9.6. Облік своп-контрактів

Своп-контракт - це угода між контрагентами про здійснення обміну потоками платежів (готівкових або безготівкових) чи інши­ми активами, розрахованими на підставі ціни (котирування) ба­зового активу в межах суми, визначеної договором на конкретну дату платежів (дату проведення розрахунків) протягом дії конт­ракту.

Свопи - це спеціально створені фінансові інструменти, які пе­редбачають свободу у прийнятті рішень щодо: валюти, терміну погашення, дати оплати, характеру грошових потоків, які обмі­нюються, особливостей встановлення базових інструментів.

Термін «своп» (swap) у перекладі означає обмін.

Валютний своп - купівля-продаж однієї валюти за іншу на умовах зворотного викупу на певну дату в майбутньому за певним курсом.

Процентний своп — обмін процентними платежами, які розраховані за різними ставками, але виходячи з однієї умовної суми протягом строку дії контракту, за яким, як правило, один процент­ний платіж розраховується за фіксованою ставкою, інший - за плаваючою.

Своп-контракти мають позабіржовий характер, причому уго­ди укладаються індивідуально.

Типової схеми здійснення своп-контракту не існує, оскільки кожна угода має індивідуальний характер і відбиває потреби та можливості конкретних учасників. Основною особливістю свопів є взаємовигідність, коли завдяки проведенню операцій обміну обидві сторони досягають тієї мети, яку вони перед собою стави­ли. Угоди своп укладаються в разі, якщо потенційні учасники ма­ють намір скористатися тими можливостями іншої сторони, яких самі вони не мають.

Операції з купівлі-продажу однієї валюти та банківських ме­талів за іншу валюту і банківські метали на умовах зворотного викупу (валютний своп) у бухгалтерському обліку відображають­ся за позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання однієї валюти та банківських металів і зобов'язання з поставки іншої валюти та банківських металів.

Бухгалтерський облік валютного свопу здійснюється банками за позабалансовими рахунками залежно від умов їх укладення.

Якщо перша .конверсійна операція здійснюється банком за умовами спот, а друга - за умовами форвард, то на дату операції здійснюються такі бухгалтерські проведення:

а) за першою конверсійною операцією (операцією спот):

Дебет: 9200 - на суму вимог;

Кредит: 9210 — на суму зобов'язань;

б) за другою конверсійною операцією (операцією форвард):

Дебет: 9202 - на суму вимог;

Кредит: 9212-на суму зобов'язань.

Якщо перша і друга конверсійні операції здійснюються на умовах форвард, то на дату операції здійснюються такі бухгал­терські проведення:

а) за першою конверсійною операцією (операцією форвард):

Дебет: 9202 - на суму вимог;

Кредит: 9212 - на суму зобов'язань;

б) за другою конверсійною операцією (операцією форвард):

Дебет: 9202 - на суму зворотного викупу валюти та банківських металів;

Кредит: 9212 - на суму зворотного продажу валюти та банківсь­ких металів.

У разі здійснення розрахунків за першою конверсійною опе­рацією банк одночасно виконує зворотні проведення за позабала­нсовими рахунками з обліку цієї конверсійної операції.

Облік за другою конверсійною операцією банк продовжує здій­снювати за позабалансовими рахунками до повного виконання умов контракту.

Операції з обміну процентними платежами (процентний своп) у бухгалтерському обліку відображаються за позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання процентних платежів за однією ставкою та зобов'язання щодо сплати процентних плате­жів за іншою ставкою. У цьому разі на дату операції здійснюють­ся такі бухгалтерські проведення:

а)якщо відносини хеджування відповідають вимогам Інструкції № 309:

Дебет: 9351 - на суму вимог щодо отримання процентних пла­тежів;

Кредит: 9361 - на суму зобов'язань щодо сплати процентних платежів;

б) якщо відносини хеджування не відповідають вимогам Інструкції №309:

Дебет: 9352 - на суму вимог щодо отримання процентних пла­тежів;

Кредит:9362 - на суму зобов'язань щодо сплати процентних платежів.

Якщо погашення своп-контрактів виконується на нетто-основі, то бухгалтерські проведення на дату операції не здійснюються.