в відчутті провини, вони склали 10%.Воно викликане тим що підлітки не виправдовують очікувань батьків. Це проявляється в неуспішності в школі, частим запізненням додому в вечері ітд.

Ставлення до друзів у обох груп учнів майже співпали відмінність склала 5%. Всі досліджуванні описували друга: як людину, яка не зрадить, не кине у важку хвилину, завжди підтримує, не обманює.

Також в тесті був такий параметр, як «Страхи і побоювання». В обох групах вказувалося на такі страхи і побоювання: смерть, здоров'я, оцінне ставлення до себе; темрява, щури, замкнутий простір, таргани; самотність; відповідальність; люди, керівництво; майбутнє, помилки. Всі ці страхи і побоювання властиві для людей в принципі. Яких-небудь тенденцій щодо переважання будь-яких страхів для кожної групи досліджуваних виділено не було.

Методика діагностики рівня суб’єктивного відчуття самотності Д.Рассела и М.Фергюсона.

Після аналізу данних (діаграмма 1) було встановленно що всі досліджувані з низько-середнім рівнем фрустрованості мають адекватний (низько-середній) рівень відчуття самотності.(Таблиця 3.3)

Але було діагностовано 4 особи (20%) з високим рівнем відчуття самотності.

Таблиця 3.3

Рівень відчуття самотності	Учні з низько-середнім рівнем фрустрації	Учні з високим рівнем фрустрації
Низький рівень	38%	25%
Середній рівень	62%	55%
Високий рівень	0%	20%

Проведемо математичну обробку отриманих результатів. Спочатку, визначимо чи існує значуща різниця в рівні психологічних ознак у підлітків із високим та нормальним рівнем фрустрації. Для цього використаємо критерій різниці Мана-Уітні і розрахуємо його за допомогою програмного забезпечення SPSS Statistics. Повний результат розрахунку приведено в Додатку. В таблиці 3.4 представлені найбільш значущі показники.

Таблиця 3.4.

Різниця між рівнем показників самооцінки психічних станів, відношення та самотності у підлітків з різним рівнем фрустрації

	Тривожність	Агресія	Ригідність	Ставлення до батька
Статистика U Манна-Уітні	80,000	84,000	84,000	171,000
Z	-4,292	-4,369	-4,562	-2,285
Асимпт. знч. (двухсторон.)	,000	,000	,000	,022

Отримані дані дозволяють зробити висновок, що статистично значуща різниця у підлітків з високим та нормальним рівнем фрустрації спостерігається по таким показникам як тривожність, агресія, ригідність, ставлення до батька. За іншими показниками різниця не є статистично значущою (рівень значущості вище 0,05).

З‘ясуємо чи існують значущі кореляційні зв‘язки між дослідженими психологічними ознаками. Для цього використаємо критерій кореляції Пірсона і розрахуємо його за допомогою програмного забезпечення SPSS Statistics. Повний результат розрахунку приведено в Додатку. В таблиці 3.5 приведені кореляційні зв‘язки між показниками самооцінки психічних станів.

Таблиця 3.5.

Кореляційні зв‘язки між показниками самооцінки психічних станів

		Тривожність	Фрустрація	Агресія	Ригідність
Тривожність	Корреляція Пірсона	1	,637**	,419**	-,832**
	Знч.(2-сторон)		,000	,004	,000
	N	46	46	46	46
Фрустрація	Корреляція Пірсона	,637**	1	,745**	-,748**
	Знч.(2-сторон)	,000		,000	,000
	N	46	46	46	46
Агресія	Корреляція Пірсона	,419**	,745**	1	-,599**
	Знч.(2-сторон)	,004	,000		,000
	N	46	46	46	46
Ригідність	Корреляція Пірсона	-,832**	-,748**	-,599**	1
	Знч.(2-сторон)	,000	,000	,000
	N	46	46	46	46
Самотність	Корреляція Пірсона	,532**	,512**	,225	-,661**
	Знч.(2-сторон)	,000	,000	,132	,000
	N	46	46	46	46

Згідно розрахованих показників кореляції високому рівню фрустрації відповідає високий рівень тривожності (коефіцієнт кореляції 0,637), високий рівень агресії (коефіцієнт кореляції 0,745) та низький рівень ригідності (коефіцієнт кореляції -0,748). Фрустрація також корелює із відчуттям самотності (коефіцієнт кореляції 0,512).

