5.План та організаційна структура лекції:

№ п/п	Основні етапи лекції та їх зміст	Цілі в рівнях абстракції	Тип лекції. Засоби активізації студентів. Матеріали методичного забезпечення.	Розподіл часу
1. 2. 3.	Підготовчий етап Визначення актуальності теми, навчальних цілей лекції та мотивація Основний етап Викладення лекційного матеріалу за планом: 1.Анатомічна будова верхньої та нижньої щелепи, скронево-нижньощелепного суглоба. 2.Жувальні м’язи та місця  їх кріплення. 3.Характеристика рухів нижньої щелепи. 4.Будова зубних рядів. Передача та розподіл жувального тиску. Контрфорси. 5.Губні, щічні та язикові вуздечки. Рухомість і податливість слизової оболонки ротової порожнини. 6.Види патологічних і фізіологічних прикусів, їх порівняльна характеристика. 7.Періоди формування зубо-щелепної ділянки та обличчя: періоду новонародженості, тимчасового, змінного та постійного прикусів. 8.Термін прорізування тимчасових і постійних зубів. Напрямки і зони росту лицевого черепа. 9.Значення функції жування, ковтання, мовлення та дихання для загального стану здоров’я пацієнта. 10.Інволюція жувального апарату, функціональні та морфологічні зміни вигляду обличчя і будови ротової порожнини. Заключний етап Резюме лекції, загальні висновки. Відповіді на можливі запитання. Завдання для само- підготовки студентів.		Див. п.1 і 2 Тематична лекція. Питання, проблемні ситуації, задачі. Навчальна література. Питання. Завдання.	3хв. 80хв 7хв.

6.Зміст лекційного матеріалу:

У процесі розвитку лиця і первинної ротової порожнини беруть участь ек­тодерма, мезодерма і нейроектодерма, у тому числі нервові гребені та ектодер-мальні плакоди. Ектодерма служить джерелом розвитку багатошарового плос­кого епітелію шкіри, слизової оболонки ротової порожнини, залоз та емалі зубів. З мезодерми та латеральної пластинки краніальної частини зародка формують­ся скелетні черепно-лицеві м'язи, дерма і сполучна тканина дорсальної части­ни голови. З мезенхіми утворюються структури лиця і глотки: хрящі, кістки, сухожилки, дерма шкіри, дентин, сполучнотканинна строма залоз. З ектодер-мальних плакод розвивається частина чутливих нейронів ганглію трійчастого нерва і ганглію колінця проміжного не­рва, а також усі нейрони VIII (спіральний ганглій, IX (верхній ганглій, та X нижній ганглій, пари черепномозкових нервів.

У 3,5-тижневого ембріона у ділянці зачатка лиця можна розрізнити такі по­товщення мезодерми: два нижньощелепні виступи (вентральна частина І горло­вої дуги, що розташована латеральніше від ротової ямки); два верхньощелепні виступи (дорсальна частина І горлової дуги, що розташована латеральніше від ротової ямки); лобово-носовий виступ (округле серединне підвищення ділянки переднього мозку, що розташоване латеральніше від ротової ямки). Лобово-но­совий виступ дає початок двом латеральним і двом медіальним носовим відрос­ткам, між якими розташовані носові ямки. З медіальних носових відростків та середини лобово-носового виступу формується спинка і кінчик носа, носова пе­ретинка й центральна частина верхньої губи, з латеральних носових відростків — крила носа. Між медіальними і латеральними носовими відростками заклада­ються ніздрі. У разі зростання медіальних і латеральних носових відростків ви­никає атрезія (зарощення) ніздрів.

Верхньощелепні відростки ростуть у напрямку до присередньої лінії і ра­зом із нижньощелепними відростками формують кути рота. Таким чином, вхід у ротову порожнину обмежують медіальні носові, верхньощелепні та нижньощелепні відростки. До кінця 5-го тижня ембріогенезу верхньощелепні відрост­ки відокремлені від латеральних носових відростків носо-сльозовою борозною. Пізніше з неї формується носо-сльозовий канал, по якому сльозова рідина з кон'юнктивального мішка стікає у носову порожнину. Якщо носо-сльозова бо­розна в ході подальшого розвитку не закривається, виникає вада розвитку, що має назву косої щілини лиця.

Протягом 6-го тижня ембріогенезу верхньощелепні відростки, що ростуть у напрямку до присередньої лінії, зближують носові відростки і, одночасно збільшуючись самі, поступово закривають нижню частину лобового виступу. Протягом 7-го тижня верхньощелепні та медіальні носові відростки зростаються й утворюють верхньогубну підносову ямку. З верхньощелепних відростків, що зрослися, формується верхня губа і міжмаксилярний сегмент, який є джерелом розвитку первинного піднебіння і премаксилярної частини зубної дуги. Аналогічний процес зростання ембріональних зачатків відбувається і в ділянці формування нижньощелепної дуги: нижньощелепні відростки зрос­таються між собою уздовж середньої лінії, згодом з них утворюються зачатки нижньої щелепи і нижньої губи.

У разі надмірного розвитку верхньої щелепи або недорозвиненої нижньої щелепи спостерігається зміщення верхньої щелепи допереду — патологічна прогнатія. Якщо розвиток нижньої щелепи надмірний або недорозвинена верхня щелепа, то допереду зміщується нижня щелепа — виникає патологічна прогенія. За умови порушення зростання верхньощелепних і медіальних носових відростків виникає розщеплення верхньої губи. Якщо не зростають­ся медіальні носові відростки, спостерігається інша вада розвитку — присереднє розщеплення верхньої губи. У разі надмірного зростання верхньощелепних відростків з нижньощелепними формується пато­логічно мала ротова щілина якщо їх зростання недостатнє — над­мірно велика ротова щілина.