Вклад очні шини

Вона являє собою металеву вкладку(мал..174) достатньо міцну,щоб не прогинатися при жуванні. Вона розміщується на спеціально для цього підготовленому ріжучому краї. На передніх зубах її спаюють із повними коронками, які фіксують на іклах. Крім коронок, вкладочні шини можна укріплювати штифтами, які входять в порожнини зуба. Протезування вкладочними шинами проходить так: спочатку обробляють опорні зуби і виготовляють повні металічні коронки. Після їх припасовки готують ріжучі поверхні, де буде знаходитися вкладка. При тонкому ріжучому краї його сточують на конус. При товстому його зішліфовують на товщину балки, після чого в дентині створюють ящикоподібну порожнину. Фіксація балки на штифтах можлива після видалення пульпи. Ці шини забезпечують гарну фіксацію передніх зубів. На корінних зубах шини не покривають всієї жувальної поверхні. Техніка виготовлення їх дуже складна.

Шини які фіксуються на штифтах

До цього типу відноситься шина Мамлока, яка складається із литої металічної пластинки, щільно прилягаючої до оральної поверхні і ріжучого краю передніх зубів. Пластинки фіксують на штифтах, які вводять в кореневий канал. Вони забезпечують гарну іммобілізацію і зручності в естетичному відношенні. До недоліків відносять необхідність депульпування зубів. При шинуванні передніх зубів можуть застосовуватись також блоки із спаяних разом повних металічних коронок. Вони дають найкращий ефект. Краї коронок не слід вводити в патологічні зубоясневі кишені, що створюють умови для медикаментозної обробки.

Шини для бокових зубів

Найкращу фіксацію бокових зубів досягають за допомогою блоку із повних коронок. Але вони незручні в естетичному відношенні, а прилягаючи до ясен заважають проводити терапію. Тому повні коронки для шинування жувальних зубів застосовують при тій умові, що їхні краї не будуть торкатися із яснами. При нормальних відношеннях зовнішньо і внутрішньо-альвеолярної частини бокових зубів найбільш зручні шини із спаяних разом екваторних кронок. Вони створюють гарну іммобілізацію в 3-ох взаємопемпердикулярних площинах, залишаючи в той же час ясневий карман вільним для хірургічної і консервативної терапії. Для шинування бокових зубів можуть застосовуватися і вкладочні шини. Вкладочні шини, крім того що вони дуже складні в виготовленні мають ще один недолік. Забезпечуючи іммобілізацію зубів в передньо-задньому і поперечному направленнях, вони дозволяють зубам здійснювати автономні вертикальні рухи, що призводить до порушення зв’язку вкладки із зубом і послідуючому розчиненні цементу. Тому деякі шини цього типу укріплюються на штифтах . І.М. Оксман при шинуванні бокових зубів комбінує вкладочні шини з екваторними коронками. Останні виготовляють шляхом штамповки, а на вкладочну шину відливають. Спочатку готують зуб під екваторну коронку, який припасовують до опорних зубів. Тоді коронки знімають на середині жувальної поверхні бором або карборундовим диском в передньо-задньому направленні пропилюють лінійну щілину шириною 1-1.5мм. Після цього коронки знову наложують і по щілині проводять препарування порожнини для вкладки. Після цього вкладку моделюють із воску, знімають відтиск гіпсом і отримують моделі. Відливають вкладку. Поєднання штампованих коронок, екваторних коронок із вкладочною шиною надає цій конструкції міцності.