- •1. Мова ораторської літератури («Слово о законе и благодати» та ін. Твори митрополита Іларіона 1050 р., повчання Кирила з м. Турово, моління Даниїла Заточника тощо).
- •2. Ділова мова як основа формування норм донаціональної літературної мови. Мова українських грамот хіv–хv ст.
- •1. Роль і. Франка у розвитку української літературної мови.
- •2. Українська лексикографія хіv– хvііі ст.
- •1. Взаємодія української літературної мови з територіальними діалектами та іншими слов’янськими мовами.
- •2. Мова художньої літератури („Слово о полку Ігоревім”).
- •2. Мова агіографічної літератури (житія Бориса і Гліба та Феодосія Печерського 1074 р.).
- •1. Два типи літературної мови епохи Київської Русі.
- •2. Другий південнослов’янський вплив.
- •2. Роль і. Квітки-Основ'яненка у розвитку української літературної мови.
- •1. І. П Котляревський – зачинатель нової української літературної мови. Явище „котляревщини”.
- •2. Особливості вживання старослов’янської мови у хіv–XVI cт.
- •1. Поява і поширення друкарства в Україні.
- •2. Мова творів т. Г. Шевченка.
- •1. Предмет, завдання і значення курсу„Історія української літературної мови”.
- •2. Мова історіографічної літератури („Повість временних літ”, Київський і Галицько-Волинський літописи)
- •1. Спроби перекладу церковних книг „простою мовою”. „Пересопницьке євангеліє” (1556–1561 рр.).
- •2. Роль п. Гулака-Артемовського у розвитку української літературної мови.
- •1. Три функціональних стилі давньокиївської літературної мови: високий (конфесійна і ораторська література), середній (мова літописів і художньої літератури) і знижений («Руська Правда», грамоти).
- •2. Т. Г. Шевченко – основоположник нової української літературної мови.
- •1. Основні джерела вивчення української літературної мови.
- •2. Роль українського театру в утвердженні статусу нової української мови.
- •2. Мова творів фольклору (історичних пісень, народних дум) др. Пол. Хуіі – поч. Хуііі ст.
- •1. Питання походження української мови.
- •2. Мова офіційно-ділового стилю др. Пол. Хуі – р сер. Хуіі ст.
- •1. Періодизація курсу „Історія української літературної мови”.
- •2. Доля населення східнослов’янських територій після розпаду Київської Русі. Літературна „руська мова” в Литовській державі та її функції.
- •1. Походження писемності у східних слов’ян, проблема існування протокириличного буквенно-звукового письма до прийняття християнства.
- •2. Мова творів Івана Вишенського.
- •1. Перший південнослов’янський вплив.
- •2. Роль г. Сковороди у розвитку української літературної мови.
- •1. Мова народних дум та історичних пісень др. Пол. Хуі – сер. Хуіі ст. Перші публікації народних пісень.
- •2. Роль Лесі Українки у розвитку української літературної мови.
- •1. Мова паломницької літератури („Житіє і ходіння ...” ігумена Данила).
- •2. Києво-Могилянська академія в історії східнослов’янських літературних мов.
- •1. Мова юридично-ділової літератури („Руська Правда”, дарчі грамоти).
- •2. Роль є. Гребінки у розвитку української літературної мови.
2. Роль є. Гребінки у розвитку української літературної мови.
Україномовна творчість Є. Гребінки представлена трьома поетичними жанрами: байки, лірика і переклади. Байок письменник написав не так уже й багато, так що матеріалу для мовного аналізу бракує. Можна лише відзначити, що Є. Гребінка милується в народній фразеології.
У ліричних поезіях відбито ті ж діалектні морфологічні особливості, що й у байках. Загальна ж тональність трохи відмінна: відчувається вплив романтизму з нахилом до сентименталізму.
Як відомо, Є. Гребінка — перший перекладач творів О. Пушкіна: він відтворив українською мовою його «Полтаву» ще за життя автора (1835 р.). Зміст поеми передано досить точно, але стиль змінено.
Є. Гребінка — один із зачинателів публіцистичного й епістолярного стилів.
Євген Гребінка творчо сприйняв досвід попередників, розвинув народно-сатиричну байкарську традицію. Завдяки цьому українська байка піднялася на вищий рівень, і це мало велике значення для розвитку української літературної мови. З часів Євгена Гребінки наша література утвердилася на шляхах народності й реалізму, і не останню роль у цьому відіграв автор байок.