Проаналізуємо залежність між показниками самооцінки, самотності і показниками відношення (табл. 3.6).

Таблиця 3.6.

Кореляційні зв‘язки між показниками самооцінки, самотності і показниками відношення

		Тривожність	Фрустрація	Агресія	Ригідність	Самотність
Ставлення до батька	Корреляція Пірсона	-,632**	-,460**	-,189	,653**	-,660**
	Знч.(2-сторон)	,000	,001	,209	,000	,000
	N	46	46	46	46	46
Ставлення до матері	Корреляция Пирсона	-,432**	-,252	-,167	,509**	-,522**
	Знч.(2-сторон)	,003	,092	,267	,000	,000
	N	46	46	46	46	46
Ставлення до сімї	Корреляция Пирсона	,251	-,209	-,305*	-,101	,343*
	Знч.(2-сторон)	,092	,163	,039	,504	,020
	N	46	46	46	46	46
Ставлення до себе	Корреляция Пирсона	,050	-,227	-,309*	-,145	,202
	Знч.(2-сторон)	,742	,130	,037	,336	,177
	N	46	46	46	46	46
Ставлення до минулого	Корреляция Пирсона	-,484**	-,294*	,036	,491**	-,609**
	Знч.(2-сторон)	,001	,048	,813	,001	,000
	N	46	46	46	46	46
Ставлення до майбутнього	Корреляция Пирсона	-,484**	-,294*	,036	,491**	-,609**
	Знч.(2-сторон)	,001	,048	,813	,001	,000
	N	46	46	46	46	46
Ставлення до сексуальних відносин	Корреляция Пирсона	-,045	,054	,221	-,007	-,170
	Знч.(2-сторон)	,768	,722	,139	,965	,259
	N	46	46	46	46	46
Ставлення до підлеглих	Корреляция Пирсона	,071	,194	,166	-,207	,052
	Знч.(2-сторон)	,638	,195	,270	,167	,732
	N	46	46	46	46	46
Ставлення до керівництва	Корреляция Пирсона	-,141	-,059	,189	,015	-,291*
	Знч.(2-сторон)	,351	,697	,209	,924	,050
	N	46	46	46	46	46
Ставлення до друзів	Корреляция Пирсона	-,020	,110	,237	-,058	-,054
	Знч.(2-сторон)	,897	,468	,112	,700	,722
	N	46	46	46	46	46
Нереалізовані можливості	Корреляция Пирсона	-,392**	-,353*	-,305*	,391**	-,503**
	Знч.(2-сторон)	,007	,016	,039	,007	,000
	N	46	46	46	46	46
Відчуття провини	Корреляция Пирсона	,047	,027	-,070	-,136	,142
	Знч.(2-сторон)	,757	,857	,643	,367	,346
	N	46	46	46	46	46
Ставлення до протилежної статі	Корреляция Пирсона	-,127	-,026	,129	,096	-,373*
	Знч.(2-сторон)	,400	,863	,394	,525	,011
	N	46	46	46	46	46
Ставлення до співробітників	Корреляция Пирсона	,018	,219	,152	-,003	-,131
	Знч.(2-сторон)	,905	,144	,314	,983	,385
	N	46	46	46	46	46

Згідно проведених розрахунків рівень фрустрації знаходиться в залежності із наступними показниками:

1. зворотній зв‘язок із ставленням до батька (коефіцієнт кореляції -0,460), тобто високому рівню фрустрації відповідає негативне ставлення до батька;

2. зворотній зв‘язок із ставленням до минулого (коефіцієнт кореляції -0,294);

3. зворотній зв‘язок із ставленням до майбутнього (коефіцієнт кореляції -0,294);

4. зворотній зв‘язок із нереалізованими можливостями (коефіцієнт кореляції -0,353).

Отже, засобами математичної статистики підтверджено лише частину зроблених вище висновків. Для доведення інших необхідно провести більш ретельне дослідження, підібрати додаткові методики, збільшити чисельність вибірки.

Отримані дані свідчать про те що, гіпотеза дослідження підтверджена частково, оскільки прояви загостенного відчуття самотності серед досліджуванних з високим рівнем фрустрації простежувались, але не були досить високими.